Постанова 4855 № 580/4299/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4299/25 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати пункт 3.1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.04.2025 № 104 в частині призову за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 солдата ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2025 №100 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов. Апелянт зазначив, що рішення є таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що на момент винесення начальником ТЦК наказу про мобілізацію позивача, відповідно до вимог статті 23 Закону № 3543-XII, позивач мав відстрочку від призову на військову, що встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, а отже, не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Проте ТЦК не було вжито належних заходів щодо з`ясування таких обставин. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як убачається з матеріалів справи, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.04.2024 № 2614 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову під час мобілізації на 6 місяців до 29.08.2024 на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (як студенту, який навчається на денній формі навчання). 20.09.2024 та 26.11.2024 позивач повторно звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.11.2024 №П61/70 оповіщено позивача про відмову йому у наданні відстрочки від призову на військову службу. 09.04.2025 позивача затримано за порушення Правил військового обліку, доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення №1637/М/2025 від 09.04.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та під конвоєм працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача було доставлено до ВЛК та зобов`язано пройти ВЛК. Постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Пунктом 3.1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.04.2025 № 104 позивача призвано на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2025 №100 позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Позивач вважає протиправними накази відповідача в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу правомірності призову ОСОБА_1 за мобілізацією та зарахування його до списків В/ч НОМЕР_2 . Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України № 2105-IX від 03 березня 2022 року, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався та тривав на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 грудня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України Про військовий обов`язок і військову службу №2232-XIIвід 25.03.1992 (далі Закон №2232-XII). Згідно ч. 1-3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України (ч. 2, 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ). Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Згідно пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII). Згідно ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Відповідно до ч.7 ст.23 Закону №3543-ХІІ, перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі Порядок №560). Згідно п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (пункт 59 Порядку №560). Згідно пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку

6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку

7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Згідно правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.04.2024 по справі№520/7954/22, право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця. З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.04.2024 № 2614 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову під час мобілізації на 6 місяців до 29.08.2024 на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (як студенту, який навчається на денній формі навчання). 20.09.2024 та 26.11.2024 ОСОБА_1 повторно звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". В грудні 2024 року ОСОБА_2 отримав повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від 29.11.2024 № П61/70, в якому зазначено, що він не подав довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти. Одночасно з відмовою ОСОБА_1 отримав повістку на проходження ВЛК на 17.12.2024 (потім виправлено на 24.12.2024). 27.12.2024 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від 29.11.2024 №

61. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі № 580/12978/24 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене протоколом від 29.11.2024 №

61. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідками її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. 09.04.2025 ОСОБА_1 затримано за порушення Правил військового обліку, доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та складено протокол про адміністративне правопорушення № 1637/М/2025 від 09.04.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про те, що він начебто не з`явився за повісткою, також повідомлено про розгляд справи на 14.04.2025. В цей же день ОСОБА_1 було доставлено до ВЛК та визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. 10.04.2025 згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 100 солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу під час мобілізації, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено на посаду оператора відділення Управління взводу зв`язку військової частини НОМЕР_2 ВОС-403543А з 10.04.2025. Колегія суддів зазначає, що з долучених документів до матеріалів справи документів не вбачається того, що станом на момент проходження ВЛК - 09.04.2025 позивач мав відстрочку від призову під час мобілізації. Військово-обліковий документ підтверджує про надання позивачеві відстрочки лише до 29.08.2024. Колегія суддів зазначає, що наявність у позивача права на відстрочку та/або продовження її дії не є безумовним свідченням того, що таке право ним було (буде) реалізовано. Наведені вище норми чинного законодавства прямо передбачають можливість призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період ТЦК та СП, зокрема, і за місцем їх перебування на військовому обліку. Таким чином, позивач, будучи військовозобов`язаним, підлягав призову на військову службу під час мобілізації, і відповідачем у спірному не було порушено порядку призову позивача на військову службу за мобілізацією. Оскільки позивач був призваний на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов`язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а відтак обставини наявності підстав для отримання відстрочки не є підставою для звільнення з військової служби. Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, встановленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Пунктом 14 Розділу II Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. В даному випадку, видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу НОМЕР_2 командир військової частини діяв правомірно. Доводи позивача про протиправність його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та незаконність спірних наказів не знайшли свого підтвердження, з огляду на що суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог. Доводи апеляційної скарги позивача правильних висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Є.О.Сорочко А.Ю. Коротких