Постанова Київський апеляційний суд № 756/6722/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О. В. № 22-ц/824/6840/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 756/6722/25 21 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Майбоженко А. М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - ТОВ «Українські фінансові операції») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 грудня 2023 року № 4250980 у загальній сумі 217 542,59 грн, судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Позов мотивувало тим, що 28 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 уклали договір № 4250980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого, відповідачу надано кредит у розмірі 21 700,00 грн із строком кредитування на 360 днів до 22 грудня 2024 року зі сплатою процентів. 26 липня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» уклали договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а позивач набув право вимоги до відповідача за договором від 28 грудня 2023 року № 4250980, загальна сума заборгованості за яким склала 136 710,09 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту - 21 700,00 грн, 115 010,09 грн - заборгованість за процентами. Станом на дату укладання договору факторингу від 26 липня 2024 року № 26/07/2024, строк дії договору від 28 грудня 2023 року № 4250980 не закінчився. У межах строку дії договору ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 26 липня 2024 року до 22 грудня 2024 року (149 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 80 832,50 грн. Вважає, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Українські фінансові операції» за кредитним договором № 4250980 в загальному розмірі 217 542,59 грн. У зв`язку з тим, що первісний кредитор, виконав свої зобов`язання за кредитом перед відповідачем у повному обсязі, надавши кредитні кошти, а відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, то ТОВ «Українські фінансові операції», як правонаступник, просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4250980 в загальному розмірі 217 542,59 грн та судові витрати. Рішенням від 24 листопада 2025 року Оболонський районний суд м. Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за договором від 28 грудня 2023 року № 4250980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі: 21 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 78 120,00 грн- заборгованість за відсотками, 1 109,45 грн - судовий збір; 4 580,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу. У решті позову відмовлено. Стягнувши заборгованість за відсотками у розмірі 78 120,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що договір про споживчий кредит від 28 грудня 2023 року № 4250980 укладений після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-ІХ), а тому максимальний розмір денної процентної ставки за користування кредитом не міг перевищувати 1 %. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, 09 січня 2026 року ТОВ «Українські фінансові операції» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення в частині стягнутих відсотків у сумі 78 120,00 грн та ухвалити нове рішення, яким позов у частині стягнення відсотків за договором від 28 грудня 2023 року № 4250980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість зі сплати відсотків за договором від 28 грудня 2023 року № 4250980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в загальній сумі 128 355,50 грн. В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року залишити без змін. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. Вважає, що суд першої інстанції не врахував зміну процентної ставки за період із 28 грудня 2023 року до 22 грудня 2024 року, а саме: з 28 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; із 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; з 21 серпня 2024 року до 22 грудня 2024 року - 1 %, що передбачає Закон № 3498-ІХ. Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України). З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Стягнувши заборгованість за процентами у розмірі 78 120,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що договір про споживчий кредит від 28 грудня 2023 року № 4250980 укладений після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, а тому максимальний розмір денної процентної ставки за користування кредитом не міг перевищувати 1 %. Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції в повній мірі не погоджується з огляду на таке. Суд встановив, що 28 грудня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кошів на умовах споживчого кредиту № 4250980, відповідно до якого відповідачу видано кредит в розмірі 21 700,00 грн. Пункт 1.3 договору визначає, що строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 18 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта (п. п. 1.3.1, 1.3.2 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору, складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту - 213 719,20% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 130 892,38% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 217 000,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 214 558,75 грн (п. п. 1.5-1.6.2 договору). Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора про що свідчить розділ 9 договору кредиту, реквізити та підпис сторін. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (пункт 2.1 Договору). 26 липня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» уклали договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а позивач набув право вимоги до відповідача за договором від 28 грудня 2023 року № 4250980, загальна сума заборгованості за яким склала 136 710,09 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту - 21 700,00 грн, 115 010,09 грн - заборгованість за процентами. Станом на дату укладання договору факторингу від 26 липня 2024 року № 26/07/2024, строк дії договору від 28 грудня 2023 року № 4250980 не закінчився. У межах строку дії договору ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 26 липня 2024 року до 22 грудня 2024 року (149 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 80 832,50 грн. З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, умови договору позивачем виконані, грошові кошти відповідачу перераховані на банківську карту, номер якої наданий відповідачем. Однак ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, не сплатив проценти за користування кредитом. Рішення суду першої інстанції переглядається апеляційним судом лише в оскарженій частині, зокрема в частині стягнення заборгованості за процентами. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Частина 1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України(ч. 2 ст. 1050 ЦК України). За змістом ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Пункт 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України). Таким чином, позивач наділений правом грошової вимоги до відповідача. Після укладення кредитного договору відповідач своїх зобов`язань не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредитів та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість. Згідно з долученими до матеріалів справи розрахунками, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Українські фінансові операції» за договором від 28 грудня 2023 року № 4250980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у загальному розмірі 217 542,59 грн, з яких: 21 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 195 842,59 грн - заборгованість за процентами. За ч. ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до п. п. 1.4-1.4.3 договору про споживчий кредит від 28 грудня 2023 року № 4250980 тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 1,88 % в день та застосовується на певних умовах. Договір від 28 грудня 2023 року № 4250980, укладений між сторонами, є договором про споживчий кредит, а тому до правовідносин між сторонами справи, які виникли щодо укладення та виконання згаданого договору, застосуванню підлягають положення Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 1 згідно із Законом № 3498-ІХ). Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року. Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22 квітня 2024 року) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %. Національний банк України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надав роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів. У п. 2 цього листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національний банк України роз`яснив, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно). За ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1 %. Кредитний договір укладений 28 грудня 2023 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому за період з 28 грудня 2023 року (день укладення договору) до 22 квітня 2024 року (день закінчення встановлених законодавством перших 120 днів) проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись з розрахунку погодженої сторонами денної відсоткової ставки розміром 2,5 %, що за 116 днів становить 62 930,00 грн (21 700,00 грн х 2,5 % х 116). Із 23 квітня до 20 серпня 2024 року проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись за денною відсотковою ставкою розміром 1,5 %, що за 120 днів становить 39 060,00 грн (21 700,00 грн х 1,5 % х 120). Термін дії договору (360 днів) до 22 грудня 2024 року. За період з 21 серпня 2024 року до 22 грудня 2024 року проценти повинні були нараховуватись за денною ставкою 1 %, що за 124 днів складає 26 908,00 грн (21 700,00 грн х 1% х 124). Загальна заборгованість за період 28 грудня 2023 року до 22 грудня 2024 року із процентів складає: 62 930,00 + 39 060,00 + 26 908,00 = 128 898,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду про часткове задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при поданні позову, у розмірі 2 422,40 грн. Крім того, при поданні апеляційної скарги позивачем сплачено 3 633,60 грн, які також підлягають стягненню з відповідача. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України). Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є. О. укладено договір про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, надано акт № 4250980 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі якого за надання правової допомоги, а саме: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду, позивачем сплачено 10 000,00 грн. Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим, у розмірі 10 000,00 грн. Керуючись ст. ст. 133,137, 141, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задовольнити. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року змінити в частині розміру заборгованості за процентами, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», збільшивши її розмір з 78 120,00 грн до 128 898 (ста двадцяти восьми тисяч восьмисот дев`яноста восьми) гривень 00 копійок. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року змінити в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрат зі сплати судового збору, збільшивши цей розмір з 1 109,45 грн до 2 422 (двох тисяч чотириста двадцяти двох) гривень 40 копійок. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року змінити в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрат на правничу допомогу, збільшивши цей розмір з 4 580,00 грн до 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896; адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий: Судді: