Постанова 4815 № 569/19131/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2026 року м. Рівне Справа № 569/19131/25 Провадження № 22-ц/4815/436/26 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О. суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», відповідач: ОСОБА_1 розглянув в порядку письмового позовного провадження в м.Рівне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року, ухваленого в складі судді Ковальова І.М., повний текст рішення складено не вказано, у справі № 569/19131/25 в с т а н о в и в : В вересні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 14 травня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1205-7077. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 11000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 день; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Вказує, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором станом на 25 серпня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 91717,89 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 10590,94 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 81126,95 грн. Крім того зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 45443,93 грн, при умові погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 46273,96 грн. Просив суд стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором в розмірі 46273,96 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 10590,94 грн і 35683,02 грн заборгованості за нарахованими процентами. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1205-7077 від 14 травня 2023 року в розмірі 24478, 44 грн. (з яких заборгованість за кредитним договором в розмірі 10590,94 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 13887,50 грн.) та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 24478,44 грн та судового збору 2422,40 грн та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково було зазначено в рішенні суду, що строк договору становить 21 день (до 03.06.2023), а не 300 календарних днів (08.03.2024) згідно п.4.8 договору. Звертає увагу на те, що пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що базовий період сплати процентів це проміжок часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Базовий період складає 21 календарний день. Вказує, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає. Судом встановлено, що 14 травня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1205-7077, підписаний одноразовим ідентифікатором А8025. Відповідно до умов договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб позичальника (п.2.4 договору), на наступних умовах: загальний розмір кредиту 11000, 00 грн, дата видачі кредиту 14 травня 2023 року (п.4.1); базовий період кредитування 21 день (4.4); строк кредитування - 300 днів, дата повернення кредиту 08.03.2024 року (4.8), стандартна процентна ставка становить 3,00% в день (п. 4.6); орієнтована загальна вартість кредиту складає 110000,00 грн (4.10). Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», видача кредиту за договором №1205-7077 від 14 травня 2023 року здійснювалася за допомогою системи LiqPay на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 11000,00 грн. . Також, факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року, відповідно до якого через систему LiqPay 14 травня 2023 року була проведена транзакція № 2308785834 на суму 11000, 00 грн по договору №1205-7077 на картку № НОМЕР_1 . Разом з тим, ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим відповідно до наведеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку утворилася заборгованість в сумі 46273,96 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 10590,94 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 35683,02 грн. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 45443,93 грн, при умові погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 46273,96 грн., а саме: простроченої заборгованості за кредитом 10590,94 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 35683,02 грн. До договору про відкриття кредитної лінії №1205-7077 від 14 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 позивачем долучено Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки. Відповідач не заперечував факту укладення договору про відкриття кредитної лінії №1205-7077 від 14 травня 2023 року з ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Таким чином, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України. Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03.09.2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII). В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15. У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Убачається, що кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору. Матеріали справи містять договір про відкриття кредитної лінії №1205-7077 від 14 травня 2023 року та Паспорт споживчого кредиту, з яких встановлено, що відповідач ознайомився з істотними умовами кредитування, зокрема із сумою кредиту у розмірі 11000, 00 грн, строком кредитування 300 календарних днів, базовим періодом 21 календарний день, стандартною процентною ставкою 3,00 % за кожен день користування кредитом, а також із орієнтовною загальною вартістю кредиту, яка на дату укладення договору складала 110000,00 грн, у тому числі проценти за користування кредитом у сумі 99000, 00 грн. Паспорт споживчого кредиту та договір укладені в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8025, що відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та свідчить про вільне волевиявлення відповідачки та її згоду з усіма умовами договору. Крім того, фактичне отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 11000,00 грн підтверджується платіжними документами та довідками банківської установи, що свідчить про прийняття ним пропозиції кредитодавця та виконання договору зі сторони кредитодавця, а також про усвідомлене користування ним наданими фінансовими послугами (а.с. 27-30). За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, а саме щодо предмета договору, розміру кредиту, процентної ставки, строку кредитування та порядку виконання зобов`язань. Відповідач, підписавши договір та Паспорт споживчого кредиту в електронній формі, підтвердив своє ознайомлення з умовами договору та погодився з ними, а у разі незгоди з викладеними умовами мав право відмовитися від укладення договору та отримання кредиту, чим не скористався. Щодо висновків суду першої інстанції про неспівмірність нарахованих процентів сумі кредиту, колегія суддів зазначає наступне. У п. 4.3. вищевказаного кредитного договору сторони погодили, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договору (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за пільговою та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Відповідно до п. 4.4. договору базовий період складає 21 календарних днів. Відповідно до п. 4.6. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою). За п. 4.8 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 08.03.2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Продовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника. Базовий період - період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 21 днів), а строк кредитування - строк на яких видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів) (п. 4.8, 4.12 договору). П. 4.10. договору передбачена орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 110000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом. Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 14 травня 2023 року по 08 березня 2024 року за користування кредитними коштами. Разом з тим, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» діяло недобросовісно, вводило його в оману, приховувало істотні умови договору або будь-яким чином примушувало його до укладення договору про відкриття кредитної лінії №1205-7077 від 14 травня 2023 року на невигідних для нього умовах. Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору можуть бути визнані несправедливими виключно за наявності доказів істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, який виник усупереч принципу добросовісності. Сам по собі розмір нарахованих процентів, якщо він прямо передбачений договором та був відомий споживачу на момент його укладення, не є безумовною підставою для визнання таких умов несправедливими. Згідно частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Згідно частини 7 вказаної статті положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було заявлено зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним або частково недійсним у частині визначення розміру процентів за користування кредитом. Таким чином, висновок суду першої інстанції про зменшення розміру нарахованих процентів є безпідставним та таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права. Колегія суддів зазначає, що розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять. Проценти нараховані за користування кредитом і не є відповідальністю за порушення зобов`язання. На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до пунктів 4.6, 4.8,4.10, 10.1 кредитного договору позивач обґрунтовано нараховував проценти в розмірі 35683,02 грн. в межах строку, визначеного 4.8 кредитного договору, що, зокрема, відображено у розрахунку заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить розмір процентної ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі, окремо по процентах, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань, а тому він є належним та допустимим доказом заборгованості за договором. Отже, посилання суду першої інстанції, що умови кредитного договору щодо розміру відсотків є несправедливими, порушують принцип розумності та добросовісності є помилковими. З урахуванням застосованої кредитодавцем програми лояльності, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1205-7077 від 14 травня 2023 року в розмірі 46273,96 грн, що складається із простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 10590,94 грн та простроченої заборгованості за кредитом в сумі 35683,02 грн. Ураховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, а рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування. Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а за подання апеляційної скарги 3633,60 грн, що разом становить 6056,00 грн. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 6056,00 грн. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1205-7077 від 14 травня 2023 року у розмірі 46273 (сорок шість тисяч двісті сімдесят три) гривні 96 копійок та судовий збір у сумі 6056,00 грн понесений позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанціях. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 21 травня 2026 року. Головуючий суддя: Гордійчук С.О. Судді : Боймиструк С.В. Хилевич С.В.