Постанова Дніпровський апеляційний суд № 233/5403/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4290/26 Справа № 233/5403/24 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді - доповідача Халаджи О. В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на заочне рішення Шевченківського районний суду міста Дніпра від 25 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Власенка Д.В. в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (суддя першої інстанції Цитульський В.І., повний текст складено 09 грудня 2025 року), - В С Т А Н О В И В: У вересні 2024 року заступник керівника Костянтинівської окружної прокуратури Власенко Д.В. в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області звернувся до Шевченківського районний суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив стягнути солідарно із відповідачів шкоду, заподіяну навколишньому природньому середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища на суму 10 419 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Рішенням Шевченківського районний суду міста Дніпра від 25 листопада 2025 року позовні вимоги заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Власенка Д.В. задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області шкоду, заподіяну навколишньому природньому середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища в сумі 5 209,50 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Донецької обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 1 211,10 грн. Із вказаним рішенням суду не погодився заступник керівника Донецької обласної прокуратури Голубов О.В. та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для справи. Зокрема зазначали, що завдані природнім ресурсам місцевого значення збитки зараховуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної ради за місцем заподіяння екологічної шкоди на користь зведеного бюджету, з якого в подальшому органом Державної казначейської служби конкретні суми коштів розподіляються до Державного, обласного та місцевого бюджетів у співвідношенні, визначеному п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, а саме 30% - до Державного бюджету України, 50% - до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, 20% - до обласного бюджету). Таким чином, грошові стягнення за шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки відповідачами зелених насаджень в межах території Костянтинівської міської територіальної громади, відповідно до статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 7 частини 3 статті 29 та пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України спочатку підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого бюджету на єдиний казначейський рахунок спеціального місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Костянтинівської міської територіальної громади, на території якої вчинено адміністративне правопорушення, для подальшого перерозподілу органом Казначейства у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів у зазначеному вище відсотковому співвідношенні. Таким чином суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що Костянтинівська міська військова адміністрація є належним позивачем у справі, оскільки відповідач здійснив незаконну порубку дерев на території її юрисдикції, а також те, що подальше розподілення коштів до Державного, обласного та місцевого здійснюватиметься органом Держказначейства автоматично в позасудовому порядку на стадії виконання судового рішення, згідно з вимогами статей 29, 69-1 Бюджетного кодексу України. Враховуючи наведене просив рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 25.11.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити у відповідній частині нове, задовольнивши позовні вимоги повністю та вирішивши питання щодо розподілу судових витрат. Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В даній справі ціна позову становить 10 419 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3 328х30 =99 840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 3 та 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що Постановою слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 25.10.2023 закрито кримінальне провадження №12023052380000357 від 06.10.2023 за ч.2 ст.246 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (за фактом порубки дерев відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). Постановами Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 29.11.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП. Підставами притягнення вказано факт порубки відповідачами 9 сироростучих дерев та 1 сухостійного дерева породи ясен в межах м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, без дозвільних документів. Позивачем долучено протоколи про адміністративне правопорушення щодо обох відповідачів, у яких вказано про факт порубки, супровідні та інші листи. Згідно розрахунку шкоди, складеного Державною екологічною інспекцією у Донецькій області внаслідок пошкодження 9 сироростучих дерев та 1 сухостійного дерева породи ясен в межах м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області без дозвільних документів завдано шкоди в сумі 10 419 грн. Прокурором надано листи до позивачів Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області та їх відповіді про відсутність факту відшкодування відповідачами шкоди. Також прокурором надсилалися позивачам повідомлення про представництво інтересів держави. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що прокурор просить стягнути кошти виключно в користь Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, а тому зважаючи на приписи Бюджетного кодексу України, позов підлягає до задоволення в частині стягнення 50% завданої шкоди. Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з п. е ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, серед іншого, за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема: забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; організовують вивчення навколишнього природного середовища; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України. Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Таким чином, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні. Отже, шкода, заподіяна внаслідок незаконної порубки дерев, підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища ради на розподільчий казначейський рахунок зазначеного органу місцевого самоврядування. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі №364/1080/16. Також слід звернути увагу, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України віл 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» до інших неподаткових надходжень належать доходи бюджету в частині грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (код класифікації 24062100). Згідно з пункту 2.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю. Аналогічні положення передбачені пунктом 2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №

43. Таким чином, грошові стягнення за шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки відповідачами зелених насаджень в межах території Костянтинівської міської територіальної громади, відповідно до статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 7 частини 3 статті 29 та пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України спочатку підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого бюджету на єдиний казначейський рахунок спеціального місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Костянтинівської міської територіальної громади, на території якої вчинено адміністративне правопорушення, для подальшого перерозподілу органом Казначейства у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів у зазначеному вище відсотковому співвідношенні. На вказане суд першої інстанції не звернув уваги, та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог на 50% від загального розміру завданої шкоди. Таким чином рішення суду від 25 листопада 2025 року підлягає зміні в оскаржуваній частині, шляхом стягнення в солідарному порядку із відповідачів шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 10 419 грн. Згідно з ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то витрати понесені позивачем за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідачів по 3 028 грн. з кожного ((2 422,40 + 3 633,6) / 2) З огляду на зазначене рішення суду першої інстанції в частині розподілу судового збору підлягає скасуванню з ухваленням нового про стягнення з із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Донецької обласної прокуратури судового збору у розмірі 3 028 грн. з кожного відповідача. Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 10 419 грн. що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 368, 369, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури задовольнити. Заочне рішення Шевченківського районний суду міста Дніпра від 25 листопада 2025 рокузмінити в частині стягнутого з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області розміру шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища, із 5 209,50 грн. на 10 419 грн. Заочне рішення Шевченківського районний суду міста Дніпра від 25 листопада 2025 рокускасувати в частині стягнутого з відповідачів судового збору у розмірі 1 211,10 грн. Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. з кожного відповідача. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: О.В. Халаджи А.В. Гапонов Л.П. Никифоряк