Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/8007/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 року м. Хмельницький Справа № 676/8007/25 Провадження № 33/820/205/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисників Шпака А.П., Малика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Шпака А.П., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2026 року, - в с т а н о в и в : Постановою Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок. За постановою суду, ОСОБА_1 12 жовтня 2025 року о 23 год. 54 хв. на автодорозі «Житомир-Чернівці» 291км 100м, керував транспортним засобом автомобілем марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В поданій апеляційній скарзі захисник Шпак А.П. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що ОСОБА_1 наголошував на тому, що він не перебував у стані сп`яніння, неодноразово погоджувався пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, про що повідомляв поліцейським та зафіксовано на відеозаписах, та пояснював, що зробить це після того, як його автомобіль буде переміщено з проїжджої частини неосвітленої траси, на майданчик біля посту поліції або на узбіччя. Посилається на те, що ОСОБА_1 наголошував, що не перебував у стані сп`яніння, перебував у стомленому та хворобливому стані через складну семигодинну операцію на животі, а сиплий і нечіткий голос має через важке захворювання горла. Зазначає, що судом не вірно трактовано поведінку ОСОБА_1 щодо пасивного ухилення від проходження огляду, оскільки працівники поліції маючи 2 години для доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу, не чекали і 5 хвилин, не надавши жодної можливості особи вчинити дії по переміщенню транспортного засобу. Звертає увагу, що поліцейський зачитуючи права на вулиці, не впевнився, що ОСОБА_1 їх чує та не отримав відповіді від особи, чи було чути та чи зрозумілі права. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисників Шпака А.П. та Малика О.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав. Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481638 від 13 жовтня 2025 року, яким підтверджено той факт, що ОСОБА_1 12 жовтня 2025 року о 23 год. 54 хв. на автодорозі «Житомир-Чернівці» 291км 100м, керував транспортним засобом автомобілем марки AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: - даними долучених до матеріалів провадження відеозаписів, які здійснювалися поліцейськими, підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови його від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я; - відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, встановлено, що поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, а також зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на місці зупинки; - згідно із направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 13 жовтня 2025 року, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння у КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» не проводився. Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а перебував у хворобливому стані через перенесене оперативне втручання у серпні 2025 року, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки ці обставини спростовуються як даними відеозаписів, так і даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де поліцейські зазначили ознаки сп`яніння ОСОБА_1 . Крім того, із відеозапису чітко вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 було зупинено о 23 год.55 хв. поліцейськими, та останні повідомили причину зупинку, а саме, пошкодження шин лівого переднього та лівого заднього коліс. Із відеозапису чітко вбачається у водія порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Також працівник поліції зазначив, що від водія чути різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Про усі виявлені ознаки алкогольного сп`яніння поліцейський повідомив водієві ОСОБА_1 . Не можуть бути задоволеними і вимоги апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння враховуючи наступне. Із наявного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 фактично вчиняв дії, спрямовані на затягування часу та уникнення негайного проходження огляду. Зокрема, після зупинки транспортного засобу з двома пробитими шинами працівники поліції повідомили водія про виявлені пошкодження та, встановивши наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, висунули законну вимогу пройти огляд на місці зупинки, а після відмови водія пройти огляд на місці, запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Водій формально погодився пройти огляд у медичному закладі, проте на неодноразові пропозиції працівників поліції сісти до службового автомобіля та негайно проїхати до лікарні не реагував належним чином. Натомість він повідомляв про намір «підтягнути колеса ключем», з`ясувати причину пошкодження, а після роз`яснення працівниками поліції, що шини є пробитими та їх підкачування або підтягування не усуне несправність, поцікавився наявністю насоса. Працівники поліції повторно роз`яснили, що шини мають механічні пошкодження, а тому підкачування не відновить можливості руху транспортного засобу, і знову запропонували сісти до службового автомобіля для проходження огляду. Проте, ОСОБА_1 відмовився виконати законну вимогу поліцейських та в кінцевому підсумку підтвердив особисто, що відмовляється від огляду. Таким чином, замість виконання прямої та неодноразово роз`ясненої законної вимоги проїхати до закладу охорони здоров`я, водій послідовно вчиняв дії, які об`єктивно не могли призвести до усунення технічної несправності та не мали правового значення для вирішення питання про проходження огляду, чим фактично унеможливлював його проведення у встановленому законом порядку. Після неодноразової пропозиції сісти до службового автомобіля для проходження огляду водій відмовився виконати цю вимогу, що за своїм змістом та сукупністю попередньої поведінки свідчить про умисне ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль ОСОБА_1 перебував у небезпечному місці, що й було причиною відмови від проходження огляду на стан сп`яніння апеляційний суд до уваги не бере, оскільки не встановлено жодних підстав, що поліцейськими не було б вжито заходів для забезпечення безпеки даного транспортного засобу. Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, та оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.5. ПДР України. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП. Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Постанову Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Шпака А.П. без задоволення. Постанова апеляційного суду набира є законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Володимир БАРЧУК