Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/7936/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7936/21 Перша інстанція: суддя Величко А.В., повний текст судового рішення складено 23.04.2026, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Голуб В.А., суддів Градовського Ю.М., Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 400/7936/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення ОСОБА_1 на загальних підставах і без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масових перерахунків пенсії за вислугу років, невиплати заборгованості по пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 в сумі 5 475, 26 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області проводити на загальних підставах, без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масові перерахунки та виплату пенсії ОСОБА_1 з усіма надбавками і підвищеннями, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, починаючи з 01.07.2021; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати, починаючи з 01.07.2021, без обмеження будь-яким тимчасовим періодом, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень до розміру пенсії ОСОБА_1 , визначеної відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., з нарахуванням компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії в сумі 5 475, 26 грн. за період з 05.03.2019 по 03.09.2019, з нарахуванням компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, починаючи з 05.03.2019 по день фактичної виплати; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача 250 000 грн. моральної шкоди, в режимі негайного виконання рішення, одним платежем; винести окрему ухвалу суду про невідповідність директивного листа Пенсійного фонду України від 17.02.2015 № 4626/02-40 нормам Конституції України, Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування", Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, в частині обов`язковості виконання судових рішень, дотримання встановленого порядку проведення перерахунку та індексації раніше призначених пенсій. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 зазначений позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у встановленні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області установити та виплатити з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог суд відмовив. В решті позовних вимог суд відмовив. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Суд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 400/7936/21 скасував в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , та в цій частині ухвалив нову постанову. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходу за затримку виплати пенсії. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 393 грн. Закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення на загальних підставах і без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масових перерахунків пенсії за вислугу років, не виплати заборгованості по пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 в сумі 5 475, 26 грн.; про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити заборгованість по пенсії в сумі 5 475, 26 грн. за період з 05.03.2019 по 03.09.2019, з нарахуванням компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, починаючи з 05.03.2019 по день фактичної виплати. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 400/7936/21 суд апеляційної інстанції залишив без змін. Додатковою постановою від 02 червня 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення. Відмовив у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області проводити на загальних підставах, без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масові перерахунки та виплату пенсії, з усіма надбавками і підвищеннями, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.07.2021. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суд від 20.01.2026 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про зобов`язання вчинити дії - залишено без задоволення. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі № 400/7936/21апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 400/7936/21 задоволено частково. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 400/7936/21 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю. Прийнято нове судове рішення, яким задоволено заяву позивача в частині вжиття заходів щодо забезпечення виконання судового рішення та встановлення строку для надання звіту про виконання судового рішення. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року по справі № 400/7936/21. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - Головне управління) у 30-ти денний строк з дня отримання постанови суду подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 22 листопада 2021 року по справі № 400/7936/21. На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду відповідачем надано звіт про виконання судового рішення. Ухвалою від 23.04.2026 суд прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/7936/21. Приймаючи звіт, суд першої інстанції зазначив, що Головне управління не відмовляло позивачу у виконанні судового рішення. Суд вказав, що рішення перебуває в процесі виконання, тривалість якого не залежить безпосередньо від пенсійного органу в частині виділення коштів із Державного бюджету України на відповідні бюджетні програми. Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій вказав, що з 01.04.2025 доплата до пенсії 2 000, 00 грн нараховується, але не виплачується позивачу. Крім того, позивачу не виплачено доплату до пенсії 2 000 грн за період з 01.06.2022 по 31.03.2025, 34 місяці, у загальній сумі 68 000, 00 грн Враховуючи вищевикладене, апелянт просить суд: ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 про прийняття звіту відповідача від 31.03.2026 про виконання судового рішення у справі № 400/7936/21 скасувати; визнати протиправними дії / бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо невиплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", за період з 01.07.2021 по 31.03.2025, та починаючи з 01.04.2025, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 400/7936/21; вжити заходів, що забезпечують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 400/7936/21 в частині нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", за період з 01.07.2021 по 31.03.2025 та виплати доплати 2000 грн, починаючи з 01.04.2025, з виплатою заборгованості по пенсії, з компенсацією втрати частини доходів за затримку термінів виплати пенсії; встановити відповідачу термін 10 днів для надання відповіді про виконання судового рішення. Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла таких висновків. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Колегією суддів встановлено, що позивачу перераховано пенсію на виконання судового рішення. Доплата за період з 01.07.2021 по 31.05.2022 позивачу не виплачена в повному обсязі. З метою погашення заборгованості, Головним управлінням виплачено кошти позивачу в жовтні 2025 року в сумі 187,35 грн, в листопаді 2025 року в сумі 187,35 грн, в грудні 2025 року в сумі 187,35 грн. та в лютому 2026 року в сумі 103,00 грн. на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 400/7936/21. У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП «Фея» та інші проти України" (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 370 КАС України. В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення. Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а. Отже, за результатами розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, колегія суддів зазначає, що сам по собі перерахунок пенсії та внесення даних до внутрішніх реєстрів заборгованості не є повним виконанням судового рішення. Зважаючи на принцип обов`язковості судового рішення, його виконання вважається завершеним лише після фактичної виплати нарахованих коштів стягувачу. Оскільки станом на момент подання звіту виплата заборгованості ОСОБА_1 не відбулася, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прийняття звіту. Так, на переконання колегії суддів, звіт пенсійного органу не підтверджує повне виконання судового рішення, а тому у його прийнятті слід відмовити зі встановленням нового строку для його подання. Стосовно необхідності накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України). Частиною 5 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України. Пунктом 4 розділу ІІ цього Порядку визначено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді, зокрема, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі Положення № 28-2), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду. Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; (підпункт 2); організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства (підпункт 3); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4). Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Згідно з пунктом 4 Положення № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (підпункт 4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 6). Отже, з наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат. Своєчасне та у повному обсязі фінансування таких виплат здійснює Пенсійний Фонд України. Водночас, матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання постанови суду в частині виплати цієї заборгованості, і такі докази, на думку колегії суддів, є достатніми для звільнення керівника суб`єкта владних, відповідального за виконання рішення суду, від накладення штрафу. Щодо встановленого строку для надання звіту про повне виконання судового рішення, колегія суддів вважає термін у 60 днів оптимальним, зважаючи на запроваджений в Україні воєнний стан та обмежене фінансування органів Пенсійного фонду України. Колегія суддів зауважує, що встановлення нового строку для подання звіту є належним і достатнім заходом, спрямованим на забезпечення повного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 400/7936/21. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що в межах розгляду цієї справи судом не досліджувалося питання щодо законності наступних перерахунків пенсії. Судове рішення спрямоване на захист вже порушених прав, а не тих, що можуть виникнути в майбутньому. Отже, встановлення обов`язку щодо здійснення виплат на майбутнє без відповідного правового обґрунтування та поза межами предмета спору не відповідає засадам адміністративного судочинства. Щодо визнання дій / бездіяльності пенсійного органу щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, колегія суддів зазначає наступне. Так, ст. 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Проте, на переконання колегії суддів, при визнанні протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку ст. 383 КАС України мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника його посадових осіб, спрямованих на виконання судового рішення, ступінь вини та обсяг законодавчо визначених повноважень, а також статус такого боржника тощо. Колегія суддів звертає увагу, що виплата перерахованих сум пенсії за відсутності виділення Пенсійним фондом України коштів для їх виплати та без фактичного перерахування коштів боржнику не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин, а відтак, невиплата позивачу доплати до пенсії на виконання вищевказаного рішення суду зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним обов`язків, а сталася з незалежних від органів Пенсійного фонду України причин. З огляду на вказане, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправними дій / бездіяльності пенсійного органу щодо невиплати позивачу доплати до пенсії. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково обґрунтованою. З огляду на це, ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 400/7936/21 підлягає скасуванню в частині прийняття звіту про виконання судового рішення. Колегія суддів вважає за необхідне прийняти нове судове рішення про відмову в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та встановлення суб`єкту владних повноважень нового строку для його подання. З огляду на звільнення апелянта від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 150, 151, 229, 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 400/7936/21 про прийняття звіту про виконання судового рішення, - задовольнити частково. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 400/7936/21 - скасувати. Прийняти нове судове рішення. У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 400/7936/21 - відмовити. Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від накладення штрафу. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у 60-ти денний строк з дня отримання постанови суду подати до Миколаївського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 400/7936/21. В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В.А. Голуб Судді Ю.М. Градовський Ю.В. Осіпов