Постанова 4857 № 380/6898/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/6898/25 пров. № А/857/29316/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Довгої О.І., Запотічного І. І., розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мартинюк В.Я.), ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Львів 30 червня 2025 року у справі № 380/6898/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : 08.04.2025 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Управління), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2025 року №5906/13012417. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 13.02.2025 року №5906/13012417 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6530 грн. 54 коп. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у даному випадку своєчасно надіслав для реєстрації та підписав податкову накладу №1284 від 31.10.2022 року. При цьому, обставини з приводу надходження зазначеної податкової накладної 16.11.2022 року та надсилання позивачу уже згаданої квитанції від 16.11.2022 року відбулися не з вини позивача, оскільки позивач подав для реєстрації податкову накладу №1284 від 31.10.2022 року саме 15.11.2022 року о 16 год. 48 хв., тобто, протягом операційного дня. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2025 року №5906/13012417 у цій частині (6530 грн. 54 коп. відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних) є підставними та обґрунтованими. В іншій частині, яка стосується решти податкових накладних, позовні вимоги задоволенню не підлягають. Суд також зазначив, що проведення камеральної перевірки щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних є правомірним навіть якщо відповідний період перед цим уже був охоплений документальною перевіркою. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Інших обмежень чи заборон на проведення камеральних перевірок положення ПК України не містять. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та ухвалити, в цій частині в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що єдиним допустимим доказом, що підтверджує відомості датою та часом надання податкової накладної/розрахунку коригування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є лише тільки квитанція, що скеровується платнику податків. Звертає увагу на те, що відповідно до долученої позивачем квитанції до ПН №1284 від 31.10.2022 о 16:48 15.11.2022 документ мав статус «Очікується доставка», а 16.11.2022 о 13:23 надіслано позивачу квитанцію №1 про прийняття. Відповідно, твердження про невчасну реєстрацію такої ПН податковим органом не відповідають дійсності, оскільки, контролюючий орган отримав ПН лише о 13:23 16.11.2022. Суд не врахував, що відповідальність за строки подачі податкових накладних несе виключно платник податку, який повинен враховувати час на обробку, перевірку, накладення КЕП та можливі затримки електронного зв`язку. ФОП ОСОБА_1 не надав жодного підтвердження, що на момент порушення мав об`єктивні перешкоди для вчасного виконання обов`язку. Не було подано заяви про неможливість подання податкової накладної відповідно до Наказу Мінфіну №225 від 29.07.2022 року. Отже, відсутні підстави для звільнення від відповідальності за п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України. З рішенням суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, не погодився ФОП ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, просить скасувати в оскаржуваній частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та ухвалити в цій частині нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач протиправно провів камеральну перевірку щодо нього по питанню своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за червень 2022 року жовтень 2022 року. Вважає, що провівши документальну перевірку і не встановивши порушень п.201.10 ст.201 ПКУ відповідач фактично звільнив його від штрафних санкцій згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПКУ за затримку реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її задоволення. Вказує на те, що контролюючим органом при проведенні документальної планової виїзної перевірки брались до уваги лише конкретні господарські операції та досліджувались лише виконання позивачем його податкових обов`язків пов`язаних із цими господарськими операціями. Натомість, питання несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних не було предметом перевірки за результатами якої складено акт від 22.11.2023 №30165/13-01-24-08-03/2514507714. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення відповідачем камеральної перевірки своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.75.1 ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України відповідачем складено акт №3932/13-01-24-17/2514607714 від 30.01.2025 року. Як убачається зі змісту вказаного акта, перевіряючими встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за що передбачено п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України. На підставі згаданого акта перевірки у відповідності до підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України у зв`язку із порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з червня 2022 року жовтень 2022 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2025 року №5906/13012417, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 119 138 грн. 35 коп. Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення, за наслідками розгляду якої її залишено без задоволення. Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Статтею 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН. Підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Так, як це встановлено судом першої інстанції, обставини з приводу своєчасності/несвоєчасності реєстрації позивачем у своїй більшості податкових накладних (№149, №505, №358, №471, №624, №626, №624, №623, №657, №629, №631, №628, №630, №632, №634, №633, №635, №636, №637, №639, №638, №640, №643, №641, №642, №644, №646, №645, №647, №648, №649, №652, №651, №650, №653, №654, №655, №656, №657, №659, №658, №660, №661, №662, №663, №664, №665, №666, №667, №668, №672, №669, №670, №671, №673, №675, №674, №676, №742, №871, №1019, №1158, №1287), зазначених в акті перевірки №3932-13-01-24-17/2514607714 від 30.01.2025 року, та, як наслідок, застосування відповідних штрафних санкцій, сторонами не заперечується. Даний спір виник у зв`язку із застосуванням штрафних санкцій, у тому числі, за несвоєчасність реєстрації позивачем податкової накладної №1284 від 31.10.2022 року. Вказана податкова накладна була зареєстрована 16.11.2022 року (кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 1). В матеріалах справи наявна квитанція №1 від 16.11.2022 року, відповідно до якої податкова накладна №1284 від 31.10.2022 року надійшла до контролюючого органу 16.11.2022 року о 08 год. 05 хв. При цьому, підписана позивачем 15.11.2022 року о 16 год. 48 хв. Так, перевіряючи доводи контролюючого органу про наявність у діях позивача податкового правопорушення щодо вищезазначеної податкової накладної як підстави для накладення штрафу згідно з підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України, суд апеляційної інстанції враховує, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим №1246 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341, зі змінами (далі - Порядок №1246). Відповідно до пункту 201.10 ПК України граничний строк реєстрації податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Згідно пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Пунктами 12-15 вказаного Порядку №1246 врегульовано, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Отже, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному режимі з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 557). Пунктом 2 Розділу І Порядку №557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів. Абзацом першим п.2 Розділу II Порядку №557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Згідно із абзацом другим п.2 Розділу II Порядку №557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів). Відповідно до п.6 Розділу II Порядку №557 автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня. Згідно із абзацом першим п.8 Розділу II Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Отже, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу. Так, податковий орган має обов`язок протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. Водночас, законодавцем встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності. Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №826/19172/16, від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі №2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі №1640/3125/18. Суд апеляційної інстанції зазначає, що податкову накладну №1284 від 31.10.2022 року було надіслано на реєстрацію у ЄРПН позивачем у останній день граничного строку для її реєстрації, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений статтею 201 цього Кодексу. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 справі №200/4176/20-а. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у даному випадку своєчасно надіслав для реєстрації та підписав податкову накладу №1284 від 31.10.2022 року. При цьому, обставини з приводу надходження зазначеної податкової накладної 16.11.2022 року та надсилання позивачу уже згаданої квитанції від 16.11.2022 року відбулися не з вини позивача, оскільки позивач подав для реєстрації податкову накладу №1284 від 31.10.2022 року саме 15.11.2022 року о 16 год. 48 хв., тобто, протягом операційного дня. Таким чином, квитанція про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладної не була направлена позивачу протягом операційного дня, хоча сама податкова накладна - направлено на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України. Доказів на спростування вказаних обставин податковим органом не надано, а судом не здобуто. Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2025 року №5906/13012417 у цій частині (6530 грн. 54 коп. відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних) є підставними та обґрунтованими і підлягають задоволенню. Щодо доводів протиправності проведеної камеральної перевірки по питанню своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за червень 2022 року жовтень 2022 року після уже проведеної документальної перевірки, апеляційний суд зазначає таке. Як убачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку платника податку ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій ), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти. Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних. Така позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №819/1569/16. Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівникам (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Камеральна перевірка щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних є окремою процедурою, яка не залежить від проведення документальної планової перевірки. Тобто навіть якщо період вже охоплювався документально, камеральна перевірка порушення строків реєстрації податкових накладних допустима і законна. Камеральна перевірка в цьому випадку не аналізує повноту господарських операцій чи обґрунтованість сум лише факт своєчасної чи несвоєчасної реєстрації накладних. Оскільки, вищезазначені перевірки мають різний предмет, то контролюючий орган не є обмежений у здійсненні контрольно-перевірочних заходів щодо платників-податків. З матеріалів справи убачається, що документальною плановою перевіркою серед питань, які перевірялись, було питання реєстрації податкових накладних , а саме п.2.5.4 акту перевірка з питань реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН. Проте, питання щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН не були предметом документальної планової виїзної перевірки згідно акта від 22.11.2023 №30165/13-01-24-08-03/2514607714. Таким чином, проведення камеральної перевірки не може розцінюватися як повторна документальна перевірка того самого періоду, оскільки йдеться про різні види контрольних заходів, з різним порядком та підставами їх проведення. Навіть якщо за певний період вже проводилася документальна планова перевірка, зазначене не виключає і не обмежує право контролюючого органу здійснювати камеральні перевірки податкової звітності, поданої платником у наступні звітні періоди, а також реєстрації податкових накладних. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів щодо вчасності реєстрації податкової накладної №1284 від 31.10.2022 та законності проведення камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних за червень 2022 року жовтень 2022 року після проведеної документальної перевірки, а відтак застосована штрафна санкція прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням рішенням частково не відповідає принципам, передбаченим ст.2 КАС України. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави часткового задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 380/6898/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді О. І. Довга І. І. Запотічний