Ухвала КГС ВС № 910/9566/24

УХВАЛА 18 травня 2026 року м. Київ cправа № 910/9566/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., розглянув у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про стягнення 2 688 955,01 грн. ВСТАНОВИВ: У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс" (далі - позивач та/або ТОВ "АС Ресурс") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" (далі - відповідач та/або ТОВ "Вест Кард") про стягнення 2 688 955,01 грн, із яких: 2 151 164,01 грн - збитки та 537 791 грн - штраф. Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками нового розгляду справи Господарський суд Волинської області рішенням від 02.09.2025 (суддя Гарбар І. О.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.12.2025 (Маціщук А. В. - головуючий, судді: Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.) та постановою Верховного Суду від 14.04.2026 (Волковицька Н. О. - головуюча, судді: Могил С. К., Случ О. В.), позов задовольнив, вирішив стягнути з ТОВ "Вест Кард" на користь позивача збитки в розмірі 2 151 164,01 грн, а також 122 616,42 грн витрат зі сплати судового збору (у тому числі за подання позовної заяви до Господарського суду Волинської області в розмірі 32 267,46 грн, апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в розмірі 38 720,96 грн та касаційної скарги до Верховного Суду в розмірі 51 628,00 грн). Водночас колегією суддів встановлено, що у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АС Ресурс" із посиланням на положення частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повідомило, що попередній орієнтовний розрахунок суми витрат на правову (правничу) допомогу, які товариство планує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, становить 20 000,00 грн. Докази понесення судових витрат будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 17.04.2026 ТОВ "АС Ресурс" надало до Суду заяву, в якій просить ухвалити додаткову постанову у справі № 910/9566/24 та стягнути з ТОВ "Вест Кард" судові витрати на професійну правничу допомогу в касаційній інстанції у розмірі 20 000,00 грн. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20.04.2026 прийняв до розгляду заяву ТОВ "АС Ресурс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9566/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 24.04.2026 на адресу Суду надійшла заява ТОВ "Вест Кард", в якій товариство просить зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн. Свої доводи відповідач обґрунтовує тим, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), розмір заявлених до стягнення із відповідача у цій справі витрат на правничу допомогу є завищеним і не відповідає критерію розумності. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого. За приписами статті 123 ГПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання 1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з 2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та 3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України). За загальним правилом, відшкодування судових витрат, у тому числі й на професійну правничу допомогу, здійснюється виключно у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом виключно у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 927/26/18). Згідно з приписами статті 221 цього Кодексу, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129, статті 221 ГПК України. Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24, від 18.03.2025 у справі № 910/3675/24, від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, а також аналогічний за змістом правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 04.13.2025 у справі № 910/7519/24. Як зазначалося вище, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно до послідовної та сталої правової позиції Верховного Суду певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Водночас заява про подання доказів у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України по своїй суті не є тотожним попередньому визначенню учасником справи суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заяві про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат (аналогічні за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.05.2024 у справі № 910/5316/21 та в ухвалах Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 904/3718/24, від 17.12.2025 року у cправі № 910/7700/19, від 20.11. 2025 року у cправі № 910/7294/22). Як убачається з матеріалів справи, у відзиві на касаційну скаргу, який є першою заявою, поданою під час касаційного провадження, ТОВ "АС Ресурс" із посиланням на положення частини першої статті 124 ГПК України повідомило, що попередній орієнтовний розрахунок суми витрат на правову (правничу) допомогу, які товариство планує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, становить 20 000,00 грн. Докази понесення судових витрат будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Отже у відзиві позивач зазначив попередні (орієнтовні) розрахунки суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції. Однак, відзив не містить заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, передбаченої статтею 126 ГПК України. Відповідно до записів судових засідань від 24.03.2026 та від 14.06.2026, в яких приймав участь представник позивача Красносільський Максим Ігорович, останній не робив усної заяви про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції до закінчення судового засідання (до закінчення судових дебатів у справі), що свідчить про недотримання вимог, встановлених частиною восьмою статті 129 ГПК України, зокрема у частині заявлення про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі. З огляду на викладене, встановивши, що позивач ані у відзиві на касаційну скаргу у цій справі, ані у судових засіданнях не заявляв вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Суд вважає, що ним не дотримано процесуальних вимог статей 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, що є підставою для відмови у задоволенні заяв про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Керуючись статтями 124, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/9566/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Ухвалу виготовлено та підписано у розумний строк з урахуванням перебування з 25.04.2026 суддів Волковицької Н. О. та Могила С. К. у відрядженні, а також перебуванням судді Могила С. К. у відпустці у період з 11.05.2026 до 15.05.2026. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ