Постанова 4801 № 127/2-4228/09

Справа № 127/2-4228/09 Провадження № 22-ц/801/1153/2026 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В. Доповідач:Войтко Ю. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 рокуСправа № 127/2-4228/09м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б., суддів Матківської М. В., Міхасішина І. В., з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Антонюка В. В. в залі суду м. Вінниці, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі №127/2-4228/09 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі відділення «Вінницьке обласне управління АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: Короткий зміст вимог заяви У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» (далі ТОВ «ФК «Маніту») звернулося в суд із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа в указаній цивільній справі №127/2-4228/09. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.09.2009 Ленінським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення, яким позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») заборгованість за договором кредиту в сумі 28 732,61 дол. США та 4 411,58 грн. На виконання судового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2009 у справі № 2-4228/09 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А. Л. відкрито виконавче провадження за № 75886936, боржник - ОСОБА_2 , поручитель - ОСОБА_1 , стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк». Вказує, що 03.06.2025 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «ФК «Маніту» за результатами електронних торгів № 635103 було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського МНО Малим О. С. 03.06.2025 за реєстр. № 807 договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб АБ «Укргазбанк». При цьому, згідно з реєстром прав вимоги, які відступаються новому кредитору станом на дату укладення договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами фізосіб АБ «Укргазбанк» від 03.06.2025 № 807 (дод. № 1, за № 771) відступлено право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за договором 162-Ф/08 від 25.07.2008. З урахуванням наведеного, на підставі статті 442 ЦПК України, статей 512, 514, 516 ЦК України представник заявника адвокат Машніцький В. А. просив суд замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/2-4228/09 від 18.07.2023 у справі № 2-4228/09, а саме стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» його правонаступником ТОВ «ФК «Маніту». Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2026 року заяву задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження № 75886936 з примусового виконання виконавчого листа 127/2-4228/09 від 18.07.2023 у справі № 127/2-4228/09, а саме стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) на його правонаступника - ТОВ «ФК «Маніту» (ЄДРПОУ 42585871). Постановляючи ухвалу про задоволення заяви, місцевий суд виходив з того, що виконання рішення суду є однією із стадій цивільного процесу, враховуючи заміну кредитора у зобов`язанні, що підтверджено належними доказами, а також враховуючи, що виконавче провадження відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні, заборгованість за кредитним договором не погашена і строк пред`явлення до виконання виконавчого документу не сплив. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із такою ухвалою ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Хащініну Г. О., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що боржника ОСОБА_1 всупереч ч. 2 ст. 516, ч. 2 ст. 518 ЦК України не повідомлено належним чином про заміну стягувача у виконавчому провадженні. При цьому вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги клопотання про відкладення справи на іншу дату, та розглянув заяву у відсутність ОСОБА_1 , що позбавило його права на надання пояснень та всебічний та об`єктивний розгляд справи. Враховуючи відсутність можливості надати обґрунтовані пояснення, докази та заперечення, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильних висновків в ухвалі від 09.03.2026. Зауважує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що: з боржника ОСОБА_1 було стягнуто з доходів 23 667,28 грн, що підтверджується довідкою від ТОВ «Термопрактик»; також з нього було стягнуто з доходів 1 036,00 грн, що підтверджується довідкою від ТОВ «ТП-Комплект». Також місцевим судом не враховано дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором в рахунок погашення заборгованості шляхом реалізації заставного майна. Звертає увагу, що за змістом висновків Верховного Суду у справах N 2-а-3494/11 та N 804/536/18 про те, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду. Зокрема зазначає, що вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження потрібно з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VШ. Посилаючись на норми ст. 442 ЦПК України, вважає, що вирішення питання про заміну стягувана у виконавчому провадженні з неправильно визначеними сумами заборгованості, без врахування її погашення боржниками - є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України. Провадження у справі в суді апеляційної інстанції Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2026 року вказану справу передано до розгляду у складі колегії суддів: суддя-доповідач Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Стадник І. М. Ухвалою апеляційного суду від 06 квітня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2026 року, цією ж ухвалою відкрито апеляційне провадження у цій справі, визначено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Згідно з ухвалою апеляційного суду від 16 квітня 2026 року справу призначено до розгляду 05 травня 2026 року о 11:20 год з повідомленням учасників справи. За клопотанням представника скаржника адвоката Хащініної Г. О. розгляд справи відкладено на 19 травня 2026 року о 11:40 год. Ухвалою апеляційного суду від 05 травня 2026 року продовжено строк розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2026 року на п`ятнадцять днів. У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Стадника І. М. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Міхасішин І. В. Позиція учасників справи у судовому засіданні Представник скаржника адвокат Хащініна Г. О. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити з підстав, наведених у ній. Під час розгляду справи в судовому засіданні представником скаржника заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії відповіді на адвокатський запит від Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.03.2026 №38930 та копії повідомлення, а також витребування у ПАТ АБ «Укргазбанк» в межах договору від 25.07.2008 № 162-Ф/08 документів на підтвердження реалізації заставного автомобіля марки Mitsubishi, модель Otlander 2.0 Sport, 2008 року випуску та його вартості. Обґрунтовуючи вказане клопотання, представник скаржника посилалася на те, що в суді першої інстанції боржник ОСОБА_1 , як майновий поручитель не був учасником судового розгляду, і ніяк не міг заявити відповідні клопотання про витребування доказів про сплату ним боргу згідно з довідками про стягнення з заробітної плати сум, та інформацію з ДВС, чим були порушені його процесуальні права на надання доказів та їх витребування. У зв`язку з чим є необхідність у витребуванні судом інформації у ПАТ АБ «Укргазбанк» про реалізацію заставного автомобіля та його вартість за реалізацію, оскільки банк не надає такої інформації Інші учасники справи повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явились, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до таких висновків. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Частиною третьою статті 442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Відповідно до положень частин першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. У справі встановлено, що 24.09.2009 Ленінським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення, яким позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 28 732,61 дол. США та 4 411,58 грн. Указане рішення набрало законної сили та був виданий виконавчий лист. Ухвалою суду від 23.01.2014 видано дублікат виконавчого листа по цивільні справі № 2-4228/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення «Вінницьке обласне управління АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А. Л., відкрито виконавче провадження № 75886936 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області № 127/2-4228/09 від 18.07.2023 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, звернуто стягнення на кошти боржника, накладено арешт на кошти боржника. Відповідно до протоколу № 635103 від 24.04.2025 відбулись торги з добровільного продажу переможцю ТОВ «ФК «Маніту» прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з фізособами за ціною 13 780 584,75 грн. 03.06.2025 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) та ТОВ «ФК «Маніту» (ЄДРПОУ 42585871) було укладено та посвідчено 03.06.2025 приватним нотаріусом Київського МНО Малим О. С. за реєстр. № 807 договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб АБ «Укргазбанк». Цим протоколом визначено, що продаж прав вимоги здійснюється за ціною 13 780 584,75 грн, без ПДВ, яка підлягає сплаті новим кредитором на користь банку за цим договором до дати укладення цього договору (п.2.1). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) та набутими (прийнятими) новим кредитором в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору та за умови належного і повного виконання новим кредитором умов п.п.2.1-2.2 цього договору (зокрема, після отримання банком повного розрахунку). Сплата новим кредитором на користь банку ціни - 13 780 584,75 грн, без ПДВ підтверджена випискою по особовому рахунку з 12.05.2025 по 27.05.2025. Передача прав вимоги здійснюється банком новому кредитору після здійснення розрахунків за цим договором відповідно до п.п.2.1-2.2 цього договору в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього договору. До нового кредитора переходять усі права банку по відношенню до боржників з урахуванням умов п.1.6 цього договору, що належали банку станом на день укладення цього договору (п.3.1). Згідно з реєстром прав вимоги, які відступаються новому кредитору станом на дату укладення договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами фізосіб АБ «Укргазбанк» від 03.06.2025 № 807 (дод. № 1, за № 771) відступлено право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором 162-Ф/08 від 25.07.2008. Установивши наведені обставини та керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, з яким апеляційний суд погоджується з огляду на наступне. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту статті 55 ЦПК України вбачається, що заміна особи на правонаступника можлива у таких випадках: у разі смерті фізичної особи; у разі припинення юридичної особи; у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні; в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив частина 5 цієї статті. Отже процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 (справа №2-7763/10, провадження № 14-197цс21) зазначено, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 (справа № 34/425, провадження № 12-69гс21) вказано, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10. Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09. Колегія суддів враховує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Таким чином, вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ФК «Маніту» не надало належних і допустимих доказів про відступлення прав вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки матеріали справи містять достатньо належних доказів в розумінні статей 77-80 ЦПК України, які підтверджують перехід права вимоги від первісного кредитора на користь ТОВ «ФК «Маніту», за договором кредиту в сумі 28 732,61 доларів США та 4 411,58 грн. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. У апеляційній скарзі представник скаржника вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що: з боржника ОСОБА_1 було стягнуто з доходів 23 667,28 грн, що підтверджується довідкою від ТОВ «Термопрактик»; також з нього було стягнуто з доходів 1 036,00 грн, що підтверджується довідкою від ТОВ «ТП-Комплект», а тому вважає, що має місце заміна стягувача у виконавчому провадженні з неправильно визначеними сумами заборгованості. Колегія судів зазначає, що порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VШ. Стаття 1 цього Закону передбачає, що виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Із зазначеного вбачається, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки. Отже, боржник вправі звернутися до суду зі скаргою щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати кредитної заборгованості у порядку виконання судового рішення. Посилання у скарзі на те, що суд розглянув справу без участі скаржника, чим позбавив його права на подання заперечень та пояснень на заяву, що у свою чергу потягло порушення його права на справедливий судовий розгляд, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є необґрунтованими. Так, заява про заміну сторони виконавчого провадження є заявою з процесуальних питань, загальні вимоги до форми та змісту яких, врегульовані статтями 182-183 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник додав докази надіслання цієї заяви іншим учасникам справи, в тому числі і скаржнику (т.2 а.с.144). Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_1 в судове засідання 09.03.2026 не з`явився, заперечень та пояснень на заяву не надав, натомість 09.03.2026 подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою (т.2 а.с.164). За таких обставин посилання скаржника на порушення судом положень процесуального закону і обмеження його прав на справедливий судовий розгляд не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно з статтею 442 ЦПК України неявка сторін, які належно повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Така заява розглядається судом у десятиденний строк з дня її надходження до суду. Щодо заявленого представником скаржника адвокат Хащініною Г. О. під час апеляційного розгляду справи клопотання про витребування у ПАТ АБ «Укргазбанк» в межах договору від 25.07.2008 № 162-Ф/08 документів на підтвердження реалізації заставного автомобіля марки Mitsubishi, модель Otlander 2.0 Sport, 2008 року випуску та його вартості, колегія суддів зазначає таке. Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надавати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Як видно з матеріалів справи предметом розгляду цієї справи є заміна стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа. Статтею 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України). Отже заявлене представником скаржника клопотання про витребування у ПАТ АБ «Укргазбанк» в межах договору від 25.07.2008 № 162-Ф/08 документів на підтвердження реалізації заставного автомобіля та його вартості не стосується предмету розгляду цієї справи, а тому задоволенню не підлягає. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Згідно з статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 травня 2026 року. Головуючий Ю. Б. Войтко Судді: М. В. Матківська І. В. Міхасішин