Постанова 4821 № 699/20/26
від 20.05.2026 ·ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1019/26Головуючий по 1 інстанції Справа №699/20/26 Категорія: 304090000 Літвінова Г.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О. М., Василенко Л. І., Фетісової Т. Л., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в с т а н о в и в : У січні 2026 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами. Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.03.2026 позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернуто без розгляду. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Не погоджуючись з такою ухвалою суду ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, є такою, що винесена без фактичного з`ясування обставин справи. Вказує, що по даній справі позивачем подано одну позовну заяву, в якій об`єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за кредитними договорами, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме: правочини укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України. Зазначає, що об`єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економіці процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 188 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду мотивована тим, що в одній позовній заяві без будь-якого обґрунтування позивач об`єднав вимоги, які виникли з підстав укладення відповідачем п`яти різних кредитних договорів з різними кредитодавцями у різний час і кожний на своїх умовах. У подальшому право вимоги до відповідача за цими договорами перейшло до позивача за різними договорами факторингу. За таких обставин суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, а також позовні вимоги між собою не є основними та похідними. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про недоцільність розгляду даної справи за позовними вимогами, які ґрунтуються на різних договорах кредиту, виходячи з наступного. Висновки суду першої інстанції не відповідають змісту ст. 2 ЦПК України, принципу пропорційності та процесуальному порядку відкриття провадження у справі. Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. У цивільному судочинстві діє принцип пропорційності, який є елементом комплексного принципу верховенства права, а саме: суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 11 ЦПК України). У п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу (ч. 1 ст. 187 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача (ч. 2 ст. 188 ЦПК України); Згідно з ч. 6. ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Відповідно до ч. 7 ст. 188 ЦПК України про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому містяться позовні вимоги про стягнення заборгованості за 2 кредитними договорами. Згідно зазначених додатків у позовній заяви, вбачається, що позивач на підтвердження вимог надав суду копії всіх кредитних договорів, копії договорів факторингу, копію актів прийому-передачі Реєстру боржників за договорами факторингу. Також, ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» до позовної заяви було долучено розрахунки заборгованості по кредитних договорах, якими позивач обґрунтовує наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами, що виникла на підставі договірних правовідносин. Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). Суд першої інстанції у своїх висновках не врахував, що, відповідно до змісту вказаних норм цивільного процесуального права, якими врегульований порядок відкриття провадження, та наявних у суду дискреційних повноважень для роз`єднання позовних вимог згідно ч. 6 ст. 188 ЦПК України, повернення позову з визначених у п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підстав порушення правил для їх об`єднання не відповідає завданню цивільного судочинства та принципу пропорційності. Суд всупереч вказаних норм цивільного процесуального права не з`ясував можливість роз`єднання позовних вимог для їх окремого розгляду та наявності перешкод для відкриття провадження по кожному з позовів окремо. З огляду на зазначене, у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання цивільного судочинства не має обов`язку повернути позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власної ініціативи, надавши доступ до суду та відкривши провадження у справі, самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 188 ЦПК України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/20/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20. Суд першої інстанції не звернув уваги, що розгляд позовних вимог в одному провадженні надасть можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для встановлення обставин справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення суду, сприяє правовій визначеності та єдності судової практики у аналогічних спорах. Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви порушує процесуальний порядок відкриття провадження у справі. Повертаючи без розгляду позовну заяву позивачу, суд першої інстанції на зазначені правові норми уваги не звернув, не перевірив аргументи позивача з посиланням на відповідні докази, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відтак, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 35, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити. Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України. Судді: :