LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/1388/20

від 19.05.2026 · Антикорупційна
Резолютивна:Відмовити у задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд впродовж семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після зак…

Справа № 991/1388/20 Провадження 1-в/991/24/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 року м.Київ Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі- суд), за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на дії державного виконавця у межах виконання вироку ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження. 18.09.2024 вироком ВАКС визнано ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, та призначено йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах судової влади на строк 3 (три) роки та конфіскації усього належного йому на праві власності майна; визначено, що строк відбування ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у органах судової влади виконується самостійно, і строк відбування такого обчислюється з моменту відбуття основного покарання, додаткове покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». 14.01.2026 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС залишено без задоволення апеляційні скарги обвинуваченого та його захисників, а вирок ВАКС від 18.09.2024 без змін. 06.05.2026 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 (далі-скаржник) на дії державного виконавця у межах виконання вироку, для розгляду якої відповідно до статей 35, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 19.05.2026.

2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження. 2.1. Скаржник у скарзі просила: «1. Визнати незаконним дії державного виконавця Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_5 щодо визначення оцінки арештованого майна в межах виконавчого провадження НОМЕР_1;

2. Визнати такими, що не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути використані у виконавчому провадженні НОМЕР_1 звіти про оцінку №СУЗ 5/4-26 від 10.04.2026; №СУЗ 6/4-26 від 10.04.2026;

3. Зобов`язати державного виконавця провести повторну оцінку зазначених земельних ділянок: кадастровий номер 5924789100:12:002:0228, площею: 0,04 га; кадастровий номер 5924789100:12:002:0229, площею: 0,16 га.;

4. Витребувати з Сумського відділу ДВС у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1 для всебічного розгляду справи», що обґрунтовувалось зокрема таким: «У межах виконавчого провадження НОМЕР_1 Сумським відділом державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчиняються заходи щодо примусового виконання виконавчого листа №991/1388/20 від 18.09.2024, виданого Вищим антикорупційним судом, на підставі та на виконання вироку цього суду у кримінальній справі №991/1388/20, щодо конфіскації на користь Держави всього майна, яке є власністю ОСОБА_4 . У ході виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено виконавчі дії щодо виявлення майна, належного боржнику ОСОБА_4 .У ході виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено виконавчі дії щодо виявлення майна, належного боржнику ОСОБА_4 . До виявленого майна згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_4 зокрема належить: земельна ділянка, кадастровий номер 5924789100:12:002:0228, площею: 0,04 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 5924789100:12:002:0229, площею: 0,16 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 25.02.2026 старшим державним виконавцем Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесено постанову про арешт майна боржника, яким накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику. У подальшому державним виконавцем 03.03.2026 накладено арешт та здійснено опис земельної ділянки, кадастровий номер 5924789100:12:002:0228, площею: 0,04 га; земельної ділянки, кадастровий номер 5924789100:12:002:0229, площею: 0,16 га. 04.03.2026 постановою державного виконавця призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості описаного та арештованого майна земельної ділянки, кадастровий номер 5924789100:12:002:0228, площею: 0,04 га; земельної ділянки, кадастровий номер 5924789100:12:002:0229, площею: 0,16 га. 15.04.2026 на адресу Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов звіт СУЗ 5/4-26 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 5924789100:12:002:0228, площею: 0,04 га, згідно якої вартість об`єкту оцінки становить 55 700,00 грн. Цього ж дня на адресу Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов звіт СУЗ 6/4-26 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 5924789100:12:002:0229, площею: 0,16 га, згідно якої вартість об`єкту оцінки становить 50 300,00 грн. Вважаємо, дії державного виконавця щодо визначення оцінки арештованого майна в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 протиправними, виходячи з наступного … Матеріали справи не містять доказів того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки. Відповідно до звітів про оцінку був використаний методичний підхід, що базується на зіставленні цін продажу подібних земельних ділянок (принцип заміщення). Звіти СУЗ 5/4-26, СУЗ 6/24-26 про експертну грошову оцінку земельної ділянки містять посилання, що стан об`єктів оцінювався шляхом візуального обстеження. Проте, зазначене у звітах, що вартість об`єктів визначалась, виходячи з припущення оцінювача про відсутність невидимих дефектів та пошкоджень будівлі і відсутності шкідливих речовин в навколишньому середовищі, дає підстави вважати, що ні оцінювач, ні державний виконавець не оглядали земельні ділянки за їх місцезнаходженням, тому є незрозумілим яким чином було визначено подібні земельні ділянки. При цьому, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (у редакції, чинній на час проведення оцінки) визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Ні в звітах СУЗ 5/4-26, СУЗ 6/24-26 про експертну грошову оцінку земельної ділянки та постанові про опис та арешт майна боржника від 03.03.2026 не зазначено чи знаходяться на земельних ділянках нерухоме майно або інші будівлі (приміщення), в якому стані вони перебувають, чи використовуються земельні ділянки за своїм цільовим призначенням, якщо використовуються, то яка культура на ній вирощується (або не вирощується) на даний час, які обмеження є в використанні земельних ділянок, яка якість земель (облік якості земельних угідь відображає дані, що характеризують землі за природними і набутими властивостями, впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів): характеристика за відповідним місцезнаходженням земельної ділянки (облаштування територій соціальноекономічною інфраструктурою, геологічні, санітарно-гігієнічні, природно-ландшафтні умови, тощо); класифікація земель за функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації населених пунктів; природна характеристика земельного фонду, а саме: товщина гумусового шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, еродованість, крутизна схилів, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам`янистість, перезволоженість, забрудненість, викликана як хімічними так і техногенними факторами, тощо. Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктами оцінки шляхом доступу до них. Аналізуючи наявні звіти СУЗ 5/4-26, СУЗ 6/24-26 про експертну грошову оцінку земельних ділянок, вважаємо що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював особистий огляд нерухомого майна. У звітах вказано, що при складенні звіту був використаний методичний підхід, що базується на зіставленні цін продажу подібних ділянок (принцип заміщення). Зазначені порушення призвели до заниження ціни земельних ділянок, що в подальшому призведе до їх реалізації за заниженою ціною. Крім того, встановлено, що постанова про опис та арешт майна боржника була винесена 03.03.2026, а вже 04.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та проведення оцінки майна. Відтак, боржник був позбавлений наданого статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» права досягти згоди щодо вартості майна, оскільки не отримував даних постанов від державного виконавця, що грубо порушує його права, передбачені Законом. Враховуючи викладене, під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження державним виконавцем було порушено положення, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною… Так, ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання у Державній установі «Менська виправна колонія №91» (сел. Макошино, Менського району, Чернігівської області) і лише 27.04.2026 ознайомився з результатами оцінки арештованого майна, отримавши повідомлення від державного виконавця. Тому скарга подана в межах встановленого законом строку (докази отримання повідомлення містяться в матеріалах виконавчого провадження)» із доданим до скарги таким: ордер і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; постанови про опис та арешт майна від 03.03.2026; постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності; звітів СУЗ 5/4-26Є, СУЗ 6/4-26 про експертну грошову оцінку земельних ділянок. 2.2. В судовому засіданні скаржник підтримала скаргу і просила таку задовольнити. 15.05.2026 до ВАКС надійшло клопотання в.о. начальника Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_6 про розгляд скарги без її участі. Неприбуття в судове засідання інших осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду скарги, не перешкоджало судовому розгляду на підставі частини 5 статті 539 КПК.

3. Обґрунтування позиції суду. 3.1. Статтею 533 КПК визначено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Частинами 2 і 5 статті 534 КПК визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим кодексом. Згідно з частиною 1 статті 535 КПК судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Відповідно до частин 1-3, 6 статті 539 КПК, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, зокрема у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК, тобто інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. 3.2. Статтею 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) визначено, шо кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Згідно з статтею 12 КВК, органи державної виконавчої служби виконують покарання у виді конфіскації майна та штрафу у випадках та в порядку, передбачених цим кодексом та законами України. Стаття 48 КВК визначає, що суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до статті 49 КВК, конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом. 3.3. Зі змісту скарги вбачається такі підстави оскарження: 1) експертна оцінка нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював особистий огляд нерухомого майна, та використовував методичний підхід, що базується на зіставленні цін продажу подібних ділянок (принцип заміщення) та нібито призвело до заниження ціни земельних ділянок, що в подальшому призведе до їх реалізації за заниженою ціною. 2) постанова про опис та арешт майна боржника винесена 03.03.2026, а вже 04.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та проведення оцінки майна, що нібито позбавило скаржника скористатись наданим статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» права досягти згоди щодо вартості майна,. 3.4. Судом встановлено такі обставини: На виконання вироку ВАКС від 18.09.2024, який набрав законною сили 14.01.2026, видано відповідний виконавчий лист, за яким Сумським відділом державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання, а саме конфіскації на користь держави всього майна, яке є власністю ОСОБА_4 , 03.03.2026 державним виконавцем ОСОБА_5 за участі понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано і накладено арешт на майно ОСОБА_4 зокрема таких земельних ділянок: 1) площею 0,04 га, кадастровий номер - 5924789100:12:002:0228, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 734574959247; 2) площею 0,16 га, кадастровий номер - 5924789100:12:002:0229, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 734550659247. 04.03.2026 постановою того ж державного виконавця призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_9 (який має сертифікат, виданий 25.01.2023 № 49/2023 Фондом державного майна України (строк дії 31.12.2026) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №991/1388/20, виданого ВАКС про конфіскацію усього належного ОСОБА_4 на праві власності майна, та який мав надати експертну грошову оцінку земельної ділянки. 10.04.2026 зазначеним суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 виготовлено звіт СУЗ 5/4-26 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 5924789100:12:002:0228, площею: 0,04 га, згідно з якої вартість такої становить 55 700 грн., та звіт СУЗ 6/4-26 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 5924789100:12:002:0229, площею: 0,16 га, згідно з якою вартість такої становить 50 300 грн., які передані державному виконавцю 15.04.2026. 3.5. Згідно із статтею 1 чинного Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено таке:

1. Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

2. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

3. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

4. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

6. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III зі подальшими змінами. В постанові Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС) від 13.03.2018 в справі №914/881/17 міститься такий висновок про правильне застосування норм права: «41. За змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним». Окрім того, у постанові ВП ВС від 20.07.2022 у справі №910/10956/15 міститься така правова позиція: «Щодо обов`язку виконавця залучити для проведення оцінки нерухомого майна суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання 9.1. Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. 9.2. За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (частина друга цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право залучати в установленому порядку експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (пункт 15 частини третьої цієї статті). 9.3. Частиною першою статті 20 Закону № 1404-VIII передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. 9.4. Правила, за якими має здійснюватися визначення вартості майна боржника та його оцінка, встановлені статтею 57 Закону № 1404-VIII. 9.5. Частини перша та друга цієї статті передбачають, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. 9.6. Згідно із частиною третьою статті 57 Закону № 1404-VIII у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина четверта статті 57 Закону № 1404-VIII). 9.7. Зазначені положення закону також відображені у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), відповідно до пункту 17 розділу VIII якої визначення вартості, оцінка майна боржника здійснюються в порядку, встановленому статтею 57 Закону. 9.8. Згідно з пунктом 18 розділу VIII Інструкції у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт. 9.9. Самостійне визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. А у випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 зазначеного вище Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. 9.10. Аналіз статті 57 Закону № 1404-VIII дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання. 9.11. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (див. постанову від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, пункт 31 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16). 9.12. Разом із цим в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон №1404-VIII розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця. 9.13. Так, абзац другий частини третьої статті 57 Закону №1404-VIII визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності. 9.14. На відміну від цього частина четверта статті 57 Закону №1404-VIII передбачає право виконавця залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) йому складно. 9.15. Аналогічні положення містять пункти 18-21 в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року. 9.16. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта статті 57 Закону № 1404-VIII передбачає лише один варіант поведінки, який є обов`язковим для виконавця - залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. 9.17. При цьому Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що положення статті 57 Закону № 1404-VIII не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому, а тому відхиляє протилежні доводи Товариства, та погоджується з доводами НБУ та ВДВС про те, що Державний виконавець не допускав порушень частини першої статті 57 Закону № 1404-VIII. Щодо порядку визначення суб`єкта оціночної діяльності, залученого до оцінки майна в порядку виконавчого провадження 9.18.Порядок оцінки майна регулюється Законом №2658-III. 9.19. Відповідно до статті 1 Закону №2658-III положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні. 9.20. Стаття 3 цього закону визначає також, що оцінка майна, майнових прав- це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. 9.21. У відповідності до статті 7 оцінка майна, майнових прав проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна, майнових прав є обов`язковим у випадках передбачених цією нормою закону. Оцінка майна, майнових прав, проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Вочевидь таким випадком є оцінка майна, майнових прав у процедурі виконавчого провадження. 9.22. Зазначений закон розрізняє суб`єкти оціночної діяльності від оцінювачів (статті 5 та 6 зазначеного закону). Зокрема, суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку; фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону або органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (стаття 5). Натомість оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (стаття 6 ). 9.23. Здійснивши аналіз статті 1 Закону 2658-III, в сукупності зі статтями 1 та 57 Закону № 1404-VIII, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що положення Закону № 2658-III поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна боржника у виконавчому провадженні у частині, що їй не суперечать. 9.24. За змістом частин другої та третьої статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за встановленою процедурою, який є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності, а незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. 9.25. Частиною третьою статті 7 Закону № 2658-III передбачено, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим, зокрема, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін. 9.26. Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що частина третя статті 57 Закону № 1404-VIII покладає на виконавця обов`язок залучити для проведення оцінки нерухомого майна суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про застосування цієї норми, викладеними в постанові від 29 травня 2018 року у справі № 14/197, стосовно обов`язковості проведення оцінки нерухомого майна для визначення його вартості у виконавчому провадженні суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Щодо порядку залучення державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для проведення оцінки нерухомого майна 9.27. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2658-III оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. 9.28. Разом з тим частиною другою цієї статті передбачено, що у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб`єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов`язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством. 9.29. Аналізуючи частину другу цієї статті, слід дійти висновку, що її положення регулюють та розповсюджуються на випадки самостійної оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності, якими є органи влади та місцевого самоврядування. Зазначені випадки визначаються нормативно-правовими актами з оцінки майна затвердженими Кабінетом Міністрів України і на випадки оцінки майна, передбачені Законом №1404-VIII, не розповсюджуються. 9.30. На користь такого висновку свідчить як буквальне тлумачення змісту цієї норми, так і той факт, що посилання на призначення суб`єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах міститься у другому реченні цього абзацу, який починається словами «при цьому», а не винесено законодавцем в окремий абзац. 9.31. Застосування такого сполучення слів та об`єднання цього речення в єдиний абзац з попереднім реченням свідчить про те, що призначення суб`єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах проводиться за декількох умов: якщо законодавством передбачено проведення незалежної оцінки; якщо така оцінка проводиться у випадках, передбачених нормативно-правовими актами, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. 9.32. Такими постановами, постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 «Про затвердження Методики оцінки об`єктів оренди» або постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2003 року №1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», яка розповсюджується на випадки оцінки державного та комунального майна. 9.33. Інший порядок призначення оцінки передбачений положеннями статті 20 Закону № 1404-VIII. У зазначеній статті передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. 9.34. Отже, за буквальним змістом цієї норми виконавець при проведені оцінки майна боржника залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про що виносить постанову. Жодної вимоги про призначення конкурсу з визначення такого суб`єкта оціночної діяльності зазначений закон не містить. 9.35. Відтак порядок призначення оцінювача - суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання передбачений частиною другої статті 10 Закону №2658-III не стосується порядку призначення такого суб`єкта у виконавчому провадженні, оскільки проведення незалежної оцінки майна боржника передбачено не постановами Кабінету Міністрів України, а Законом № 1404-VIII. Таким чином, положення щодо конкурсних засад визначення суб`єкта оціночної діяльності для такої оцінки на здійснення оцінки у процедурі виконавчого провадження не розповсюджуються, а призначення суб`єкта оціночної діяльності відбувається на підставі постанови виконавця. Закон №2658-III розповсюджується на правовідносини у виконавчому провадженні лише у частині, що не суперечить Закону № 1404-VIII, який щодо виконавчих процедур є спеціальним законом. 9.36. Протилежний висновок призвів би до безпідставного затягування виконання судових рішення та інших виконавчих документів, збільшення витрат на проведення виконавчих дій та як наслідок порушення стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція) щодо швидкого виконання судових рішень, що набули чинності. 9.37. Проведення конкурсних процедур передбачає не тільки їх тривалість, а й можливість оскарження їх результатів, що з наявними у законодавстві на час підставами для оскарження дій виконавців, торгів та інше безпідставно призведе до порушень прав на справедливий суд. 9.38. Водночас Велика Палата Верховного Суду при цьому зауважує, що визначення розміру і порядку оплати послуг суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, залученого до проведення виконавчих дій здійснюється шляхом укладання відповідного договору. Разом з тим законодавство про виконавче провадження не передбачає, що укладення такого договору в кожному конкретному виконавчому провадженні здійснюється Міністерством юстиції України або його органами, відповідальними за державні закупівлі, а відтак і підстав вважати, що такий договір повинен бути укладений Міністерством юстиції України або його структурними підрозділами з державних закупівель немає. 9.39. Навпаки, у відповідності до положень статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII). 9.40. За статтею 8 Закону №1403-VIII державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями. Відтак, зазначені особи діють від імені держави як органи державної влади, а тому мають усі повноваження на укладання відповідних договорів щодо оцінки майна у виконавчому провадженні, що знаходиться у них на виконанні, відповідно до законодавства, що регулює укладання такого договору. 9.41. За наявності заперечень щодо оцінки майна боржника у виконавчому провадженні заінтересована особа може реалізувати свої право в порядку статті 13 Закону №2658-III шляхом подачі заяви про рецензування звіту про оцінку майна або у порядку частини п`ятої статті 57 цього закону». 3.6. З огляду на зазначене та враховуючи, що суд в межах виконання вироку за наслідками кримінального провадження може перевіряти виключно процедуру такого виконання (зокрема проведення оцінки майна) та немає повноважень самостійно здійснювати вартість майна через відсутність спеціальних знань, то у цьому випадку державним виконавцем в межах повноважень дотримано імперативних норм статті 57 Закону №1404-VIII щодо обов`язкового залучення постановою від 04.03.2026 суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_9 для оцінки майна, що не вимагало з`ясування наявності згоди сторін щодо вартості майна та використання для визначення вартості майна повідомлення про намір досягнути такої згоди. Також, самі по собі звіти СУЗ 5/4-26Є, СУЗ 6/4-26 про експертну грошову оцінку земельних ділянок не можуть бути предметом оскарження, проте у разі незгоди з ними скаржник має право самостійно замовити рецензування таких звітів про оцінку майна відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III шляхом письмового запиту до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування таких звітів, втім чого ним не зроблено, а відтак будь-яким чином не спростовано правильність оцінки майна. З урахуванням викладеного, у задоволенні скарги належить відмовити через її необґрунтованість. Керуючись статтями 533, 534, 535, 539 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити у задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд впродовж семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Повний текст ухвали оголошений 25.05.2026. Суддя ОСОБА_1 ___________

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»