Постанова 4857 № 380/22916/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/22916/25 пров. № А/857/17211/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року (головуючий суддя Лунь З.І., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (Відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач 3), в якому, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.01.2026 просив: -визнати протиправною відмову від 23.10.2025 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період -зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати позивачу відстрочку на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-ХІ; -визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання позивача 24.10.2025, щодо включення позивача в іменний список начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №23318 від 24.10.2025 та направлення позивача для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 ; -визнати протиправним та скасувати наказ №4078 від 24.10.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується мобілізації ОСОБА_1 , 1996 р.н та направлення ОСОБА_1 , 1996 р.н для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 ; -визнати протиправним п. 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 303 від 24.10.2025 щодо призову позивача на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити (відрахувати) позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , вважати позивача таким, що його не було призвано на військову службу, не приймав справу та посаду і не приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову від 23.10.2025 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Визнано протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання ОСОБА_1 24.10.2025; щодо включення ОСОБА_1 в іменний список начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №23318 від 24.10.2025 та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 . Визнано протиправним та скасовано наказ №4078 від 24.10.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується мобілізації ОСОБА_1 , 1996 р.н та направлення ОСОБА_1 , 1996 р.н для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 . Визнано протиправним та скасовано пункт 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 303 від 24.10.2025 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . У задоволенні решти позовних вимог - відмолено Не погодившись з рішенням суду першої інстанції військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що частини перша, друга і третя статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ) визначають військовий обов`язок як систему правових обов`язків і правовідносин, що включає підготовку громадян до військової служби, призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі та дотримання правил військового обліку. Частина дев`ята статті 1 цього Закону прямо розмежовує правовий статус призовників, військовозобов`язаних і військовослужбовців, а частина чотирнадцята статті 2 встановлює, що виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Частина одинадцята статті 38 Закону № 2232-ХІІ встановлює обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів у разі зміни, зокрема, освіти, місця роботи чи посади повідомляти про це орган, у якому вони перебувають на військовому обліку. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, у пунктах 9 і 11 визначає, що саме ТЦК та СП ведуть військовий облік, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян, оформляють для військовозобов`язаних і резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та проводять перевірку підстав їх надання. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає процедуру надання відстрочки, її оформлення, а також документальне оформлення призову. Зокрема, пункт 6 Порядку № 560 передбачає, що призов включає перевірку підстав для відстрочки та її оформлення, а пункт 56 цього Порядку визначає, що відстрочка надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі № 200/4189/22 виходив із того, що право на відстрочку від призову на військову службу має бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення активних дій та оформлене у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, і що така реалізація можлива лише до моменту набуття особою статусу військовослужбовця. Верховний Суд також зазначав, що право на відстрочку кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку. Аналогічний підхід відображений у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22. Водночас підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону № 2232-ХІІ. Частина сьома цієї статті встановлює, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Пункт 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. Верховний Суд у постанові від 22.05.2023 у справі № 260/1851/22 дійшов висновку, що відстрочка від призову та звільнення з військової служби є різними правовими інститутами, а обставини, які могли бути підставою для відстрочки до призову, після набуття особою статусу військовослужбовця не перетворюються автоматично на підставу для звільнення з військової служби. Такий самий підхід відображено і в матеріалах Верховного Суду щодо справи № 520/7954/22, де підкреслено, що статус здобувача освіти є підставою для відстрочки, але не дорівнює припиненню вже розпочатої військової служби. . Суд першої інстанції, визнавши протиправним та скасувавши пункт 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 303 від 24.10.2025, а також зобов`язавши військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення в частині виключення позивача зі списків особового складу, неправильно застосував норми матеріального права, оскільки фактично поширив правове регулювання, яке стосується відстрочки від призову під час мобілізації, на інший, самостійний і спеціально врегульований інститут - припинення проходження військової служби. Такий підхід суперечить системному тлумаченню Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Стаття 23 Закону № 3543-ХІІ регулює виключно підстави та порядок надання відстрочки військовозобов`язаним, тобто особам до моменту набуття ними статусу військовослужбовця. Натомість статті 24 і 26 Закону № 2232-ХІІ регулюють уже інший правовий режим: момент початку проходження військової служби та вичерпні підстави її припинення. Отже, відстрочка і звільнення з військової служби є різними правовими категоріями, що належать до різних інститутів військового права і не можуть підміняти одна одну. З урахуванням викладеного ввжає, що суд першої інстанції, скасовуючи пункт 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 303 від 24.10.2025 та зобов`язуючи військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення позивача зі списків особового складу, вийшов за межі правильного застосування спеціального військового законодавства, змішав різні правові інститути, застосував неналежний спосіб судового захисту та поклав на військову частину обов`язок, для виконання якого відсутня пряма правова підстава і нормативно визначений механізм. У зв`язку з цим рішення в оскаржуваній частині є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, оспорюваний наказ є актом індивідуального характеру, вичерпав свою дію після реалізації тому відсутні правові наслідки у вигляді автоматичного припинення військової служби Також, суд не встановив і не навів жодного самостійного порушення закону з боку військової частини НОМЕР_1 , яке б саме по собі могло бути підставою для скасування пункту 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 303 від 24.10.2025. Натомість суд, визнавши протиправними окремі дії та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , механічно поширив наслідки цієї оцінки на стройовий наказ військової частини. Таким чином, у діях військової частини НОМЕР_1 відсутній самостійний склад протиправної поведінки. Окремою самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є внутрішня суперечливість його мотивувальної частини та неправильний підхід до оцінки правомірності рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.10.2025. Із змісту оскаржуваного рішення випливає, що суд одночасно встановив дві взаємовиключні обставини. З одного боку, суд прямо зазначив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/8071/25, на яке посилався позивач, набрало законної сили лише 07.11.2025. З іншого боку, суд дійшов висновку, що вже 23.10.2025 комісія діяла протиправно, оскільки не врахувала обставини, які, за самим же висновком суду, набули юридичного значення лише після 07.11.2025. Таким чином, висновок суду про протиправність відмови від 23.10.2025 ґрунтується на логічно та юридично помилковій конструкції. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовозобов`язаний. 03.10.2025 позивачу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , виписано повістку №ВЛК-2025/3196, якою зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних. 24.10.2025 в рамках здійснення заходів оповіщення, мобілізації населення та пошуку осіб, які ухиляються від мобілізації позивач був доставлений працівниками Національної поліції спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 стало те, що позивач перебував у розшуку з 12.06.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, а саме за неприбуття за повісткою №3506504 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Позивач був скерований для проходження медичного огляду до Пустомитівської позаштатної ВЛК та 24.10.2025 був визнаний придатним до проходження військової служби. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.10.2025 №4078 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» на підставі поіменного списку, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 №23318 від 24.10.2025, позивача, відповідно до поіменного списку, наказано призвати на військову службу під час мобілізації та відправити до військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2025 наказано солдата ОСОБА_1 призвати на військову службу за призовом під час мобілізації (…) з 24 жовтня 2025 (…) на підставі іменного списку начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №23318 від 24.10.2025. Разом з тим, 10.10.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про виконання рішення суду та про надання позивачу відстрочки від мобілізації у зв`язку із здобуванням фахової передвищої освіти. До цієї заяви про надання відстрочки позивач долучив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №380/8071/25. 08.09.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації, у зв`язку із здобуванням фахової передвищої освіти. З цієї заяви видно, що позивач додав: довідку з ЄДЕБО про навчання заявника; копія з РЕЗЕРВ+; копія наказу №2875 від 28.10.2014 про відрахвання; копія наказу №1876 від 11.08.2014 про зарахування. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №380/8071/25 (…) визнано протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не розгляду заяв, вимог ОСОБА_1 щодо надання відстрочки по п. 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та щодо ненадання обґрунтованої відповіді повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства; визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо встановлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти алгоритму, який призводить до формування щодо ОСОБА_1 довідки із зазначенням відомостей про порушення послідовності здобуття освіти; зобов`язано Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , за яких у Довідці про здобувача освіти у відповідній графі відображалося б значення «Так, не порушує». Це рішення суду набрало законної сили 07.11.2025. 23.10.2025, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 №380/8071/25, протоколом №43 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову у зв`язку із відсутністю документів з переліку згідно з п.1 ч.3 відповідно до постанови КМ України від 16.05.2024 №560. Про розгляд заяви про надання відстрочки позивача проінформовано повідомленням від 24.10.2025. Позивач, вважаючи, що відповідач 2 протиправно не розглянув його заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не урахувавши при цьому усі обставини, що зумовило прийняття притиправного рішення про скерування позивача до військової частини та прийняття рішення командиром військової частини про зарахування позивача до її особового складу, що і спричинило звернення до суду із позовом у цій справі. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. У статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» наведені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та передбачені категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 цього Закону призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Згідно з частинами 7, 8 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Пунктом 11 цього Положення передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних. Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок №560). У Порядку №560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормована така процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення:

56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: - голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); - члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку

6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку

7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста. У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

63. Військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.

64. Заяви військовозобов`язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п`яти років. У додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов`язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, згідно підпунктом 2 пункту 2 додатка 5 документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров`я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров`я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб. З огляду на наведене вище, правильним є твердження суду першої інстанції про те, що: -заяву про відстрочку від мобілізації та підтвердні документи вивчає комісія, створена при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), вона ж і приймає рішення, - надати відстрочку від призову під час мобілізації чи відмовити; - розгляд заяви та підтвердних документів є обов`язком комісії; - законодавство встановлює строк розгляду заяви та підтвердних документів та прийняття рішення. Цей строк є двох видів: конкретно визначений - протягом семи днів з дати надходження заяви та не визначений конкретно - не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади; - у період з моменту подання заяви про відстрочку та до прийняття комісією рішення, військовозобов`язані, котрі звернулися із відповідною заявою не підлягають скеруванню для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У даній спірній ситуації судом першої інстанції, що підтверджується матеріалам справи, зґясовано, що позивач, 08.09.2025, звернувся до відповідача 2 із заявою про надання відстрочки від мобілізації відповідно до пункту 1 частини 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До цієї заяви позивач долучив підтвердні документи, зокрема, довідку з ЄДЕБО про навчання заявника. Заява позивача від 08.09.2025 розглянута не була. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №380/8071/25, серед іншого, суд ухвалив: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Цим же рішенням суд ухвалив зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , за яких у Довідці про здобувача освіти у відповідній графі відображалося б значення «Так, не порушує». Позивач звернувся до відповідача 2 із заявою від 10.10.2025 про повторний розгляд його заяви про надання відстрочки, до якої додав Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №380/8071/25. Ця заява, як вбачається зі змісту відзиву відповідача 2, ним отримана - 21.10.2025 за вх.№3/15664. 23.10.2025, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 №380/8071/25, протоколом №43 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову у зв`язку із відсутністю документів з переліку згідно з п.1 ч.3 відповідно до постанови КМ України від 16.05.2024 №560. Разом з тим, суд першої інстанції підставно зауважив, що відповідач 2 не врахував, що, звертаючись до відповідача 2 із заявою від 08.09.2025, позивач додав до своєї заяви підтверджуючі документи, а саме довідку з ЄДЕБО про навчання заявника. Однак, з урахуванням змісту цієї довідки, позивач звернувся до суду з позовом зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , за яких у Довідці про здобувача освіти у відповідній графі відображалося б значення «Так, не порушує». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 №380/8071/25, яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю, позивач і долучив до своєї додаткової заяви, якою просив розглянути заяву про відстрочку від мобілізації, але вже із урахувнням означеного судового рішення. Втім, відповідач 2, розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову під час мобілізації та відмовив у наданні такої через відсутність підтвердних документів. При цьому, суд першої інстанції підставно зауважив, що відповідач 2, приймаючи таке рішення, не врахував усіх обставин, а саме того, що станом на день звернення із заявою, яка надійшла до відповідача 2 - 21.10.2025, рішення суду, яким суд зобов`язав Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , за яких у Довідці про здобувача освіти у відповідній графі відображалося б значення «Так, не порушує», ще не набрало законної сили. Також, суд вірно вказав, що відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частиною 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ураховуючи те, що закон передбачає спеціальний строку розгляду заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації і пов`язує цей строк із датою отримання інформації на запити до органів державної влади, суд першої інстанції слушно зауважив, що відповідач 2 уповноважений звернутися до Міністерства освіти і науки із запитом про отримання інформації у зв`язку із виконанням рішення суду від 07.10.2025 у справі №380/8071/25, яке було у розпорядженні відповідача, - після набрання цим рішенням законної сили, тобто щонайскоріше 07.11.2025. При цьому судом вірно враховано, що одним із критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є їх обґрунтованість, яка полягає в урахуванні усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п.3 ч.2 ст.2 КАС України). Однак, відповідач 2, прийняв рішення, яким відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову, тим самим прийняв рішення передчасно, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення. Тому суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що таке рішення відповідача 2 є протиправним, а відтак підлягає скасуванню. Також судом першої інстанції правильно враховано і ту обставину, що звертаючись із заявою про надання відстрочки та маючи законні очікування стосовно виконання Міністерством освіти і науки судового рішення, позивач, у період з моменту подання заяви про відстрочку та до прийняття комісією рішення, не підлягав скеруванню для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Означені дії відповідача 2 стосовно скерування позивача для проходження медичного огляду є незаконними, оскільки вчинені з порушенням пункту 63 Порядку №560. Також, вирішуючи спір, судом зґясовано, що позивач 24.10.2025 був доставлений працівниками Національної поліції спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в рамках здійснення заходів оповіщення, мобілізації населення та пошуку осіб, які ухиляються від мобілізації. Підставою для доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 стало те, що позивач перебував у розшуку з 12.06.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, а саме за неприбуття за повісткою №3506504 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Про означену обставину відповідач 2 повідомив адвоката позивача у відповідь на адвокатський запит листом від 27.10.2025 №3/15275. Однак, докази на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять, і відповідач 2 такі не надав. Водночас, згідно матеріалів справи 03.10.2025 позивачу начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 виписано повістку №ВЛК-2025/3196, якою зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 03.11.2025 о 15:00 годині для уточнення облікових даних. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. З огляду на встановлене, у суду першої інстанції не було підстав вважати, що позивачем порушено правила військового обліку, неявку позивача за викликом до уповноваженого ТЦК та СП, оскільки йому було призначено з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 03.11.2025, тоді як він був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 ще 24.10.2025. Більше того, матеріали справи не містять доказів того, що, як зазначав відповідач 2 у відзиві на позовну заяву та у листі від 27.10.2025 №3/15275, про те, що позивач перебував у розшуку з 12.06.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, а саме за неприбуття за повісткою №3506504 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Тому суд дійшов підставного висновку, що інформація, надана відповідачем 2 про те, що позивач перебував у розшуку з 12.06.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, а саме за неприбуття за повісткою №3506504 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних є недостовірною, а відтак затримання позивача, враховуючи, що в нього була виписана 03.10.2025 повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 03.11.2025 - протиправним. Згідно листа відповідача 2 від 27.10.2025 №3/15275 затримання позивача проводилося як працівниками Національної поліції, так і працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до пункту 52 Порядку №560 під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. Відтак, 24.10.2025 при перевірці документів ОСОБА_1 працівники відповідача 2 зобов`язані були здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, однак, порушуючи норму пункту 52 Порядку №560, останні цього обов`язку не виконали, тому, з огляду на такі протиправні дії відповідача 2 суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем 2 порядку затримання позивача та вчинення такого при відсутності законних підстав. Як наслідок, вказаного вище, суд першої інстанції віно вважав, що включення ОСОБА_1 в іменний список начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №23318 від 24.10.2025 та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 , які стали результатом протиправного затримання позивача, є також протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи вказане вище в сукупності, правильним є твердження суду першої інстанції, що протиправність дій відповідача 2 в частині затримання позивача без законних підстав та відмова відповідача 2 у наданні позивачу відстрочки від призову під час мобілізації мали наслідком включення позивача у списки мобілізованих та видання наказу від 24.10.2025 №4078 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується мобілізації ОСОБА_1 , 1996 р.н. З урахуванням цього суд підставно вважав, протиправним та вірно скасував наказ №4078 від 24.10.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується мобілізації ОСОБА_1 , 1996 р.н та направлення ОСОБА_1 , 1996 р.н для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 . При цьому слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач був скерований для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , натомість, матеріали справи свідчать про те, що згідно спірного наказу командира військової частини НОМЕР_1 , позивач прибув до в/ч НОМЕР_1 на підставі іменного списку начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №23318 від 24.10.2025, а не з військової частини НОМЕР_2 . Щодо позовних вимог в частині зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати позивачу відстрочку на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-ХІ, то суд вірно вважав, що така задоволенню не підлягає, оскільки заява про надання відстрочки, подана позивачем вже була реалізована. При цьому суд слушно наголосив, що за результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки відповідач прийняв протиправне рішення, не дотримався вимог закону та не врахував усіх істотних обставин, а саме того, що з 07.11.2025 виникли правовідносини, з урахуванням яких позивач мав право отримати відстрочку від призову на час мобілізації. Надаючи оцінку позовним вимогам до відповідача 1 - військової частини НОМЕР_1 , то суд першої інстанції виходив з наступного. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №303 від 24.10.2025 (пункт 22) наказано солдата ОСОБА_1 призвати на військову службу за призовом під час мобілізації (…) та з 24 жовтня 2025 зарахувати до списків особового складу (…) на підставі іменного списку начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №23318 від 24.10.2025. Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України. Відповідно до пункту 1, пункту 3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Як уже зазначалось вище, організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Зарахування ж до особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. При цьому суд першої інстанції вірно виснував, що при виданні спірного наказу відповідач 1 не мав підстав сумніватися у законності скерування позивача до військової частини. Однак такі підстави виникли після того, як суд встановив протиправність дій та рішень відповідачів 1, 2 у цій справі. Ураховуючи те, що, як зазначено вище, дії відповідачів 2,3 щодо призову позивача за мобілізацією, суд вважав протиправними, то відповідно всі інші рішення та дії, які є похідними від них - не можуть вважатися правомірними. За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 303 від 24.10.2025 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, яким позивача зараховано до списків особового складу частини підлягає скасуванню. Відповідно, з урахуванням того, що призов позивача під час мобілізації на військову службу проведено незаконно, то суд першої інстанції вірно виснував про наявність правових підстав для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення в частині виключення позивача зі списків особового складу цієї військової частини. Відхиляючи твердження відповідачів про неможливості скасування акта індивідуальної дії, то суд першої інстанції вірно врахував, що згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Саме по собі виконання такого акта або вичерпання ним своєї дії не позбавляє особу права на судовий захист. Будь-який індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо впливає на права чи законні інтереси особи, може бути предметом судового оскарження. Такий підхід відповідає завданню адміністративного судочинства, - забезпечити ефективний захист порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не абстрактну констатацію законності чи незаконності таких актів. Також, незважаючи на те, що після видання оскаржуваного наказу, такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку його оскаржити, бо такий акт безпосередньо стосується прав та законних інтересів позивача. Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах. Подібний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №380/22916/25 - без змін. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 713 (дві тисячі сімсот тринадцять) грн 09 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М.А. Пліш судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко