Ухвала КГС ВС № 911/9/24

УХВАЛА 15 січня 2026 року м. Київ cправа № 911/9/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Чумака Ю. Я. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. від розгляду справи № 911/9/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСК Девелопмент", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Димерське лісове господарство", про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування рішень про їх державну реєстрацію, ВСТАНОВИВ: 25.12.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі № 911/9/24, подана 25.12.2025 через систему «Електронний суд». Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Касаційного господарського суду від 25.12.2025 вказана касаційна скарга була передана на розгляд колегії суддів у складі: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. 26.12.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. Обґрунтовуючи заяву про відвід колегії суддів, ОСОБА_1 зазначає наступне. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєва В. А., Берднік І. С., Міщенка І. С. брала участь у розгляді справи 911/9/24. У цій справі зазначеною колегією суддів 02 липня 2025 року винесено постанову, якою залишено в силі постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 911/9/24, якою ухвалу Господарського суду Київської області від 28.03.2025 скасовано в частині задоволення заяви ТОВ "НАСК Девелопмент" від 20.03.2025 про закриття провадження у справі в порядку пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, закриття провадження у справі № 911/9/24 та відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Також відповідною постановою змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду Київської області від 28.03.2025 в частині відмови у задоволені заяви Прокурора від 11.03.2025 про заміну первісного відповідача належним. Окрім цього скаржником порушено клопотання про передачу справи № 911/9/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування правового висновку, щодо неможливості процесуального правонаступництва у випадку з припиненням юридичної особи, яка є стороною у справі, шляхом ліквідації, який сформований цією ж колегією суддів у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 911/9/24. Скаржник зазначає, що існує висока ймовірність, що колегія суддів Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду Зуєва В .А., Берднік І. С., Міщенка І. С. проігнорує передачу справи №911/9/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування правового висновку оскільки так стануть очевидними незаконність винесеної ними Постанови та відступлення від правових висновків Великої Палати Верховного Суду з аналогічного питання. Зазначені обставини є, на думку заявника, підставою для відводу колегії суддів Верховного Суду у складі: Зуєва В. А., Берднік І. С., Міщенка І. С. від розгляду справи № 911/9/24. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі № 911/9/24 та постановлено здійснювати перегляд вказаних судових рішень у письмовому провадженні. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. від розгляду справи № 911/9/24 визнано необґрунтованою; передано матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. від розгляду справи № 911/9/24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2026 визначено суддю Чумака Ю.Я. (головуючого) для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. Відповідно до частин першої-третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Відповідно до частини сьомої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Відповідно до частин 1 та 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000). Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності та неупередженості відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006). При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність та неупередженість судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім або упередженим, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010). Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим. Згідно з частиною першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. За положеннями частин першої-третьої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Згідно з частиною одинадцятою статті 6 цього Кодексу несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. За приписами частини восьмої статті 32 Господарського процесуального кодексу України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ. Частиною тринадцятою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає випадки, за яких виключається можливість повторної участі судді у розгляді справи. Зокрема відповідною нормою передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі. Поряд з цим слід зазначити, що правовою підставою визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду є Господарський процесуальний кодекс України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (надалі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду), Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджені постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 (надалі - Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді) та Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджені рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6 (надалі - Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду). Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що введені в дію з 01.04.2025. Згідно із приписами пункту 1.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства. Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Відповідно до положень пункту 2.12. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, у разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею- доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду. За приписами підпункту 2.3.2. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді. Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду касаційні скарги (апеляційні скарги), що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, підлягають передачі раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів), крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції. У підпункті 2.3.39.7. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), які надійшли до суду касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі якщо провадження не закінчено. У пункті 3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, закріплено, що у судовій справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів. Таким чином, з аналізу положень внутрішньоорганізаційних актів, що визначають порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, безпосередньо підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, вбачається, що вони не встановлюють жодних обмежень щодо формування складу суду чи передачі справи раніше визначеному складу суддів. Навпаки, їх зміст прямо передбачає правило, відповідно до якого у випадку подання до Касаційного господарського суду касаційної скарги після визначення судді-доповідача у цій справі, така справа підлягає передачі судді (складу суду), визначеному раніше. Виключення з цього правила встановлено лише для передбачених випадків, зокрема надходження касаційної скарги після нового розгляду справи судом нижчої інстанції. 28.05.2025 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Товариством з обмеженою відповідальністю "НАСК Девелопмент" - подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 911/9/24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 28.05.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/9/24 було визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Зуєв В. А. (головуючий), Берднік І. С., Міщенко І. С. Як вже зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 02.07.2025 у цій справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСК Девелопмент" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 залишено без змін. Наразі подання касаційної скарги обумовлено оскарженням постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 та ухвали Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі № 911/9/24 і не пов`язане з надходженням касаційної скарги після нового розгляду справи судом нижчої інстанції. Це зумовлює застосування загального правила "передачі раніше визначеному складу", закріпленого у внутрішньоорганізаційних актах, що регламентують роботу автоматизованої системи документообігу суду. У зв`язку з цим формування складу колегії суддів для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 шляхом передання справи раніше визначеному складу суддів (Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Міщенко І. С.) на підставі протоколу від 25.12.2025 відповідає встановленим правовим підставам визначення складу суду у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду. З урахуванням вищевказаного, Суд вважає, що доводи скаржника про неправомірність формування складу колегії суддів не знайшли підтвердження та є недоведеними, оскільки передання справи раніше визначеному складу суддів здійснено у спосіб, прямо передбачений нормативним регулюванням, що виключає можливість довільності чи упередженості у визначенні складу суду. Крім того, заява про відвід колегії суддів у складі: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. від розгляду справи № 911/9/24 з підстав необ`єктивності ґрунтується на незгоді з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 цієї ж колегії у цій справі. При цьому відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Отже, незгода заявника з судовим рішенням, прийнятим за участі суддів Верховного Суду Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С., у якому ці судді висловлювали свою правову позицію, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення цими суддями саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні судового рішення на користь однієї зі сторін. Ураховуючи викладене, обґрунтування заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. від розгляду справи № 911/9/24 не знайшли свого підтвердження, як підстави для відводу суддів, тому у задоволенні заявленого відводу необхідно відмовити. Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. від розгляду справи № 911/9/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Ю. Я. Чумак