Постанова 4851 № 520/32289/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 р. Справа № 520/32289/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої К.В., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/32289/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування. ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 3), в якому просив суд (з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 про прийняття до провадження заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог): - визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає в наступному: неповідомлення у встановленому законом порядку ОСОБА_1 про прийняте 28.10.2025 р. Комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про надання йому відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 р. до 05.11.2025 р. за його заявою від 24.10.2025 р.; невнесення уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 до Резерв+ та системи Оберіг, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про прийняття ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення від 28.10.2025 р. про надання ОСОБА_1 відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 р. до 05.11.2025 р. за його заявою від 24.10.2025 р.; неврученні (ненаправленні) у встановленому законом порядку ОСОБА_1 довідки про надання йому рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.10.2025 р. відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 р. до 05.11.2025 р. (додаток 6) протиправною; - визнати незаконним та скасувати наказ №1797 від 11.11.2025 р. за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_1 « ОСОБА_1 , 1987 р.н., військове звання солдат, військово облікова спеціальність та код згідно з обліком НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 відповідно до поіменного списку №4784 від 11.11.2025 р.» - з моменту його підписання; - визнати незаконним та скасувати наказ (по стройовій частині) №356 від 12.11.2025 року підписаний командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , яким «солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до Указу Президента України № 794/2025 від "20" жовтня 2025 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації", призначити на посаду сержанта резерву 105 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . З "11" листопада 2025 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом згідно з тарифним розрядом 1 у сумі 2 470 гривень. Відповідно 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), рішення Міністра оборони України від 09 січня 2025 року № 156/уд виплатити з « 11» листопада 2025 року: надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8 відсотків від посадового окладу, окладу за військовим званням та вислуги років; щомісячну премію відповідно до особистого внеску в загальні результати служби у розмірі 620 відсотків посадового окладу; спеціальну надбавку Сил спеціальних операцій Збройних Сил України у розмірі 50 відсотків п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму громадян для працездатних осіб, встановлену станом на 01 січня 2025 року.» - з моменту його підписання; - визнати незаконним та скасувати наказ (по стройовій частині) №357 від 13.11.2025 року підписаний командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , яким «солдата ОСОБА_1 , сержанта резерву 105 запасної роти призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від "12" листопада 2025 року №92-РС на посаду оператора 2 групи спеціального призначення 9 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 107930Ф, вважати таким, що з "13" листопада 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом згідно з тарифним розрядом 7 у сумі 3 000 гривень, шпк "старший солдат". Відповідно 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (зі Змінами), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), рішення Міністра оборони України від 09 січня 2025 року № 156/уд виплачувати 3 "13" листопада 2025 року: надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87.8 відсотків від посадового окладу, окладу за військовим званням та вислуги років; щомісячну премію відповідно до особистого внеску в загальні результати служби у розмірі 560 відсотків посадового окладу; надбавку за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України у розмірі 100 відсотків п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму громадян для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2025 року.» - з моменту його підписання. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 протиправно його не повідомив у встановленому законом порядку про прийняте 28.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про надання йому відстрочки на підставі пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 до 05.11.2025 за його заявою від 24.10.2025, а також не вніс до Резерв+ та системи Оберіг, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про прийняття раніше згаданого рішення про надання відстрочки. Крім того, позивач зауважив, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не вручено (не направлено) довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Враховуючи примусовий призов по мобілізації, ОСОБА_1 вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №356 від 12.11.2025 про призначення позивача на посаду, зарахування до списків особового складу частини, а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №357 від 13.11.2025 про прийняття позивачем справ та посади, приступ до виконання службових обов`язків за посадою. ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає в наступному: неповідомлення у встановленому законом порядку ОСОБА_1 про прийняте 28.10.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_8 рішення про надання йому відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 р. до 05.11.2025 р. за його заявою від 24.10.2025 р., невнесення уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про прийняття ІНФОРМАЦІЯ_8 рішення від 28.10.2025 р. про надання ОСОБА_1 відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 р. до 05.11.2025 р. за його заявою від 24.10.2025 р., неврученні (ненаправленні) у встановленому законом порядку ОСОБА_1 довідки про надання йому рішенням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 28.10.2025 р. відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 р. до 05.11.2025 р. (додаток 6). визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1797 від 11.11.2025 р. про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1987 р.н., військове звання солдат, військово облікова спеціальність та код згідно з обліком НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 відповідно до поіменного списку №4784 від 11.11.2025 р. визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №356 від 12.11.2025 року, яким солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до Указу Президента України № 794/2025 від 20 жовтня 2025 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації", призначено на посаду сержанта резерву 105 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , з 11 листопада 2025 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та визначено вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №357 від 13.11.2025 року, яким солдата ОСОБА_1 , сержанта резерву 105 запасної роти призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12 листопада 2025 року №92-РС на посаду оператора 2 групи спеціального призначення 9 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 107930Ф, визначено вважати таким, що з 13 листопада 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. в іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку №2982 від 28.10.2025 про надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації до 05.11.2025, проте відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про прийняття вказаного рішення. Надані копії журналів вихідних довідок про отримання відстрочки (повідомлення про відмову) від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не є належними доказами направлення позивачу засобами поштового зв`язку повідомлення про відмову у наданні відстрочки від призову (за заявою від 15.10.2025) та довідки №2982 від 28.10.2025 про надання відстрочки від призову (за заявою від 24.10.2025)4 вказані документи не містять особистого підпису позивача про отримання вказаного повідомлення та довідки. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_7 допущено протиправну бездіяльність щодо неповідомлення у встановленому законом порядку ОСОБА_1 про прийняте 28.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про надання йому відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 до 05.11.2025 за його заявою від 24.10.2025 та невручення (ненаправлення) у встановленому законом порядку ОСОБА_1 довідки про надання йому рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.10.2025 відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 до 05.11.2025 (додаток 6). Також суд першої інстанції зазначив, що в силу положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ІНФОРМАЦІЯ_7 мав внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо прийняття рішення від 28.10.2025 про надання позивачу відстрочки, проте доказів вчинення таких дій не надано. Наведене свідчить про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення уповноваженими особами до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про прийняття ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення від 28.10.2025 р. про надання ОСОБА_1 відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 до 05.11.2025 за його заявою від 24.10.2025. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що позивач, як станом на подання заяви про надання відстрочки від призову від 24.10.2025, так і станом на день проведення процедури мобілізації 11.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 , мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації підтверджене ІНФОРМАЦІЯ_7 . Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час проведення процедури призову позивача на службу, не перевірив наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, підтверджене ІНФОРМАЦІЯ_7 , що свідчить про наявність підстав про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1797 від 11.11.2025 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . З урахуванням протиправності наказу ІНФОРМАЦІЯ_9 про призов позивача на службу, на підставі якого було винесено оскаржувані накази командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №356 від 12.11.2025 року щодо ОСОБА_1 і наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №357 від 13.11.2025, останні також є протиправними. ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 18.02.2026 у справі № 520/32289/25 та прийняте нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що видаючи накази командира військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення його на відповідні посади у військовій частині НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_1 розумно і об`єктивно виходила з того, що на момент видачі зазначених наказів командира військової частини НОМЕР_1 здійснені всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, які звільняють (надають відстрочку) позивача від призову на військову службу. З дня зарахування позивача до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця. Після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової можуть бути припинені лише шляхом звільнення його з військової служби. Водночас військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 під час дії в країні режиму воєнного стану незаконно знаходиться поза місцем несення військової служби, не виконує обов`язків військової служби проводячи час на власний розсуд, перебуває у розшуку у зв`язку із вчиненням ним діянь, які містять ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, натомість з точки зору ст. 19 Конституції України військова частина НОМЕР_1 , діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України видаючи оскаржувані накази. Щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період скаржник зауважує, що 28.10.2025 Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_11 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.10.2025 ухвалено рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на строк до 05.11.2025. Разом з цим, відповідно до пункту 60 Порядку №560 ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_12 не подано довідку про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати (зазначених у додатку 5), у зв`язку з чим 05.11.2025 ОСОБА_1 втратив право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Таким чином, призов ОСОБА_1 11.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 11.11.2025 № 1797, зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 відбулися правомірно, в період, коли позивач не мав права на відстрочку. ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи. Позивач та інші відповідачі не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом направлення ним копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в електронній формі до електронного кабінету учасників справи. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. V. Обставини, встановлені судом. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 . З 01.09.2025 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на підставі наказу №67-К від 29.08.2025 в Харківський приватний ліцей «Народна українська академія» Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» та призначений на посаду вчителя музичного мистецтв за основним місцем роботи (довідка від 05.09.2025 №33). 15.10.2025 позивач подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки на підставі п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поштовим зв`язком разом із додатками. Крім того, 24.10.2025 ОСОБА_1 подав аналогічну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки на підставі п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поштовим зв`язком разом із додатками. ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку №2982 від 28.10.2025 про надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 05.11.2025. За поясненнями позивача 11.11.2025 співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 його було затримано та доставлено для проходження ВЛК. Позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та за результатами медичного огляду згідно довідки №2025-1111-1927-0464-3 від 11.11.2025 року визнаний придатним до військової служби. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1797 від 11.11.2025 позивача призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлено до Військової частини НОМЕР_1 . Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2025 №356 ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , призначено на посаду сержанта резерву 105 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , з 11 листопада 2025 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.11.2025 №357 ОСОБА_1 визначено вважати таким, що з 13 листопада 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. Вважаючи протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неповідомлення у встановленому законом порядку про прийняте рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, щодо невнесення до Резерв+ та системи Оберіг, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про прийняття про надання відстрочки від призову, щодо ненаправлення (невручення) довідки про надання відстрочки, а також, не погоджуючись з наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов та наказами командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2025 №356 та від 13.11.2025 №357, позивач звернувся із позовом до суду. VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII) Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. За приписами частин сьомої, восьмої статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі по тексту Порядок №560) (у редакції станом на час подання заяви про відстрочку від призову) про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком

6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком

7. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку №2982 від 28.10.2025 про надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації до 05.11.2025. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про прийняття вказаного рішення у порядку, встановленому пунктом 60 Порядку №560 (не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення, у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового). У контексті зазначеного суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду. Крім того, суд керується також частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, рішенням суду у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). Отже, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, колегія суддів вказує, що обов`язок повідомлення позивача про прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період лежить виключно на суб`єкті владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_13 , що зумовило висновок суду першої інстанції про допущення ІНФОРМАЦІЯ_7 протиправної бездіяльності щодо неповідомлення у встановленому законом порядку ОСОБА_1 про прийняте 28.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про надання йому відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 до 05.11.2025 за його заявою від 24.10.2025 та невручення (ненаправлення) у встановленому законом порядку ОСОБА_1 довідки про надання йому рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.10.2025 р. відстрочки передбаченої положеннями п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком з 28.10.2025 до 05.11.2025. Апелянт вказує, що 05.11.2025 ОСОБА_1 втратив право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки не подав до ІНФОРМАЦІЯ_12 довідку про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати (зазначених у Додатку 5 до Порядку №560). Розглядаючи доводи скаржника в цій частині, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22, відповідно до якої право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинив активні дії з метою оформлення відстрочки шляхом звернення із відповідною заявою та необхідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами розгляду яких ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку №2982 від 28.10.2025 про надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 05.11.2025. Разом з тим, як було встановлено і судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_7 не було дотримано порядку повідомлення позивача про прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Отже, у позивача була відсутня об`єктивна можливість подати відповідний пакет документів задля продовження дії наданої відстрочки, оскільки він не знав про надання такої. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280). Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу XII Інструкції №280 для обліку особового складу в особливий період використовуються: 1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,- облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час; 2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті. Особи рядового, сержантського і старшинського складу, особи рядового, сержантського і старшинського складу за призовом, які при призначенні з однієї військової частини до іншої зараховані у розпорядження відповідного командира, можуть призначатися на посади наказами по стройовій частині одночасно із зарахуванням до списків особового складу військової частини. Такі накази є підставою для визначення посадового становища військовослужбовцям, запису відповідних відомостей до облікових документів, видачі документів, що посвідчують особу військовослужбовця особам офіцерського складу військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу. Згідно з пунктом 30 розділу ІІ Інструкції №280 виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється, зокрема, зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини; прийняття і здача справ та посади. Відповідно до пункту 32 розділу ІІ Інструкції №280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині. Отже, організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Поіменного списку військовозобов`язаних та резервістів №4787, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 , і відправлені до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 направлено до вказаної військової частини (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.11.2025 №1797). Надалі відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2025 № 356 солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до Указу Президента України № 794/2025 від 20 жовтня 2025 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», призначено на посаду сержанта резерву 105 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . Крім того, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.11.2025 № 357 солдата ОСОБА_1 , сержанта резерву 105 запасної роти, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12 листопада 2025 року № 92-РС на посаду оператора 2 групи спеціального призначення 9 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 , ВОС-107930Ф, вважати таким, що з 13 листопада 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Водночас рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у цій справі, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1797 від 11.11.2025 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Рішення в цій частині було оскаржено ІНФОРМАЦІЯ_10 , проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 його апеляційну скаргу було повернуто. Отже, факт протиправності та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1797 від 11.11.2025 є юридично доведеним. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, призначення на відповідну посаду здійснено на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1797 від 11.11.2025, який, в свою чергу, визнано протиправним та скасовано, у зв`язку з порушенням процедури мобілізації ОСОБА_1 . Колегія суддів акцентує, що не можна визнати пропорційним втручання у права особи, за якого внаслідок допущеної суб`єктом владних повноважень помилки в особи, яка до цього виконала залежні від неї дії для проходження певної процедури, виникає обов`язок повторного її проходження із самого початку. За обставинами справи позивач подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації, проте щодо прийняття рішення про надання відстрочки не був своєчасно повідомлений з вини ТЦК та СП, що позбавило його об`єктивної можливості її продовжити. Таким чином, оскільки оскаржувані накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2025 № 356 та від 13.11.2025 № 357 видані на підставі та на виконання протиправного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1797 від 11.11.2025 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, який визнано протиправним та скасовано, то такі накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2025 № 356 та від 13.11.2025 № 357 також є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2025 № 356 та від 13.11.2025 №

357. В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36). Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують. Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 по справі №520/32289/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя К.В. Мінаєва Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко