Постанова 4854 № 522/15415/25-Е

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/15415/25-Е Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції: 22.07.2025 року; Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р.Д. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Бітова А.І. Градовського Ю.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії ОДП 6460217, винесену 06.05.2025 року інспектором Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради з паркування; визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії ОДП 0648342, винесену 12.05.2025 року інспектором Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради з паркування; визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії ОДП 3068100, винесену 15.05.2025 року інспектором Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради з паркування. Також, позивачкою ставилось питання про поновлення строку звернення із цим адміністративним позовом. В обґрунтування вказаних вимог зазначалось, що позивачка у визначений строк вже зверталась до суду із позовом, однак позовна заява була повернута внаслідок не усунення недоліків позову. Отримавши відповідну ухвалу суду про повернення первинної позовної заяви, позивачка, скориставшись своїм процесуальним правом, повторно звернулась до суду із цією позовною заявою. При цьому, позивачка просила враховувати не суттєвість недоліків первинної позовної заяви та вжиття позивачкою невідкладних заходів стосовно повторного звернення до суду із позовом, який за формою та змістом у повній мірі відповідає вимогам КАС України. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін. 18.07.2025 року Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради подав суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду. В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що наведені позивачкою обставини стосовно підстав для поновлення строку звернення із цим адміністративним позовом є формальними та не можуть свідчити про наявність обставин непереборної сили, а саме таких (обставин), що не залежали від волевиявлення самої позивачки. Зазначене відповідач пояснює тим, що саме внаслідок несвоєчасного усунення недоліків позову у повному обсязі така позовна заява була повернута позивачці. При цьому, будучи обізнаною про вимоги суду щодо приведення позову у відповідність до вимог КАС України, позивачка фактично проігнорувала вимоги суду, формально пославшись на нестабільну роботу підсистеми «Електронний суд» та значний обсяг проваджень за позовами позивачки до цього ж відповідача (департаменту). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у поновлені строку на звернення до суду із цим позовом. Позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації руху Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду. Суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачкою причини пропуску строку звернення із адміністративним позовом не підлягають визнанню поважними, адже такі (причини) не є об`єктивно непереборними обставинами, що завдали перешкод у своєчасній реалізації права на звернення до адміністративного суду. Суд зауважив на тому, що повернення первинної позовної заяви відбулось виключно внаслідок недоліків позову, допущених самою позивачкою та несвоєчасного виконання нею відповідних вимог суду. При цьому, про спосіб усунення недоліків позову позивачка була повідомлена в установленому порядку, натомість доводи про технічний збій у роботі підсистеми «Електронний суд», що вплинуло на своєчасне виконання процесуальних обов`язків, не підтверджені належними і допустимими доказами. Відтак, суд першої інстанції виснував, що посилання позивачки на наявність поважних причин пропуску строку звернення із позовом носять виключно формальний характер, не можуть бути враховані в підтвердження наявності підстав для поновлення цього процесуального строку. Відтак, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду згідно частини 3 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянтка зазначає, що судом першої інстанції помилково залишено поза увагою ту обставину, що позивачка у визначений законом строк вже зверталась до суду із позовом про скасування оспорюваних постанов, однак позов був повернутий внаслідок не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви. Отримавши відповідну ухвалу суду про повернення первинного позову, позивачка невідкладно повторно звернулась до суду із позовом, який відповідав установленим вимогам КАС України. При цьому, позивачка діяла послідовно, без невиправданих затримок, жодних чином не зловживаючи своїми процесуальними правами та не ігноруючи процесуальні обов`язки. З огляду на те, що позивачка діяла добросовісно та невідкладно скористалась своїм правом на повторне звернення до суду, наполягає на тому, що у суду першої інстанції були всі підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення із цим адміністративним позовом. Також, апелянтка зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними вимогами може мати ознаки невиправданого обмеженого доступу до суду. У відзиві на апеляційну скаргу Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради посилається на необґрунтованість доводів апелянтки, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частинами 1, 2, 3 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, за загальними правилами КАС України, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами. Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Обов`язок доведення обставин, з якими пов`язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом. При цьому поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Таким чином, право на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Разом з цим, пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС. Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Слід враховувати, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 КАС України. Згідно спеціальних правил частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Як свідчить зміст адміністративного позову, предметом спору у цій справі є протиправність постанов Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради з паркування Серії ОДП 6460217 від 06.05.2025, Серії ОДП 0648342 від 12.05.2025, Серії ОДП 3068100 від 15.05.2025 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 гривень за кожне правопорушення. Не погоджуючись із постановами відповідача, позивачка 15.05.2025, тобто у строк, визначений частиною 2 статті 286 КАС України, звернулась до суду із відповідним адміністративним позовом. Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2025 року у справі №522/10965/25-Е позовну заяву позивачки залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2025 року первинний адміністративний позов повернуто позивачці внаслідок несвоєчасного виконання позивачкою вимог суду та приведення позову у відповідність до положень КАС України. Повторно із таким адміністративним позовом позивачка звернулась 08.07.2025, тобто на наступний день після повернення первинної позовної заяви. Апеляційний суд враховує, що в силу положень частини 8 статті 169 КАС України повернення позову не позбавляє особу права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Також, вказані положення адміністративного процесуального законодавства не містять застережень щодо строку, протягом якого допускається повторне звернення із адміністративним позовом. На переконання апеляційного суду, реалізація права учасника на повторне звернення до суду має відбуватись у розумний строк після настання обставин, які зумовили позивача вчинити вказані процесуальні дії. Як показали обставини справи, позивачка вживала заходів задля забезпечення права на прийняття позову до розгляду та на даний час позовна заява приведена у відповідність до вимог КАС України. Повторне ж звернення із позовом відбулось в максимально скорочені терміни після повернення первинної позовної заяви у цій адміністративній справі. Водночас, апеляційний суд зауважує на тому, що, встановивши факт пропуску строку звернення із позовом, суд має надати особі термін у десять днів з дня вручення відповідної ухвали для звернення із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або ж для наведення інших підстав для поновлення строку. Лише не подання особою у зазначений строк заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та/або не наведення інших підстав для поновлення строку, є наслідком залишення адміністративного позову без розгляду. Як свідчать дійсні обставини справи, визначивши, що звернення із цим адміністративним позовом відбулось із пропуском строку, встановленого статтею 286 КАС України, судом першої інстанції не встановлювався позивачці строк для звернення із заявою про поновлення процесуального строку та наведення інших поважних причин пропуску цього процесуального строку. Отже, приписів щодо обов`язкового надання позивачці строку для подання заяви про поновлення строку звернення із позовом із наведенням інших поважних причин судом першої інстанції не дотримано, що свідчить про передчасність висновку суду про неможливість прийняти позовну заяву до розгляду внаслідок пропуску учасником процесуального строку. Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права та судом неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спірного питання, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.п. 1, 4 ст. 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року скасувати. Справу направити до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.І. Бітов Ю.М. Градовський