Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/8277/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2026 року м. Хмельницький Справа № 676/8277/25 Провадження № 33/820/34/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника Сидоренка В.В., розглянувши у судовому засіданні в м.Хмельницькому в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Цибака В.С., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кам`янець Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року, - в с т а н о в и в: Постановою Кам`янець Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ),- визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави. За постановою суду, ОСОБА_1 о 01:22 год. 27 жовтня 2025 року по вул. Миру, 10 в м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander» з номерним знаком НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі, у встановленому законом порядку, водій відмовився із застосуванням відеофіксації, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Цибак В.С. просить постанову скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що він є військовослужбовцем, на що поліцейський відповів, що військову службу правопорядку викликати не буде, що підтверджується відеозаписом. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відносно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, передбачений ст.266-1 КУпАП, однак порядок працівниками поліції не був дотриманий, а тому відповідно до ч.9 ст.266-1 КУпАП огляд вважається недійсним, а результати недопустимими доказами. Заслухавши пояснення захисника Сидоренка В.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав. Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495166 від 27.10.2025, що у вказаний день о 01 год. 22 хв. по вул. Миру, 10 в м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander» з номерним знаком НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі, у встановленому законом порядку, водій відмовився із застосуванням відеофіксації, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495166 від 27.10.2025; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); - направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5); - відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander» з номерним знаком НОМЕР_2 . На неодноразову пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі, ОСОБА_1 спочатку надавав згоду, а потім уникав чіткої відповіді та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, при цьому не заперечував, що вживав алкоголь, що вірно розцінено як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та працівники поліції мали викликати на місце події представників ВСП для огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, та міг бути оглянутий на стан сп`яніння тільки працівниками ВСП, тому огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння працівниками поліції є недійсним, є також неспроможними, за таких підстав. Стаття 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стаття 266-1 КУпАП регламентує огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною. У порядку ст.266 КУпАП оглядаються водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп`яніння. У порядку ст.266-1 КУпАП оглядаються водії, які керують транспортними засобами з ознаками сп`яніння, та при цьому вказані водії є військовозобов`язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ. Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами адміністративного правопорушення за ст.172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння, та у вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт). Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в Кам`янець - Подільський, по вул. Миру, 10 під час керування транспортним засобом «Mitsubishi Outlander» з номерним знаком НОМЕР_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Не може бути задоволеним клопотання захисника Сидоренка В.В. про зупинення провадження у справі відносно ОСОБА_1 до моменту звільнення з військової служби. Як вбачається з положень п.7 ч.2 ст.129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з ст.246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у районних, районних у містах, міських чи міськрайонним судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП за обставин, наведених захисником у його клопотанні. Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, які пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). У Кодексі України про адміністративні правопорушення не передбачено зупинення провадження у справі в зв`язку з призовом особи, що притягується до адміністративної відповідальності, для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, до звільнення такої особи з військової служби. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Як вбачається з матеріалів справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 забезпечено право на захист шляхом участі адвоката в розгляді даної справи з метою захисту його інтересів під час судового розгляду справи. Окрім того слід зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості прийняти участь в розгляді справи безпосередньо в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Слід залишити поза увагою доводи захисника Сидоренка В.В. про не призначення ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік враховуючи наступне. За змістом ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, аналіз змісту санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП дає підстави дійти висновку, що за вчинення цього правопорушення, законодавець імперативно визначив покладення на винну особу, як основного (штраф), так і додаткового стягнення (позбавлення права керувати транспортними засобами). У такому випадку, суд у межах його повноважень, не наділений правом накладати стосовно водія лише стягнення у виді штрафу, оскільки санкція цієї статті за своєю правовою природою є безальтернативною. Безальтернативність стягнення спрямована на досягнення у суспільстві превентивної мети, а саме запобігання вчиненню цих правопорушень, як безпосередньо особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами. При цьому, у даному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст. 33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відноситься до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки. Однак, відомості стосовно особи ОСОБА_1 , який провину не визнав, є військовослужбовцем, та виконує захист держави, не можуть слугувати підставою для не призначення стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, з урахуванням встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, та оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.5 ПДР України. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП. Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Постанову Кам`янець Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Цибака В.С. без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Володимир БАРЧУК