Постанова 4804 № 243/5640/20

Єдиний унікальний номер 243/5640/20 Номер провадження 22-ц/804/2141/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року м. Бахмут справа № 243/5640/20 провадження № 22-ц/804/2141/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого Хейло Я.В., суддів Кішкіної І.В., Тимченко О.О., учасники справи: позивач Національний природний парк «Святі гори», відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2021 року по цивільній справі за позовом Національного природного парку «Святі гори» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (суддя Сидоренко І.О.), ухваленого в приміщенні суду в місті Слов`янськ Донецької області, - ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся Національний природний парк «Святі гори» (далі НПП «Святі гори») з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Позов мотивовано тим, що постановою Донецького апеляційного суду від 02 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та встановлено, що 30 березня 2020 року о 09 год. 30 хв. в кварталі 1 виділі 1 Теплінського природоохоронного науково-дослідного відділення, в зоні регульованої рекреації НПП «Святі гори», в Слов`янського адміністративному районі, ОСОБА_1 , без наявності дозвільних документів здійснив заготівлю ліквідної деревини з метою привласнення, шляхом розпилювання повалених сухостійних дерев породи ясен звичайний, у кількості 9 дерев (в розрахунку шкоди зазначено 8 дерев, оскільки одне дерево у комлевій частині було трухляве і неможливе було виміряти діаметр дерева біля шийки кореня). Факт вчинення адміністративного правопорушення та здійснення заготівлі ліквідної деревини з метою привласнення, шляхом розпилювання повалених сухостійних дерев породи ясен звичайний, винність ОСОБА_1 та розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 10 від 30 березня 2020 року, фотознімками до нього, відомістю переліку дерев (пеньків), розрахунком розміру шкоди, яка складає 24485,50 грн. та поясненнями свідків і самого ОСОБА_1 . Підтвердженням здійснення ОСОБА_1 заготівлі ліквідної деревини з метою привласнення, шляхом розпилювання повалених сухостійних дерев породи ясен звичайний є протокол виїмки цієї деревини у ОСОБА_1 від 30 березня 2020 року, складений працівниками Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, лист Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області від 17 червня 2020 року № 9928/601/02-20 та Акт № 1 від 24 червня 2020 року про отримання цієї деревини від Святогірської відділку поліції, Акт № 2 від 24 червня 2020 року про її прийняття на баланс підприємства для подальшого зберігання до остаточного судового рішення. Доказами причетності ОСОБА_1 до вчинення ним правопорушення та завдання ним збитків є також виявлення у нього дві бензопили та дров, заготовлених ним і складених у купи, загальним обсягом 7 скл.м. Фактично порушник здійснив самовільну заготівлю та правлення деревини з числа буреломних і вітровальних дерев та поваленого сухостою шляхом відокремлювання бензопилою окремих частин стовбурів від гілок та кореня. При проведенні робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ), необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 куб.м. на один гектар. На практиці така діяльність в межах НПП «Святі гори» здійснюється згідно вимог Проекту організації території та об`єктів природно-заповідного фонду Парку та Положення про нього на підставі лісорубних квитків, які надаються постійним лісокористувачам лише на підставі лімітів, затверджених Міненергетики України. Таким чином, на сьогодні можливість заготівлі дров громадянами з їх особистої ініціативи з повалених та сухостійних дерев без дозвільних документів законодавством не передбачена. Не можуть громадяни без залучення фахівців визначати і місяця та категорію дерев, які підлягають спилу або порубці. За таких обставин, ОСОБА_1 , здійснюючи без дозвільних документів заготівлю деревини в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, в порушення норм та вимог пунктів 4.1-4.7 розділу 4 Положення про НПП «Святі гори», ст. 12 п.п. «д», «є» ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 9, ст.ст. 9-1, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст. 65-75 Лісового кодексу України, здійснив заборонену для громадян діяльність щодо використання природних ресурсів. Відповідальність за таке поручення, в тому числі матеріальна, визначена пунктами «ж», «з», «к» ч. 1 та ч. 2 ст. 68, ст.ст. 69-70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 64, 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст. 24, 105, 107,108 Лісового кодексу України. У додатку № 1 до постанови КМУ від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» визначено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільне вирубування сухостійних дерев розмір яких обчислюється за таксою для сироростучих дерев, зменшеною у 2 разі, що підтверджує вчинення ОСОБА_1 порушення чинного природоохоронного законодавства, а заподіяні ним збитки становлять 24485,50 грн. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь НПП «Святі гори» завдані збитки у розмірі 24485,50 грн. та судові витрати. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НПП «Святі гори» суму матеріальної шкоди у розмірі 24485 гривень 50 копійок, а також суму судового збору у розмірі 2102 гривні 00 копійок. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального та матеріального права. Зазначає, що матеріали справи не містять достатніх даних для вирішення питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; розмір шкоди є недоведеним; судом не з`ясовано яка саме деревина вилучалась працівниками поліції, в кого вона вилучалась, яким процесуальним документом це оформлено. Також звертає увагу, що на момент розпилу дерев, вони вже були сухостійними та поваленими. Тобто відновити їх і так не було можливим. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Представником позивача НПП «Святі гори» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що вину відповідача у здійсненні заготівлі сировини без дозвільних документів підтверджена належними доказами. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Постановою Донецького апеляційного суду від 02 червня 2020 року встановлено, що 30 березня 2020 року о 09 год. 30 хв. в кварталі 1 виділі 1 Теплінського природоохоронного науково-дослідного відділення, в зоні регульованої рекреації НПП «Святі гори» в Слов`янському адміністративному районі Коровченко М.В. без наявності дозвільних документів здійснив заготівлю ліквідної деревини з метою привласнення, шляхом розпилювання повалених сухостійних дерев породи ясен звичайний у кількості 9 шт. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила охорони і використання території та об`єктів природно-заповідного фонду та наніс шкоду державі, що є порушенням ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 21, 60, 61, 64, 65 Закону України «Про природно-заповідних фонд України», ст.ст. 100, 105 Лісового кодексу України та Положення про національний природних парк «Святі гори», за що передбачена адміністративне відповідальність. Наведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 420,40 грн. Окрім цього, судом встановлено, що матеріали справи не містять достатніх даних, у зв`язку з чим питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної адміністративних правопорушення, не вирішувалось. Згідно з Актом № 1 від 24.06.2020 року, вилучена 30.03.2020 року співробітниками Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області деревина із сухостійних, буреломних, вітровальних дерев породи ясень звичайний передана НПП «Святі Гори». Згідно з Додатком до протоколу (акту) № 10 від 30 березня 2020 року, розмір завданих збитків обчислено згідно Такс, які містяться у Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». Вилучені у ОСОБА_1 дерева у корі біля шийки кореня мали такі діаметри: 40,0 см, 42,0 см, 56,0 см, 37,5 см, 50,5 см, 49,0 см, 58,0 см, 42,5 см, що відповідно до Такс складає такі суми завданих збитків: 2411,5 грн. (4823 грн. : 2), 2411,5 грн. (4823 грн. : 2), 3971,0 грн. ((6622 грн. + (6 х 220 грн.)) : 2), 1963,5 (3927 грн. : 2), 3366,0 грн. ((6622 грн. + (0,5 х 220 грн.) : 2), 3311,0 грн. (6622 грн. : 2), 4191,0 грн. ((6622 грн. + (8 х 220 грн.)) : 2), 2860,0 грн. (5720 грн. : 2). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову складає менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у здійснення заготівлі деревини без дозвільних документів, в межах НПП «Святі гори» є встановленою на підставі постанови Донецького апеляційного суду від 02 червня 2020 року, а розмір завданої шкоди підтверджено відомістю переліку дерев, за якою розмір завданої шкоди складає 24485,50 гривень. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Постановою Донецького апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі №243/3046/20 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. в дохід держави. (а.с. 21-22) Відповідно до частин 5, 6 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, висновки суду першої інстанції про встановленість винуватості ОСОБА_1 у здійсненні заготівлі деревини без дозвільних документів, в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, завдання збитків державі в особі НПП «Святі гори» є обґрунтованими. Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановлено судом першої інстанції згідно з Додатком до протоколу (акту) № 10 від 30 березня 2020 року, розмір завданих збитків обчислено згідно Такс, які містяться у Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». Вилучені у ОСОБА_1 дерева у корі біля шийки кореня мали такі діаметри: 40,0 см, 42,0 см, 56,0 см, 37,5 см, 50,5 см, 49,0 см, 58,0 см, 42,5 см, що відповідно до Такс складає такі суми завданих збитків: 2411,5 грн. (4823 грн. : 2), 2411,5 грн. (4823 грн. : 2), 3971,0 грн. ((6622 грн. + (6 х 220 грн.)) : 2), 1963,5 (3927 грн. : 2), 3366,0 грн. ((6622 грн. + (0,5 х 220 грн.) : 2), 3311,0 грн. (6622 грн. : 2), 4191,0 грн. ((6622 грн. + (8 х 220 грн.)) : 2), 2860,0 грн. (5720 грн. : 2). Розрахунок заподіяної шкоди складено згідно такс Додатка № 1 до Постанови КМУ від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно - заповідний фонд» та загальний розмір шкоди складає 24485, 50 гривень (а.с. 23). Розрахований розмір збитків відповідачем належними доказами не спростований. Отже, розмір шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок вчинення адміністративного правопорушенням є доведеним. Відповідно до частини 1 статті 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. У зв`язку із викладеним, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у рішенні, що оскільки спиляні дерева були повернуті НПП «Святі Гори» у вигляді розпиляних стовбурів, отже відновити спиляні дерева неможливо, а тому дії щодо повернення цих дерев не є відшкодуванням шкоди в натурі. Посилання в апеляційній скарзі на не встановлення судом особи відносно якої наведені розрахунки в Додатку до протоколу (акту) № 10 від 30 березня 2020 року, є безпідставними, оскільки постановою Донецького апеляційного суду від 02 червня 2020 року встановлено, що протоколом про адміністративне правопорушення №10 від 30 березня 2020 року підтверджується вина і факт скоєння адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 , а документ на який посилається апелянт, є додатком до протоколу (а.с. 22) Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись статтями 374, 375, 377, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Я.В. Хейло Судді І.В. Кішкіна О.О. Тимченко