Постанова 4811 № 454/4185/25

Справа № 454/4185/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В. Провадження № 22-ц/811/441/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу, - в с т а н о в и в: 31.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача 87058,16 грн вартості необлікованого природного газу. В обгрунтування позову позивач покликався на те, що з 01.09.2023 року Львівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є оператором газорозподільної системи на території м. Львова та Львівської області та стороною договору розподілу природного газу, укладеного з відповідачем ОСОБА_1 , який у порушення умов зазначеного договору допустив несанкціонований відбір природного газу. Так, 13.05.2025 року працівниками позивача під час обстеження газових мереж в будинку відповідача виявлено наявність несанкціонованого газопроводу та отвори в підземному газопроводі-вводі, про що складено акт про порушення від 13.05.2025 року, який підписано споживачем без зауважень. Під час складання акту про порушення проведена фото-відеофіксація порушення. Крім того, наявність несанкціонованого газопроводу підтверджується протоколом огляду місця події від 13.05.2025 року, який також підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень. Відповідач здійснював несанкціонований відбір природного газу за допомогою несанкціонованого газопроводу, тому за правилами, встановленими Кодексом газорозподільних систем, він зобов`язаний компенсувати позивачу вартість недоврахованого об`єму природного газу в розмірі 87 058, 16 грн за період з 01.09.2023 року по 13.05.2025 року. Просив позов задоволити. Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 87 058, 16 грн (вісімдесят сім тисяч п`ятдесят вісім гривень шістнадцять копійок) на р/р НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок). Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що постановляючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції врахував лише надані стороною позивача докази, не надавши йому при цьому можливості подати докази на спростування пред`явлених позивачем вимог. Так, призначивши справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні, суд не повідомив його про час та місце судового засідання, чим позбавив його права на неупереджений та справедливий розгляд справи. При цьому, в ході розгляду справи суд не з`ясував обставин, які свідчать про незаконність проведеної позивачем 13.03.2025 року перевірки газопроводу, проведеного до його домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , яка була ініційована ним після виявлення пошкоджень газопроводу, що свідчить про законність та добросовісність вчинюваних ним дій як споживачем комунальних послуг. При цьому, складений позивачем акт не відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту, а відтак не є належним доказом на підтвердження наявності зазначених у ньому порушень. Незаконність складеного позивачем акту також підтверджується матеріалами кримінального провадження, в ході якого були допитані свідки щодо обставин виявлення пошкоджень газопроводу. Вважає, що судом під час розгляду справи не було дотримано принципу рівності сторін, внаслідок чого ухвалено рішення, яке ґрунтується лише на припущеннях. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. 06.04.2026 року та 24.04.2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи. Враховуючи, що клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у його присутності не містять достатнього обґрунтування щодо необхідності проведення судового засідання судом апеляційної інстанції за участі учасників справи, предметом апеляційного оскарження якого є рішення суду у справі про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі, меншому тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням учасників справи слід відмовити. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання. Відповідно до Закону України «Про ринок природнього газу» розроблено Кодекс ГРС, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу. Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що несанкціонований газопровід це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу необхідно відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 591/7885/19. Відповідно до абз.2 п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Главою 5 розділу XI Кодексу ГРМ визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (абзац перший пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ). За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (абзац перший та другий пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ). Відповідно до пункту 1 параграфу 3 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 та приєднався до умов договору розподілу природного газу на умовах типового договору, починаючи з 01.09.2023 року. 13.05.2025 року працівниками ТзОВ «Газорозподільні мережі України» під час обстеження газових мереж в будинку відповідача виявлено наявність несанкціонованого газопроводу та отвори в підземному газопроводі-вводі, про що складено акт про порушення №ЛФ АП/100-1503-25 від 13.05.2025 року, який підписано споживачем ОСОБА_1 без зауважень. Відповідно до протоколу огляду місця події, складеного 13.05.2025 року слідчим СВ ВП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Шевчук С.Б., на підставі фототаблиць встановлено наявність несанкціонованого газопроводу за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , зокрема виявлено отвори в підземному газопроводі-вводі та фрагменти шлангу чорного кольору, у яких містилися залишки газу. Згідно запрошення №179 від 20.05.2025 року ОСОБА_1 запропоновано взяти участь в засіданні комісії з розгляду актів про порушення Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України», призначеному на 18.06.2025 року. Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення від 18.06.2025 року, на яке прибув ОСОБА_1 , вирішено перенести засідання на 09.07.2025 року. Згідно запрошення позивача від 20.06.2025 року №203 ОСОБА_1 запропоновано взяти участь у засіданні комісії з розгляду актів про порушення Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України», призначеному на 09.07.2025 року. 09.07.2025 року комісією з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ прийнято рішення про задоволення акту про порушення №ЛФ АП/100-1503-25 від 13.05.2025 року та проведення донарахування вартості спожитого природного газу. Відповідно до акту-розрахунку, складеного ТзОВ «Газорозподільні мережі України», вартість необілікованого об`єму та обсягу природного газу, донарахованого споживачу ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 року по 13.05.2025 року, становить 87058,16 грн. Задовольняючи позов ТзОВ «Газорозподільні мережі України», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними доказами факт наявності несанкціонованого газопроводу за адресою АДРЕСА_1 , що є підставою для притягнення споживача ОСОБА_1 до відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу. З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та встановленим судом обставинам, які не спростовано стороною відповідача. Враховуючи, що акт про порушення від 13.05.2025 року, яким встановлено наявність несанкціонованого газопроводу та отвори в підземному газопроводі-вводі за адресою АДРЕСА_1 підписано споживачем без зауважень чи заперечень щодо його змісту, виходячи з відсутності належних доказів на підтвердження недостовірності зазначеного акту, відсутні підстави вважати, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у виді донарахуваня відповідачу вартості необлікованого природного газу є незаконним. При цьому, колегія суддів вважає правильним розмір донарахованої позивачем вартості необлікованого природного газу, оскільки такий не спростовано відповідачем. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зводяться до суб`єктивної оцінки обставин справи та помилкового тлумачення норм матеріального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки яке постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 18 травня 2026 року. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 18 травня 2026 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра