Ухвала КАС ВС № 160/1289/25

УХВАЛА 20 травня 2026 року м. Київ справа №160/1289/25 адміністративне провадження №К/990/20565/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 160/1289/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,- УСТАНОВИВ Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.01.2025 року №81 щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2025 №12308907/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2025 №12308908/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №6 від 21.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 21.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2025 №12308909/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №7 від 21.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 21.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2025 №12308910/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №8 від 21.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 21.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ ДНІПРО», датою її подання; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2025 №12308904/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №9 від 21.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 21.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2025 №12308906/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №10 від 21.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 21.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ ДНІПРО», датою її подання; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2025 №12308905/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №11 від 23.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 23.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання; визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.01.2025 №12324859/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 37397499) в реєстрації податкової накладної №1 від 09.12.2024; зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.12.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі № 160/1289/25 позов задоволено повністю. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. До Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в справі №160/1289/25. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ- ДНІПРО» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 160/1289/25 задоволено частково. Прийнято у справі додаткову постанову, якою: Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ- ДНІПРО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн; Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ- ДНІПРО» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн. До Верховного Суду 06.05.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 160/1289/25. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Разом з тим, задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат, апеляційний суд виходив з того, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16. Апеляційний суд також зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19, від 03.02.2022 у справі № 640/19536/18. Апеляційний суд зауважив, що вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді апеляційної інстанції у розмірі 26 000,00 грн, є завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зважаючи на те, що на час розгляду справи обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, відзив на апеляційну скаргу фактично обґрунтований доводами адміністративного позову, текстова редакція такого відзиву містить виклад фактичних обставин справи, перелік і зміст норм права по суті спору. Відтак, апеляційний суд зазначив, що з урахуванням співмірності та пропорційності, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, стягненню на користь позивача підлягають витрати в сумі 5000,00 грн, такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Скаржником такі висновки не спростовано. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. При цьому, скаржником на 4 сторінці касаційної скарги зазначено, що при ухваленні постанови апеляційного суду були порушені норми матеріального права, а саме: п. 201.3 ст. 201, ст. 200.1 ПК України, та порушення норм процесуального права, а саме: ст. 8, 72, 242 КАС України без урахування обставин, що мають значення для справи. Посилаючись на підставі ч. 1 ст. 328, п. 3, п. 4 ч. 4 ст. 328, п. 1, п. 2 ч. 2 ст.353 КАС України скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не повно, не об`єктивно та не всебічно з`ясовані обставини справи, а поверхнево без вивчення конкретних фактів та документальних доказів, а отже, таке рішення є протиправними та необґрунтованим. Натомість, надалі на сторінці 15 касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що підставою для касаційного оскарження зазначених судових рішень є, у тому числі, п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі скаржник зазначив, що при винесенні рішення суду першої інстанції та постанови судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права, а саме: ст. 8, 72, 242 КАС України та норми матеріального права, а саме: вимоги ст.201 Податкового кодексу України, положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №

520. Тобто, скаржнику слід зазначити належну підставу касаційного оскарження, визначену ч. 4 ст. 328 КАС України. У підставах позову скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального вимог Податкового кодексу України, однак скаржником не враховано, що при ухваленні додаткової постанови про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції керувався вимогами ст.ст. 132, 134, та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що свідчить про невідповідність ухваленого судом апеляційної інстанції заявленим податковим органом підстав позову. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України). Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Таким чином, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 160/1289/25 залишити без руху. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: належного викладення підстав касаційного оскарження. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Cудді І.А. Васильєва О.В. Білоус О.О. Шишов