Постанова 4811 № 438/488/23

Справа № 438/488/23 Головуючий у 1 інстанції: Пантелєєв Д.Г. Провадження № 22-ц/811/3868/25 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: Головуючого судді: Савуляка Р.В. суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М. секретаря: Іванової О.О. без участі сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу, ВСТАНОВИЛА: У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 06 травня 2022 року у АДРЕСА_1 у споживача ОСОБА_1 було виявлено несанкціонований газопровід (під`єднаний шланг до вводу газового поза обліком). Це зафіксовано в акті про порушення №Lv001365. Донарахований об`єм природнього газу є платою за поставлений природний газ. Однак, ОСОБА_1 здійснював крадіжку газу в розмірі 544 097,07 грн. за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022р. Між сторонами укладено договір розподілу природнього газу, умови якого є обов`язковими для сторін. Акт про порушення складено в присутності незаінтересованої особи: ОСОБА_2 . Під час складання акту про порушення проведена фото-відеофіксація порушення. Запрошенням від 16 травня 2022 року відповідач був викликаний на комісію з розгляду актів про порушення, що підтверджується доказами поштового відправлення. За результатами засідання 23 травня 2022р. комісія прийняла рішення про задоволення акту про порушення, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії. Після цього, АТ «Львівгаз» направило супровідним листом рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого об`єму), що підтверджується доказами поштового відправлення. З врахуванням зазначених обставин, просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 544 097,07 грн., а також судові витрати. Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2025 року позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» вартість не облікованого об`єму природного газу в сумі 7228.22 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 108.42 грн, а всього 7336.64 грн. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2025 року оскаржило Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз». В апеляційній скарзі покликається на те, що саме на споживача покладається обов`язок повідомляти оператора газорозподільної системи щодо наявного газоспоживаючого обладнання, а за відсутності такого повідомлення беруться до уваги останні дані, які внесено до системи. Розрахунок об`єму не облікованого природного газу уповноважений надавати лише оператор ГРМ, а у відповідача відсутні відповідні знання, тому його розрахунок є необґрунтованим, а відтак не може братися судом до уваги. Відповідач порушив умови договору розподілу природного газу, допустивши несанкціонований відбір природного газу, що полягав у під`єднанні шлангу до вводу газового поза обліком, тому зобов`язаний компенсувати вартість недорахованого об`єму природного газу в розмірі 544 097.07 грн за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року, що є платою за поставлений природний газ. Просить рішення Бориславського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їх відсутності. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення 22 травня 2026 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом та матеріалами справи встановлено, що згідно Акту про порушення №Lv001365 від 06 травня 2022 року, складений на об`єкті: житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що виявлено несанкціонований газопровід (під`єднаний ключ до вводу газового поза обліком). Газопостачання припинено за допомогою газозварки в землі), на час складання акту споживач ОСОБА_1 був відсутній (т.1, а.с.8). З наданої копії запрошення від 16 травня 2022 р.№580 вбачається, що ОСОБА_1 був запрошений на засідання комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, 104 (т.1, а.с.9-11). Витягом з протоколу засідання комісії АТ «Львівгаз» №25/05-Н від 23 травня 2022р., прийнято рішення задоволити акт про порушення №001365 від 06 травня 2022 року по споживачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а.с.12). Акт про порушення №001365 від 06 травня 2022 року та рахунок на оплату №62102779 від 01 липня 2022 року відправлено ОСОБА_1 (т.1, а.с.13-15). Суду також представлений розрахунок збитків за несанкціонований газопровід в АДРЕСА_1 , за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року в сумі 554 097,07 грн. (т.1, а.с.16-21). Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт наявності у ОСОБА_1 газових приладів і пристроїв споживача, а саме: плити газової 1 шт., ОВП (опалювальної варильної печі) 1 шт., УГОП (кахельної пічі) 1 шт., газової колонки 1 шт., ДФК (двухфункційного котла) 1 шт., які були враховані при проведенні розрахунку необлікованого об`єму природнього газу за період з 01 травня 2021 року 30 квітня 2022р. на суму 544 097,07 грн. Таким чином, розрахунок заборгованості проведений з порушенням пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем є неналежним доказом, тому, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 544 097,07 грн. задоволенню не підлягають. При цьому, враховуючи визнання відповідачем позову в частині використання необлікованого природного газу газовим приладом (газовою плитою) та наявності заборгованості в сумі 7 228,22 грн., суд першої інстанції погоджився з наданим відповідачем розрахунком. З таким висновком колегія суддів погоджується виходячи із наступних підстав. Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу. Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем: несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу; несанкціонований газопровід самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу); несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу; самовільне під`єднання - це під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу. Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині наявності самого факту порушення умов договору розподілу природного газу, колегія суддів погоджується з висновками про те, що відповідачем було допущено несанкціонований відбір природного газу. Матеріалами справи належним чином підтверджено, що порушення споживача полягало у самовільному під`єднанні шлангу до газового вводу поза межами приладу обліку. Такі дії відповідача є прямим порушенням норм Кодексу газорозподільних систем. Сама суть та спосіб цього під`єднання свідчать про умисний характер дій, спрямованих на споживання природного газу в обхід встановленого засобу вимірювальної техніки. Відтак, факт наявності складу правопорушення з боку відповідача є доведеним та не викликає у колегії суддів сумнівів. Разом з тим, визнання факту правопорушення не звільняє позивача від обов`язку довести розмір заподіяних збитків (або об`єму необлікованого газу) на загальних підставах, визначених цивільним процесуальним законодавством. Наданий позивачем розрахунок необлікованого об`єму природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року на загальну суму 544 097,07 грн колегія суддів вважає передчасним, необґрунтованим та таким, що не грунтуєттся на належних і допустимих доказах. Відповідно до п.1 параграфу 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 20 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Як убачається з матеріалів справи, при здійсненні нарахування на суму 544 097,07 грн позивач виходив з того, що в житловому приміщенні ОСОБА_1 одночасно функціонували такі газові прилади і пристрої споживача, а саме:плита газова 1 шт.; опалювально-варильна піч (ОВП) 1 шт.; кахельна піч (УГОП) 1 шт.; газова колонка 1 шт.; двохфункційний котел (ДФК) 1 шт. Проте, всупереч вимогам статей 7680 ЦПК України щодо належності, допустимості та достовірності доказів, позивачем не надано суду жодного документального підтвердження факту реальної наявності та технічної можливості експлуатації зазначених приладів у приміщенні споживача ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні відповідні акти обстеження, акти інвентаризації газового обладнання, підписані споживачем або складені у присутності свідків, фото- чи відеофіксація наявності цих п`яти одиниць техніки, а також технічна документація (проєкт газифікації, технічний паспорт), яка б засвідчувала, що дане домоволодіння взагалі було спроектоване та обладнане під таку кількість і такі види газових пристроїв. Колегія суддів наголошує, що включення до розрахунку максимального переліку можливих приладів (зокрема, одночасно і опалювальної печі, і кахельної печі, і двохфункційного котла, і колонки) без реальної перевірки їх наявності є неприпустимим. Суд не може брати до уваги проведенний позивачем розрахунок необлікованого об`єму природнього газуза період з 01 травня 2021 року 30 квітня 2022р. на суму 544 097,07 грн., на основі припущень або теоретично ймовірного обладнання. Як убачається з матеріалів справи, у зазначений період, а саме з 01 травня 2021 року 30 квітня 2022р., у будинку позивача проводився капітальний ремонт, а останній перебував на тимчасових роботах за кордоном. Оскільки обов`язок доказування розміру шкоди та правильності здійсненого розрахунку повністю покладається на позивача, а останнім не доведено вихідні дані для обчислення об`єму газу, колегія суддів констатує, що визначена позивачем сума в розмірі 544 097,07 грн є недоведеною. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який, враховуючи факт часткового визнання позову відповідачем, дійшов обґрунтованого висновку про наявність заборгованості лише в розмірі 7 228,22 грн. Зазначена сума коштів є доведеною та безспірною, оскільки відповідач визнав обсяг несанкціонованого використання природного газу виключно одним газовим приладом газовою плитою, що реально функціонувала в його домоволодінні. Натомість у решті позовних вимог (щодо нарахувань на суму 536 868,85 грн за інші чотири прилади) позивачем не було надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження технічної можливості їх експлуатації та самого факту їх наявності у ОСОБА_1 . За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишити без задоволення. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 22 травня 2026 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Крайник Н.П. Шандра М.М.