LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856120/16401/25

від 25.05.2026 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/16401/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 25 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вінницької міської ради, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення від 26.09.2025 р. №3092 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення; - зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з «для ведення особистого сільськогосподарського господарства» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510100000:01:126:0305, виготовлений МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування та архітектури». Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької міської ради від 26.09.2025 р. №3092 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення». Зобов`язано Вінницьку міську раду затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0749 га (кадастровий план 0510100000:01:126:0305) у АДРЕСА_1 та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду. Стягнуто на користь ОСОБА_1 здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Вінницька міська рада повторно відмовила у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які раніше вже були визнані протиправними у судовому рішенні по справі № 120/1302/25. Відмова мотивована претензіями до іншої земельної ділянки (кадастровий номер :0306), тоді як поданий на затвердження проект стосувався виключно ділянки :0305, яка згідно з Генеральним планом розташована в зоні житлової забудови та не має обмежень для зміни цільового призначення. ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Вінницька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:126:0305 була сформована шляхом поділу ділянки 0520681000:01:001:0413, при цьому інша частина поділеної ділянки (:0306) знаходиться в зоні транспортної інфраструктури та підлягає безоплатній передачі в комунальну власність. Позивачем не було дотримано процедуру добровільної передачі цієї ділянки, що і стало підставою для відмови. Також апелянт наголошує, що зобов`язання затвердити проект є втручанням у дискреційні повноваження ради. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення без змін, вказуючи, що міська рада вдруге відмовила з тих самих підстав, які вже були визнані протиправними у справі № 120/1302/25. Позивач наголошує, що проект відповідає містобудівній документації, а формальні вимоги ради щодо іншої земельної ділянки не можуть бути підставою для відмови. ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником садового будинку площею 117,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивач на праві приватної власності володіє земельною ділянкою площею 0,0749 га з кадастровим номером 0510100000:01:126:0305, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості. Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 17 серпня 2023 року № 2047, яким було затверджено акт про прийняття будинку в експлуатацію, позивача було зобов`язано в подальшому звернутися до міської ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. На виконання вказаного обов`язку позивач звернувся до МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування та архітектури» для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з «для ведення особистого селянського господарства» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Згідно з розробленим проектом від 19 липня 2024 року, будь-які обмеження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0749 га з кадастровим номером 0510100000:01:126:0305 відсутні. Проте рішенням Вінницької міської ради від 20 грудня 2024 року № 2662 позивачу було відмовлено у затвердженні відповідного проекту. Не погоджуючись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду, і рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі № 120/1302/25 позов було задоволено частково: рішення ради № 2662 скасовано як протиправне, а відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду. На виконання зазначеного судового рішення Вінницька міська рада 26 вересня 2025 року прийняла рішення № 3092, яким повторно відмовила у затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:126:0305. Підставою для відмови відповідач зазначив те, що інша земельна ділянка позивача площею 0,0251 га (кадастровий номер 0510100000:01:126:0306), яка була сформована разом зі спірною ділянкою шляхом поділу, знаходиться в межах транспортної інфраструктури та, згідно з місцевим Порядком, підлягає безоплатній передачі у комунальну власність на підставі нотаріально посвідчених правочинів. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідач вкотре відмовив у затвердженні проекту з тих самих підстав, які вже були визнані незаконними судом у справі № 120/1302/25, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів. ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 8 статті 186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Судом встановлено, що позивач надав проект землеустрою, виготовлений МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування та архітектури», згідно з яким будь-які обмеження щодо зміни цільового призначення ділянки площею 0,0749 га (:0305) на «для будівництва і обслуговування житлового будинку» відсутні. Крім того, ділянка (:0305) розташована в зоні садибної забудови Ж-1 згідно з Генеральним планом та Планом зонування м. Вінниці. Надаючи оцінку основному доводу апелянта щодо необхідності передачі позивачем у комунальну власність іншої земельної ділянки (:0306), колегія суддів зазначає, що предметом звернення позивача було затвердження проекту щодо ділянки (:0305). Як вірно вказав суд першої інстанції, ділянки з кадастровими номерами :0305 та :0306 є двома різними об`єктами власності. Вимоги відповідача щодо вчинення позивачем правочинів стосовно іншої земельної ділянки як умови для затвердження проекту землеустрою щодо спірної ділянки не передбачені статтею 186 Земельного кодексу України та є проявом надмірного формалізму. Більше того, судом встановлено, що Вінницька міська рада вже вдруге відмовила позивачу з аналогічних підстав, які раніше були визнані протиправними рішенням суду у справі № 120/1302/25. Відповідно до частини 10 статті 186 Земельного кодексу України, повторна відмова допускається лише у разі неусунення попередніх недоліків або виникнення нових підстав. У цій справі відповідач не навів жодного обґрунтування невідповідності проекту саме щодо ділянки :0305. Щодо твердження про втручання у дискреційні повноваження, колегія суддів виходить із того, що повноваження не є дискреційними, коли закон передбачає лише один варіант правомірної поведінки за умови виконання заявником усіх вимог. Оскільки проект землеустрою відповідає законодавству, а відповідач неодноразово приймав протиправні рішення, зобов`язання ради затвердити проект є єдиним ефективним способом захисту порушеного права відповідно до частини 4 статті 245 КАС України. Цей підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо забезпечення остаточного вирішення спору (справи № 823/59/17, № 819/654/17). Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Вінницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»