Постанова 4807 № 334/2175/22

Дата документу 08.09.2022 Справа № 334/2175/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №334/2175/22 Головуючий у 1 інстанції Фетісов М.В. Провадження № 22-ц/807/1650/22 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2022 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И ЛА: У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Учасники справи своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України не скористалися. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2022 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачу на підставі п. 2 ч.4 ст.185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої у зв`язку з наступним. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19)). Відповідно до правил пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). Статтею 188 ЦПК України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Згідно ч.1,2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті може роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу (ч.7ст. 188 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст.20 та ч. 4 ст.188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Так, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду. Визначити підсудність суду - значить з`ясувати коло цивільних прав, які компетентний вирішувати по суті даний суд. Якщо на стадії відкриття провадження буде встановлено, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі (ч.1ст.186 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тобто, позивачем заявлено вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Оскільки не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства (п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції). Суд першої інстанції постановляючи ухвалу про повернення позову не врахував викладені вище положення законодавства та не вирішив питання щодо відкриття провадження у справі в частині вимоги, яка належать до цивільної юрисдикції, та щодо відмови у відкритті провадження у справі стосовно вимог, розгляд яких підлягає за правилами іншого виду судочинства. Таким чином, висновок судді суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви є помилковим. Відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала, відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню із направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2022 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 08 вересня 2022 року. Головуючий Судді: