Постанова 4809 № 401/431/25

ПОСТАНОВА Іменем України 21 травня 2026 року м. Кропивницький справа № 401/431/25 провадження № 22-ц/4809/520/26 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді Дуковський О.Л., Письменний О.А. за участю секретаря: Соловйової І. О. заявниця ОСОБА_1 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст вимог заяви У лютому 2025 року представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Маслій Віктор Миколайович звернувся до Світловодсткого міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою, якою просить: - оголосити померлим ОСОБА_3 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, померлим внаслідок мінометного обстрілу та влучання в бліндаж біля населеного пункта Мар`їнка, Донецької області, під час виконання ним своїх обов`язків по захисту Батьківщини від збройних сил російської федерації на території Донецької області; - датою смерті ОСОБА_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимоги заяви обґрунтовані наступним, що 30 листопада 2023 року син заявниці військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу по загальній мобілізації. Зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення. Відповідно до сповіщення №82 від 07.02.2024 року, наданого Військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 28 січня 2024 року виконував бойове завдання у складі підрозділу на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі н.п. Мар`їнка, Донецької обласі. В результаті мінометного обстрілу та влучання в бліндаж було втрачено зв`язок із солдатом ОСОБА_3 , який не повернувся до підрозділу, у зв`язку із ймовірним отриманням бойових ушкоджень та вважається безвісті зниклим за особливих обставин під час захисту Вітчизни. На початку червня 2024 року заявниця звернулася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, щоб отримати свідоцтво про смерть сина, на що їй було відмовлено, оскільки вона не має медичних документів, які підтверджують факт смерті. Загибель сина мала місце під час активних бойових дій в населеному пункті Мар`їнка, Донецької області, ця територія є тимчасово окупованою територією України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Процесуальні обставини справи Ухвалою від 14 лютого 2026р залучена до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України. Ухвалою від 11 березня 2026р залучений ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до участі у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, в якості заінтересованої особи. Позиція заінтересованої особи Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила задоволення заяви про оголошення її чоловіка ОСОБА_3 померлим. Повідомила, що після зникнення її чоловіка на телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » вона побачила відо від ІНФОРМАЦІЯ_7 , де вели військовополонених, при чому в одному з них вона впізнала свого чоловіка ОСОБА_3 за сукупністю ознак зовнішності, ходи тощо. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградсьткої області від 17 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, відмовлено. Суд виснував, що з огляду на надані заявницею та досліджені судом докази, які прямо і достовірно не вказують за загибель ОСОБА_3 , а лише констатують його зникнення безвісти на території, яка на даний час є тимчасово окупованою російською федерацією, враховуючи непроведення військовою частиною НОМЕР_1 службового розлідування з детальним дослідженням обставин безвісного зникнення солдата ОСОБА_3 , беручи до уваги позицію дружини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яка категорично заперечує проти оголошення її чоловіка померлим, зважаючи на наявність наявних доказів, які можуть свідчити про його перебування у полоні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви ОСОБА_1 як такої, що подана передчасно, за відсутності переконливих доказів про беззаперечність обставин можливої загибелі ОСОБА_3 , у тому числі до завершення передбаченого законом строку на момент звернення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник заявниці адвокат Гусач Сергій Юрійович просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.11.2025 та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_5 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити. Оголосити померлим ОСОБА_3 внаслідок мінометного обстрілу та влучання в бліндаж біля населеного пункта Мар`їнка, Донецької області, під час виконання ним своїх обов`язків по захисту Батьківщини від збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. Датою смерті ОСОБА_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 Вказує, що з судовим рішення не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 46 ЦК України) та з істотним порушенням норм процесуального права (ст. ст. 89, 263, 264, 265 ЦПК України), усталеної практики Верховного Суду у справах про оголошення особи померлою внаслідок воєнних дій. Висновок суду першої інстанції про «передчасність» заяви та «незавершеність строку» не ґрунтується на нормах ст. 46 ЦК України і суперечить практиці Верховного Суду, яка допускає оголошення військовослужбовця померлим після спливу шести місяців за наявності конкретних обставин, що з високим ступенем вірогідності свідчать про смерть. Фактично суд першої інстанції замінює стандарт «вірогідного припущення смерті» вимогою абсолютної достовірності, що прямо суперечить як змісту ст. 46 ЦК України, так і наведеним правовим позиціям Верховного Суду. Суд першої інстанції, фактично надаючи перевагу непідтвердженому відеозапису неналежної якості та суб`єктивному сприйняттю, порушив баланс між правами осіб, які мають об`єктивну потребу в юридичному оформленні статусу загиблого військовослужбовця, та бездоказовими припущеннями про можливий полон, які не підтримані жодним компонентним органом. Відмова суду першої інстанції суперечить ст. 46 ЦК України ґрунтується на неправильному розумінні стоків і стандарту доказування, ігнорує практику Верховного Суду у справах про оголошення військовослужбовців померлими внаслідок воєнних дій, порушує баланс між інтересами держави та правами членів сім`ї загиблого військовослужбовця, які потребують правової визначеності для реалізації своїх соціальних, майнових та немайнових рішень. Відзиви на апеляційну скаргу Відзивів на апеляційну скаргу від учасників не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Рух справи Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 15 грудня 2025 року витребувані із Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи № 401/431/25. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року підготовчі дії у справі закінчено; справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 00 хвилин 03 березня 2026 року, про що постановлено відповідну ухвалу. Позиція сторін Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд. Представник заявниці Гусач С.Ю. 03 березня 2026р подав до суду заяву, якою просить розглянути справу без участі заявника та представника заявника у порядку письмового провадження. Апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити. Неявка сторін, належним чином повідомлені про судовий не перешкоджає слуханню справи. Дата судового рішення Згідно з частиною першою статті 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України). Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 03 березня 2026 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується документально. (а.с. 12, 13-14, 18) 01 лютого 2024 року ГУНП в Кіровоградській області на підставі заяви ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР за № 12024120000000092 за фактом безвісного зникнення 29 січня 2024 року військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. (а.с. 222) 07 лютого 2024 року командир військової частини НОМЕР_1 скерував начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 Сповіщення № 80, у якому просив сповістити ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призваний на військову службу по загальній мобілізації 30 листопада 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , 28 січня 2024 року виконував бойове завдання у складі підрозділу на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі н.п. Мар`їнка Донецької області. В результаті мінометного обстрілу та влучання в бліндаж було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_3 , який не повернувся до підрозділу у зв`язку з ймовірним отриманням бойових ушкоджень та вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни. (а.с. 12, зворотній) 08 лютого 2024 року ОСОБА_2 була сповіщена про те, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф зник безвісти 28 січня 2024 року поблизу н.п. Мар`їнка Донецької області. (а.с. 13) Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240227-1291 від 27 лютого 2024 року, сформованого МВС України на запит ОСОБА_6 , відомості щодо ОСОБА_3 як розшукуваної особи наявні у зазначеному реєстрі. (а.с. 15) Згідно Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави агресора, наданої на заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2024 року, підтвердження про перебування ОСОБА_3 в полоні держави агресора відсутнє. (а.с. 16) Як вбачається з копії інформації, наданої Секретарем Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими 26 березня 2024 року на звернення ОСОБА_6 , в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про ОСОБА_3 . До Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони державних органів російської федерації про перебування вказаної особи в полоні, стану її здоров`я та місця утримання. (а.с. 16, зворотній) Згідно повідомлення Керівника Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконного позбавлення волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України від 07 березня 2024 року, адресованого ОСОБА_7 , в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_3 . Інформація, яка б підтверджувала перебування в полоні зазначеного військовослужбовця, вказувала на його місцезнаходження, в Об`єднаному центрі відсутня. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації Україною розірвано дипломатичні відносини з державою агресором. Тому отримання державними органами України офіційних документів ( підтверджень) від російської сторони є неможливим. (а.с. 17) Як вбачається з інформації, наданої 22 вересня 2025 року представником Військової частини НОМЕР_1 на виконання ухвали суду, службове розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 не проводилось, оскільки відповідно до пункту 3 розділу 1 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил. Отже, дія даної Інструкції не розповсюджується на військовослужбовців зниклих безвісти під час ведення бойових дій.(а.с. 196-199) З копії Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16 лютого 2024 року № 866 «Про визнання солдата ОСОБА_3 зниклим безвісти в районі ведення бойових дій, під час виконання бойового завдання» вбачається, що згідно рапорту командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 від 30 січня 2024 року за вихідним № 2323 стало відомо, що близько 22.30 години 28 січня 2024 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Мар`їнка Покровського району Донецької області в результаті ворожого мінометного обстрілу та влучання у бліндаж було втрачено зв`язок з гранатометником 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 . У подальшому , впродовж 28 січня 2024 року 13 лютого 2024 року місцезнаходження військовослужбовця встановити не вдалося. Таким чином, військовослужбовця, який не повернувся до підрозділу внаслідок ймовірних бойових ушкоджень , необхідно вважати зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни. На підставі зазначеного наказано з 28 січня 2024 року вважати зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни гранатометника 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 ; призупинити будь які виплати на картковий рахунок солдата ОСОБА_3 (а.с. 207) Норми права застосовані судом Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За приписами частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Положеннями пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України). Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»). Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи. Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22 дійшла висновків, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій. У постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 ( на даний час втратив чинність). Актуальний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №

376. Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, датою завершення бойових дій на території Мар`їнської міської територіальної громади є 16 січня 2025 року. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України). Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (постанови Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23, від 28.02.2024 у справі № 506/358/22). У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність (постанова Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 753/8049/24). У постанові Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 591/11696/23 зазначено, що обставини справи не дають підстав припускати смерть особи в певний час і за певних обставин, тому відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи (постанови Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23). Суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах щодо особи, яка тривалий час є відсутньою. Матеріалами справи підтверджується, що заявниця є матір`ю, а заінтересована особа ОСОБА_2 , військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України 30 листопада 2023 року син заявниці військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу по загальній мобілізації. Зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення. 07 лютого 2024 року командир військової частини НОМЕР_1 скерував начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 Сповіщення № 80, у якому просив сповістити ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призваний на військову службу по загальній мобілізації 30 листопада 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , 28 січня 2024 року виконував бойове завдання у складі підрозділу на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі н.п. Мар`їнка Донецької області. В результаті мінометного обстрілу та влучання в бліндаж було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_3 , який не повернувся до підрозділу у зв`язку з ймовірним отриманням бойових ушкоджень та вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни. Населений пункт Мар`їнка Донецької областіє непідконтрольною Україні територією, де здійснював бойове завдання військовослужбовець ОСОБА_3 . У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 зазначено, що не можна відраховувати строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом. Суд першої інстанції прийшов висновку, що шестимісячний строк зі спливом якого можливе, з урахуванням конкретних обставин, оголошення ОСОБА_8 , померлим ще не почав спливати, оскільки на території на якій він пропав безвісти - в районі населеного пункту Мар`їнка Донецької області є непідконтрольною Україні територією (територія ймовірної загибелі), тривали активні бойові дії. Більш того, місцевий суд окремо звернгув увагу, на об`єктивність та достатність інших доказів загибелі військовослужбовця, які прямо і достовірно не вказують на загибель ОСОБА_3 , а лише констатують його зникнення безвісти на території, яка на даний час є тимчасово окупованою російською федерацією. Військовою частиною НОМЕР_1 службового розслідування з детальним дослідженням обставин безвісного зникнення солдата ОСОБА_3 , не проводилася. Позицію дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , яка категорично заперечує проти оголошення її чоловіка померлим зважаючи на наявність певних доказів, які можуть свідчити про його перебування у полоні, не є переконливою, може мати суб`єктивні ознаки, але їх врахував суд, що загалом не змінює судове рішення. Суд першої інстанції, розглядаючи звернення, врахував правову природу інституту оголошення фізичної особи померлою, вимоги частини другої статті 46 ЦК України, а також обов`язковий для застосування правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку у разі зникнення особи на території активних бойових дій. За наявності встановлених обставин, які свідчать про триваючі активні бойові дії на території ймовірної загибелі військовослужбовця, та відсутності правових підстав для початку перебігу зазначеного строку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявниці з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно визначив природу звернення, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив заяву відповідно до закону. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У даній справі перерозподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року, без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий-суддя Л.М.Дьомич Судді О.Л. Дуковський О.А. Письменний