Постанова 4854 № 400/567/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/567/25 Головуючий в 1 інстанції: Дерев`янко Л.Л. Дата і місце ухвалення: 19.01.2026р., м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів : Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у незастосуванні пункту 4 та решти положень Постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік. Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік та Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) та всіх виплат, належних військовослужбовцю з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та матеріальну допомогу за 2020, 2021, 2022, 2023 роки для вирішення соціально - побутових питань із застосуванням пункту 4 та решти положень Постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік та Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі - 4104,81 грн. за кожний місяць починаючи за період з 01 березня 2018 року по 28 жовтня 2024 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; - зобов`язати військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в розмірі 4012,91 грн. за кожний місяць починаючи за період з 01 березня 2018 року по 28 жовтня 2024 року, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця «січень 2008 року». Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця «січень 2008 року». Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у незастосуванні пункту 4 та решти положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з +4 посилання при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) та всіх виплат, належних військовослужбовцю з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та матеріальну допомогу за 2020, 2021, 2022, 2023 роки для вирішення соціально - побутових питань із застосуванням пункту 4 та решти положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 3983,29 грн. за кожний місяць починаючи за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в розмірі 3983,29 грн. за кожний місяць починаючи за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 3983,29 грн. за кожний місяць за період з 29.01.2020р. по 28.10.2024р. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в розмірі 3983,29 грн. за кожний місяць за період з 29.01.2020р. по 28.10.2024р. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у відповідній частині з ухваленням в цій частині по справі нового судового рішення про задоволення позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову у відповідній частині суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що судом в цій справі задоволено позовні вимоги про перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020р., після здійснення такого перерахунку зміниться розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за рахунок підвищення посадового окладу, що безпосередньо випливає на розмір індексації грошового забезпечення, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення індексації-різниці за період з 29.01.2020р. по 28.10.2024р. є передчасними. Апелянт стверджує, що досліджуючи період з 29.01.2020р. по 28.10.2024р. суд неправильно визначив характер спірних правовідносин та фактично проігнорував норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з яких слідує наявність у військовослужбовця права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2025 року у справі №420/2653/24. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України. На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , тобто в частині відмови в задоволені його вимог щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 29.01.2020р. по 28.10.2024р. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного: Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Сторонами у справі не заперечується, що починаючи з 01.03.2018р. військовою частиною НОМЕР_1 не нараховувалася та не виплачувалася на користь позивача фіксована індексація грошового забезпечення у відповідності до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, що, серед іншого, стало підставою для його звернення з даним позовом до суду. Суд першої інстанції дійшов висновку про допущення військовою частиною НОМЕР_1 протиправної бездіяльності щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 3983,29 грн. за кожний місяць починаючи за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. Що ж до вимог позову в частині нарахування та виплати на користь позивача щомісячної фіксованої індексації в розмірі 3983,29 грн. за період з 29.01.2020р. по 28.10.2024р., то суд першої інстанції відмовив в їх задоволені, зазначивши, що судом в цій справі задоволено позовні вимоги про перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020р., після здійснення якого зміниться розмір його грошового забезпечення за рахунок підвищення посадового окладу, що безпосередньо випливає на розмір індексації грошового забезпечення. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Згідно ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078). Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р. Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078. Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078). Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 , відповідачу належало вирішити питання, чи має він право на отримання суми індексації-різниці. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, військова частина не нараховувала і не виплачувала позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018р. Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21. Судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не заперечується, що грошовий дохід позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року збільшився на 479,86грн. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% (з урахуванням підвищення посадового окладу з січня 2008 року), про що зазначено в листі Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021р. №5211/0/290-21/51. Як вже зазначалося, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн. Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4 463,15 грн. 479,86 грн. Таким чином, починаючи з 01.03.2018р. до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення позивача з військової частини військова частина мала обов`язок виплачувати ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 3983,29 грн. на місяць. Поряд з цим, судовим рішенням по даній справі суд зобов`язав військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та матеріальну допомогу за 2020, 2021, 2022, 2023 роки для вирішення соціально - побутових питань із застосуванням пункту 4 та решти положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з +4 посилання за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат. З вказаного слідує, що при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання судового рішення по даній справі з 29.01.2020р. буде мати місце збільшення посадового окладу позивача у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що є підставою для зменшення або припинення виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення (в залежності до розміру підвищення грошового заходу позивача). За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позову щодо нарахування та виплати фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 29.01.2020р. є передчасними. Що ж до посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 лютого 2025 року у справі №420/2653/24, то колегія суддів зазначає, що у вказаній постанові чітко зазначено, що за змістом абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 індексація-різниця виплачується до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини. У даному випадку колегія суддів не заперечує право позивача на отримання індексації-різниці грошового забезпечення з 29.01.2020р. до дня підвищення його посадового окладу за рішенням Уряду, однак вважає, що у зв`язку з підвищенням посадового окладу позивача та, як наслідок, розміру його грошового доходу, зміниться відповідно і розмір індексації-різниці грошового забезпечення (у сторону зменшення). На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.В. Бойко Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук