Ухвала КГС ВС № 917/226/25

УХВАЛА 07 травня 2026 року м. Київ cправа № 917/226/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д., за участю секретаря судового засідання Дуб С.І., представників учасників справи: від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. від відповідача: Лазоренко Р.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада Свято-Троїцька парафія Української православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" про визнання недійсним рішення Парафіяльних загальних зборів та визнання недійсним статуту ВСТАНОВИВ:

1. Господарський суд Полтавської області рішенням від 04.06.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 року, у задоволенні позову відмовив.

2. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 року у справі №917/226/25 скасувати; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Позивача до Відповідача задовольнити у повному обсязі.

3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Вронська Г.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

4. Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 917/226/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі № 917/226/25, призначено касаційну скаргу до розгляду на 07 квітня 2026 року о 14:20.

5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 у зв`язку з перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Вронська Г.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І. 6. 07 квітня 2026 року представник Позивача ОСОБА_4. подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Вронської Г.О. від розгляду справи № 917/226/25.

7. Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2026 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про відвід судді Вронської Г.О. від розгляду справи № 917/226/25 відмовлено.

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 у зв`язку з перебуванням судді Студенця В.І. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Вронська Г.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Баранець О.М., Кондратова І.Д.

9. У судовому засіданні 05 травня 2026 року представник Позивача - ОСОБА_2 повідомила про намір заявити відвід колегії суддів та просила надати час - одну добу - для викладення заяви про відвід колегії суддів письмово.

10. Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2026 оголошено перерву у розгляді справи до 07.05.2026. 11. 07 травня 2026 року, із використанням підсистеми «Електронний суд», представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про відвід колегії суддів, в якій просить відвести колегію суддів у складі Вронської Г.О., Баранця О.М., Кондратової І.Д. від розгляду справи № 917/226/25.

12. Підставами для відводу представник Позивача вказує те, що у судовому засіданні, яке відбулося 05 травня 2026 року, головуючим суддею не було оголошено про зміну складу колегії суддів, а представнику Позивача не було надано можливості висловити свою позицію щодо складу суду, зокрема заявити відвід після зміни складу колегії суддів.

13. На думку представника Позивача дії головуючого судді свідчать про порушення принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки позивач був поставлений у гірше процесуальне становище порівняно з відповідачем та не мав рівної можливості реалізувати своє право на заявлення відводу, що викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості складу суду.

14. У судовому засіданні 07 травня 2026 року представник Позивача - ОСОБА_2 просила задовольнити подану нею заяву про відвід колегії суддів, представники Позивача - ОСОБА_3. та ОСОБА_4. підтримали заяву про відвід колегії суддів.

15. Представник Відповідача заперечив проти задоволення заявленого відводу, зазначив, що протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями був наявний у кабінеті сторін у підсистемі "Електронний суд" та інформація про зміну складу суду була відома сторонам заздалегідь, заява про відвід складу суду є безпідставною та має оцінюватися як зловживання процесуальними правами.

16. Розглянувши заяву про відвід колегії суддів, Суд вважає її безпідставною та необґрунтованою з огляду на таке.

17. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

18. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

19. У рішенні ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 зазначено, що для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

20. Отже, при вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій), та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

21. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

22. Згідно зі статтею 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (частина перша цієї статті). Також суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина друга цієї ж статті).

23. Відповідно до частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

24. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

25. Відповідно до частини першої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

26. Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

27. Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

28. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

29. Відповідно до вказаних норм ГПК України на учасника справи, яким заявлено відвід судді, покладається обов`язок в заяві про відвід обґрунтувати мотиви відводу.

30. З огляду на те, що представник Позивача заявив відвід складу суддів менше ніж за три робочих дні до судового засідання (а саме в день судового засідання), така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.

31. Заява про відвід колегії суддів у цій справі мотивована виникненням у представника Позивача обґрунтованих сумнівів у неупередженості складу суду через обставину вибіркового звернення суду лише до однієї сторони з питанням, яке безпосередньо стосується реалізації права на відвід, за відсутності аналогічної можливості для іншої сторони.

32. Суд звертає увагу, що відповідно до протоколу та технічного запису судового засідання від 05.05.2025 представник Позивача повідомила про намір заявити відвід складу суду та просила надати час тривалістю одну добу для викладення обгрунтувань відводу колегії суддів письмово, у зв`язку з чим Суд постановив оголосити перерву в судовому засіданні до 07.05.2026. Вказане свідчить про наявність у сторони Позивача об`єктивної можливості здійснити своє право на заявлення відводу та відсутність будь-яких перешкод з боку колегії суддів для реалізації такого права.

33. Зазначеним спростовуються доводи представника Позивача про те, що було здійснено обмеження Позивачу права заявити відвід, яке не може розглядатися як випадкове або формальне, а було здійснене саме з метою недопущення заявлення відводу.

34. Протокол судового засідання від 05.05.2026 свідчить про безпідставність доводів представника Позивача щодо будь-яких обмежень прав Позивача та ненадання стороні Позивача рівних процесуальних можливостей зі стороною Відповідача.

35. Суд зауважує, що заявлення необґрунтованих відводів суддям не свідчить про добросовісність процесуальної поведінки учасника та викликає сумнів щодо дійсної мети заявлення такого відводу.

36. Таким чином, за результатами розгляду заяви представника Позивача про відвід колегії суддів від розгляду справи № 917/226/25 Суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на обставини, які свідчать про відсутність неупередженості суддів та могли б бути підставою для відводу в розумінні статей 35, 36 ГПК України.

37. За таких обставин, Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 слід відмовити. Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 118, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Вронської Г.О., Баранця О.М., Кондратової І.Д. від розгляду справи № 917/226/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає. Головуюча Г. Вронська Судді О. Баранець І. Кондратова