Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/308/26

Дата документу Справа № 332/308/26 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/680/26Головуючий у 1-й інстанції Завіновська А.П. Єдиний унікальний №332/308/26Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Шкабуро Олександра Віталійовича на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 28.12.2025 року об 11 год. 06 хв. біля буд.№1 по вул.Скворцова у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Ranger» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень. В апеляційній скарзі захисник Шкабуро О.В. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що постанову суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд допустив неповноту розгляду справи, не з`ясував обставини, що мають значення для її правильного вирішення, неправильно оцінив зібрані докази. Апелянт вказує, що після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водієві не оголошувались відомості та не вручався примірник направлення до закладу охорони здоров`я для проходження відповідного огляду. Недотримання передбаченої законом процедури фіксації відмови водія від проходження медичного огляду, а також висунення вимоги про проходження такого огляду за відсутності передбачених законом підстав, виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. На переконання захисника, матеріали провадження не містять беззаперечних доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Шкабуро О.В. не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber»; захисника ОСОБА_2 повідомлено шляхом доставлення повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд», за допомогою якого ним було подано апеляційну скаргу. До початку апеляційного розгляду від захисника Шкабуро О.В надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі та без участі ОСОБА_1 . Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно досліджено обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у - протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №552858 від 28.12.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння; - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія; - направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.12.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд у закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою водія від його проходження; - долученим до матеріалів справи відеозаписом. Зібрані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП. У зв`язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не оспорюється. За обставинами даної справи ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується сукупністю зібраних доказів. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому «Інструкція №1452/735»). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції було озвучено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення у нього передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими озвучено водієві, а також викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія. При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не надає водієві або його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського. Змістом дослідженого апеляційним судом відеозапису події об`єктивно зафіксовано, що вимога поліцейського про необхідність проходження (як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я) огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою, зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови. Обставин, які б дійсно завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, судом не встановлено. Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 у такий спосіб порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 оформлено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року. В ньому зазначено дату та місце його складання, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Долучене до матеріалів провадження направлення водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.12.2025 року оформлено згідно зразка, встановленого Додатком 1 до Інструкції №1452/735. У зазначеному документі містяться всі регламентовані даним підзаконним нормативним актом реквізити, натомість вимоги щодо його вручення водієві чинними нормами КУпАП та Інструкції №1452/735 не передбачено. ОСОБА_1 на врученні йому вказаного документа під час події, що сталася 28.12.2025 року, не наполягав. Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах. Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанову прийнято судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Шкабуро Олександра Віталійовича залишити без задоволення. Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 березня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар