Постанова 4817 № 599/1494/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 599/1494/25Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р. Провадження № 22-ц/817/534/26 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М., секретар - Хоміцька С.О. з участю представника Дідилівської М.М., ПАП "Агропродсервіс" - адвоката Сушка А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 3 лютого 2026 року, ухвалене суддею Іваницьким О.Р. у цивільній справі №599/1494/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія до ОСОБА_1 , приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ярошко Андрій Віталійович, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди, ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ПАП «Агропродсервіс», у якому просило: визнати укладеною додаткову угоду №б/н від 01 квітня 2025 року до договору оренди землі №б/н від 19 червня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122655300:01:001:0156; визнати відсутнім у ПАП «Агропродсервіс» право оренди цієї земельної ділянки, номер запису про інше речове право 61361677; скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ПАП «Агропродсервіс». Позов обґрунтовано тим, що 19 червня 2018 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як орендарем, укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,3639 га, кадастровий номер 6122655300:01:001:0156, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. За умовами договору строк його дії становив 7 років, перебіг якого починався з моменту державної реєстрації права оренди. Право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано 11 липня 2018 року, номер запису про інше речове право 27024269, тому строк дії права оренди спливав 11 липня 2025 року. Зазначає, що пунктами 3.2, 6.2 договору передбачено переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк та порядок його реалізації відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі». На виконання умов договору та закону 10 квітня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило ОСОБА_1 лист-повідомлення вих. №2080 від 03 квітня 2025 року про намір продовжити дію договору оренди землі з двома примірниками проєкту додаткової угоди, підписаними зі сторони орендаря. Однак, орендодавець у встановлений законом строк належної відповіді на лист-повідомлення не надала, заперечень проти поновлення договору не висловила, а позивач після закінчення строку договору продовжив користуватися земельною ділянкою. У зв`язку з цим вважає договір оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Разом з тим, із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 20 червня 2025 року ОСОБА_1 уклала договір оренди цієї ж земельної ділянки з ПАП «Агропродсервіс», а 28 серпня 2025 року за новим орендарем зареєстровано право оренди, номер запису про інше речове право 61361677. Позивач вважав, що такими діями відповідачі порушили його переважне право на поновлення договору оренди землі. Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 3 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» просить рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 3 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та безпідставно визнав доведеним своєчасне повідомлення орендодавцем про небажання поновлювати договір оренди землі. Зазначає, що ТОВ Західна агровиробнича компанія своєчасно 10 квітня 2025 року направило орендодавцю лист-повідомлення із проєктом додаткової угоди, належно виконувало договір оренди та продовжило користування земельною ділянкою після закінчення строку договору. Натомість, листи ОСОБА_1 про небажання поновлювати договір були направлені нею та отримані позивачем з порушенням передбаченого законом строку, тому не можуть вважатися належним запереченням проти поновлення договору. Також посилається на те, що поведінка орендодавця є недобросовісною, оскільки ОСОБА_1 вказувала на намір самостійно обробляти земельну ділянку, однак у подальшому уклала договір оренди із ПАП «Агропродсервіс». Новий договір укладено на гірших умовах, ніж пропонував позивач, що свідчить про штучне усунення попереднього орендаря від реалізації переважного права. У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Сушко А.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що орендодавець не мала волевиявлення на поновлення договору оренди землі з позивачем, повідомила його про заперечення проти поновлення договору, а сам факт направлення орендарем пропозиції про продовження орендних відносин не є безумовною підставою для їх поновлення. У відзиві ПАП «Агропродсервіс» також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» припинилося після закінчення строку дії договору та за наявності заперечень орендодавця проти поновлення договору, а право оренди ПАП «Агропродсервіс» виникло на підставі договору оренди землі від 20 червня 2025 року після державної реєстрації 28 серпня 2025 року. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було належним чином повідомлене про день, час та місце розгляду, однак представник товариства у судове засідання не зявився, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши пояснення представника Дідилівської М.М., ПАП Агропродсервіс - адвоката Сушка А.С., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду вважає законним та обгрунтованим, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Обставини справи. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,3639 га, кадастровий номер 6122655300:01:001:0156, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. 19 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено договір оренди землі №б/н щодо вказаної земельної ділянки. Право оренди зареєстровано 11 липня 2018 року, номер запису про інше речове право 27024269. Договір укладено на 7 років, а після закінчення строку його дії орендар мав переважне право поновити договір на новий строк за умови письмового повідомлення орендодавця про такий намір у строк, передбачений договором, із наданням проєкту додаткової угоди. 3 квітня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» склало лист-повідомлення вих. №2080 про намір продовжити дію договору оренди землі та проєкт додаткової угоди від 1 квітня 2025 року. Згідно з матеріалами справи ці документи були направлені орендодавцю 10 квітня 2025 року рекомендованим поштовим відправленням №0505287363855 з описом вкладення. ОСОБА_1 висловила заперечення проти поновлення договору оренди землі. Лист-повідомлення та відповідь на лист-повідомлення, у яких орендодавець зазначила про небажання продовжувати дію договору або укладати новий договір оренди з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та просила припинити користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, були направлені ТОВ «Західна агровиробнича компанія» рекомендованими поштовими відправленнями №4601900068830 та №4601900068849 8 серпня 2025 року, а отримані позивачем 12 серпня 2025 року. 20 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ПАП «Агропродсервіс» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122655300:01:001:0156. 28 серпня 2025 року проведено державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки за ПАП «Агропродсервіс», номер запису про інше речове право 61361677. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Оскільки договір оренди спірної земельної ділянки укладено 19 червня 2018 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Результат аналізу змісту цієї статті дає підстави стверджувати, що вона містить два законодавчих механізми поновлення: укладення договору оренди землі на новий строк з орендарем, який має переважне право перед іншими особами, за процедурою частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі», та поновлення існуючого договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах за наявності підстав, визначених частиною шостою цієї статті. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (провадження №14-72цс21) зазначено, що норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами. У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №604/648/23 зроблено висновок, що для пролонгації відносин оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо. Суд першої інстанції правильно встановив, що строк дії договору оренди землі, укладеного 19 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», закінчився 11 липня 2025 року. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору, юридичне значення для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах має, зокрема, відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Оскільки строк дії договору закінчився 11 липня 2025 року, перебіг місячного строку для висловлення орендодавцем заперечень проти поновлення договору розпочався з наступного дня після закінчення строку договору. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листи-повідомлення про заперечення проти поновлення договору оренди землі рекомендованими поштовими відправленнями №4601900068830 та №4601900068849 08 серпня 2025 року, а отримані вони позивачем 12 серпня 2025 року. За таких обставин, доводи апеляційної скарги про наявність мовчазної згоди орендодавця на поновлення договору оренди землі не відповідають обставинам справи. Встановлені обставини підтверджують, що орендодавець висловила чітке заперечення проти поновлення орендних правовідносин із ТОВ «Західна агровиробнича компанія», направивши 8 серпня 2025 року, тобто у межах місячного строку після закінчення строку договору оренди, листи-повідомлення, які отримані позивачем 12 серпня 2025 року, що виключає застосування наслідків, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. Крім цього, зміст листів ОСОБА_1 є чітким та однозначним: орендодавець повідомила про небажання продовжувати дію договору оренди землі або укладати новий договір з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та просила припинити користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору. Закон не встановлює уніфікованої форми такого повідомлення та не покладає на орендодавця обов`язку наводити детальний аналіз запропонованих орендарем умов додаткової угоди, якщо волевиявлення орендодавця спрямоване саме на припинення орендних правовідносин. Посилання ТОВ Західна агровиробнича компанія на те, що орендодавець не надала відповіді у місячний строк із моменту отримання листа-повідомлення орендаря, саме по собі не є достатньою підставою для визнання договору поновленим, оскільки частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає окрему умову - відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору. У цій справі таке заперечення було направлене в межах зазначеного строку. За таких обставин, немає підстав вважати, що між сторонами відбулося поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах у порядку мовчазної згоди, а тому відсутні підстави для визнання укладеною додаткової угоди від 01 квітня 2025 року. Доводи апеляційної скарги про недобросовісність поведінки орендодавця у зв`язку з укладенням договору оренди з ПАП «Агропродсервіс» також не спростовують правильності рішення суду першої інстанції. Саме по собі укладення власником земельної ділянки договору оренди з іншою особою після закінчення строку дії попереднього договору не є безумовним доказом порушення переважного права попереднього орендаря. Таке порушення має місце лише за умови, якщо попередній орендар належно реалізував своє переважне право, а орендодавець, попри відсутність передбачених законом заперечень, ухилився від поновлення договору та передав земельну ділянку іншій особі. Натомість у разі, коли орендодавець у встановлений законом строк повідомив орендаря про заперечення проти поновлення договору, підстави вважати попередній договір поновленим відсутні. Переважне право орендаря надає йому пріоритет перед іншими особами за умови дотримання визначеної законом процедури та відсутності належних заперечень орендодавця, однак саме по собі не позбавляє власника земельної ділянки права вільно розпорядитися нею після припинення попередніх орендних правовідносин. Факт підписання ОСОБА_1 договору оренди землі з ПАП «Агропродсервіс» 20 червня 2025 року, тобто до закінчення строку дії попереднього договору, не змінює висновків суду, оскільки право оренди за новим договором виникло лише після його державної реєстрації 28 серпня 2025 року. На цей час строк дії договору оренди з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» сплив, а орендодавець висловила заперечення проти його поновлення у межах строку, передбаченого частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Доводи апеляційної скарги щодо порівняння умов нового договору оренди з умовами, які пропонував позивач, не мають вирішального значення для правильного вирішення спору, оскільки в цій справі встановлено відсутність мовчазної згоди орендодавця на поновлення договору та наявність її заперечення проти продовження орендних правовідносин із позивачем. Вимоги про визнання відсутнім у ПАП «Агропродсервіс» права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації цього права є похідними від основної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Оскільки підстав для задоволення основної вимоги немає, відсутні підстави і для задоволення похідних вимог. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, належно оцінив подані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 3 лютого 2026 року - без змін. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія залишити без задоволення. Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 3 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 25 травня 2026 року. Головуюча Хома М.В. Судді Гірський Б.О. Храпак Н.М.