Постанова 4824 № 367/12897/24

Справа № 367/12897/24 Суддя в І-й інстанції Лещенко О.В. Провадження № 33/824/1748/2026 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 07 травня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю секретаря Саміленко В.В., захисника Бурдейного П.В., прокурора Грушковського В.Ю.розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бурдейного П.В. на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2025 року, - в с т а н о в и в : Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП; провадження закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_1 визнано винним за те, що він, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3305 від 09.12.2024, будучи депутатом Ірпінської міської ради, суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп «в» п.1 ч.1 ст.З Закону №1700-VII та приміткою до ст.172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, несвоєчасно, 03.08.2024, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3304 від 09.12.2024, ОСОБА_1 несвоєчасно, 03.08.2024, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, а також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3303 від 09.12.2024, несвоєчасно, 02.08.2024, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП. В апеляційній скарзі захисника Бурдейного П.В. вказано на незаконність та необгрунтованість постанови у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що при закритті провадження у зв`язку із закінченням строку давності встановлення факту закінчення таких строків є першочерговим, у такому разі суд позбавлений можливості досліджувати докази та вирішувати питання про наявність в діях особи вини. Захисник вказав, що норма п.7 ч.1 ст.247 КУпАП є імперативною та не передбачає повноважень суду щодо встановлення наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Апелянт звернув увагу, що резолютивна частина рішення не може містити висновок про винуватість і одночасно висновок про неможливість притягнення до відповідальності, оскільки такі висновки є взаємовиключними. Просив постанову змінити та виключити з мотивувальної та резолютивної частин будь-які обвинувальні формулювання про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, а також змінити резолютивну частину постанови та викласти в редакції «Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, визначеного ч.4 ст. 38 КУпАП». Вислухавши пояснення: захисника, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив доводи цієї скарги та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вважав її доводи необгрунтованими, просив залишити її без задоволення; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Висновки судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стверджуються зібраними у справі доказами, дослідивши які та надавши яким належну юридичну оцінку, суд дійшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.172-6 КУпАП, а також необхідності закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ч.4 ст.38 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення. Щодо вимог, наведених захисником Бурдейним П.В. в апеляційній скарзі про необхідність першочергово закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, без встановлення вини особи, слід зазначити наступне. Відповідно до положень ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Так, статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, указаний Кодекс не містить. Зі змісту частини 1 статті 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов, як вчинення/виявлення адміністративного правопорушення та сплив встановленого законом строку. Викладені вище положення свідчать, що закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підлягає під ознаками адміністративного правопорушення, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено лише на винну особу, а відповідно інститут закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення також може бути застосований лише до такої особи. Суд вважає також за потрібне звернути увагу на те, що у разі відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, що виключає можливість закриття такого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Натомість, для обчислення встановленого законом строку для накладення стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом такого строку необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення та дати його вчинення. Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Також суд звертає увагу, що закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, що вказує на необхідність встановлення вини особи. У зв`язку із чим, наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, що не звільняє суд від обов`язку з`ясувати передбачені ст. 280 КУпАП обставини адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, про що і вказано судом першої інстанції в оскаржуваній постанові. Таким чином постанова Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КупАП, та закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не знаходить у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бурдейного П.В.залишити без задоволення. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Ігнатюк О.В.