Постанова Рівненський апеляційний суд № 570/4271/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2026 року м. Рівне Справа № 570/4271/25 Провадження № 33/4815/110/26 Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Мазурка В.С. на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року, - Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000 грн. З постанови суду слідує, що 23 серпня 2025 року близько 18 години 10 хвилин військовослужбовець капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , у службовий час, в умовах особливого періоду, під час виконання службових обов`язків перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. В апеляційній скарзі адвокат Мазурок В.С. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.Вказує, що акт огляду уповноваженою посадовою особою, направлення на медичний огляд, а також довідка за його результатами в матеріалах справи відсутні, що свідчить про недотримання вимог Порядку, затвердженого наказом МОУ №241 від 16 квітня 2025 року. Зазначає, що відсутність належно оформлених медичних документів та відповідних процесуальних дій позбавляє протокол доказового значення, а сам огляд, відповідно до ч.9 ст.266-1 КУпАП, вважається недійсним. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам, чим порушив вимоги ст.19 Конституції України та практику ЄСПЛ щодо забезпечення змагальності й неупередженості судового розгляду. Просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову , якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мазурок В.С., будучи належним чином, завчасно повідомленими про день і час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися. Згідно поданої заяви апелянт та його довіритель просять розглянути скаргу у їх відсутність. Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Однак, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам даних статей належним чином не з`ясував обставини справи, не навів доказів на обґрунтування такого висновку, не оцінив сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення про його винуватість у вчиненні правопорушення, що потягло передчасний висновок про те, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення. Так, відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВР № 644 від 23.08.2025 року вбачається, що капітан ОСОБА_1 23 серпня 2025 року близько 18 год. 10 хв. був виявлений начальником штабу в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (стійкий запах алкоголю, порушення координації рухів) в умовах особливого періоду, в подальшому для проходження медичного огляду був направлений у медичний заклад для підтвердження правопорушення, та відмовився від проходження освідчення на стан алкогольного сп`яніння в присутності свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову про доведеність вини у вчиненні правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, послався на протокол про адміністративне правопорушення, показання свідків і прийшов до висновку, що доведений факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. За вимогами ст.266-1 КУпАП передбачено огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 після виявлення з ознаками алкогольного сп`яніння був направлений в медичний заклад для проведення огляду і там відмовився від його проходження. Однак, матеріали справи не містять ні направлення на огляд ОСОБА_1 для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ні висновку лікаря із закладу охорони здоров`я. Такі документи мають долучатись до протоколу про адміністративне правопорушення для підтвердження вини особи у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння. Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув та не дав належної оцінки доказам, долученим до протоколу. Відповідно до ч.9 ст.266-1 КУпАП, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а, обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що він не вчиняв такого правопорушення та свою вину не визнає. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25). Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність в установленому порядку факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за відсутності доказів направлення його у встановленому законом порядку на освідування для визначення стану алкогольного сп`яніння, відсутності фіксації лікарем факту відмови у проходженні освідування, відтак, справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю, а постанова місцевого суду скасуванню. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И ЛА: Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Мазурка В.С. задовольнити. Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Т.І.Збитковська