Постанова 4854 № 400/2101/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2101/19 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Светолюкс-Николаев" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0042015005/30397329, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У липні 2019 року ПП "Светолюкс-Николаев" звернулось з вищевказаним. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що податковим органом проведена камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Приватного підприємства "Светолюкс-Николаев" за березень, листопад 2017 року, жовтень, листопад 2018 року, якою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. За підсумками акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0042015005/30397329. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 03 жовтня 2019 року визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.04.2019 № 0042015005/30397329 в частині застосування штрафних санкцій на суму 7 373,31 грн. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Приватного підприємства "Светолюкс-Николаев" (вул. Космонавтів, 81/24, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 30397329) судовий збір у розмірі 1 921, 00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок). Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - посилання апелянта на те, що за інформацією, яка міститься в базах даних ДФС України, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні від 23.10.2018 № 3630; від 24.10.2018 № 3661; від 24.10.2018 № 3668 зареєстровані 16.11.2018 о 08:00 годині; - аргументи позивача стосуються лише трьох накладних. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що ГУ ДФС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за березень, листопад 2017 року, жовтень, листопад 2018 року. За наслідками перевірки було складено акт № 1275/14-29-50-05-06/30397329 від 29.03.2019 яким встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0042015005/30397329, про застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на суму 7 672, 41 гривень. Не погоджуючись із висновками акту перевірки, 12.04.2019 позивач подав до контролюючого органу заперечення, із зазначенням того, що саме 15.11.2018 ними надіслано для реєстрації до ЄДРПН податкові накладні від 23.10.2018 № 3630, від 24.10.2018 № 3661, від 24.10.2018 № 3668 на загальну суму 73 733,06 грн. Єдине вікно подання електронних документів ДФС України отримало накладні в поштову скриньку, відповідно до повідомлень про отримання звітності. В запереченнях на акт перевірки позивачем не заперечувався факт пропущення строків реєстрації податкових накладних в ЄДРПН на суму ПДВ 2 988,2 грн. За результатами розгляду заперечень змін до змісту та висновку акту перевірки не внесено. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні від 23.10.2018 № 3630, від 24.10.2018 № 3661, від 24.10.2018 № 3668 зареєстровані позивачем саме 15.11.2018, тобто в передбачені законодавством терміни. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. На підставі підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Отже, платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. З матеріалів справи убачається, що саме 15.11.2018 позивачем надіслано для реєстрації до ЄДРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 73 733,06 грн. Єдине вікно подання електронних документів ДФС України отримало накладні на поштову скриньку, а саме: - 15.11.2018 об 11:10 год позивачу надіслано повідомлення про отримання звітності, податкова накладна № 3668 сума ПДВ 1 408, 10 грн звіт 14020030397 329J1201009100000046911020181402.XML); - 15.11.2018 об 11:09 год позивачу надіслано повідомлення про отримання звітності, податкова накладна № 3630 сума ПДВ 66 604 грн звіт 14020030397329 J1201009100000046711020181402.XML); - 15.11.2018 об 11:10 год позивачу надіслано повідомлення про отримання звітності, податкова накладна № 3661 сума ПДВ 5 720, 96 грн звіт 14020030397329 J1201009100000046811020181402.XML); Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкової накладної в електронному вигляді відповідачем до позивача не направлялись та не надходили, а тому податкові накладні від 23.10.2018 № 3630, від 24.10.2018 № 3661, від 24.10.2018 № 3668 зареєстровані позивачем саме 15.11.2018, тобто в передбачені законодавством терміни. Згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ZWIERZYСSKI v. POLAND", Арр. 34049/96, 19 June 2001 позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності. Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі CASE OF PRESSOS COMPANIA NAVIERA S.A. AND OTHERS v. BELGIUM, App. № 17849/91, 20 November 1995). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар. При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "BEYELER v. ITALY", App. № 33202/96, 5 January 2000). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок Крім цього, згідно пункту 17 рішення у справі «POLIMERKONTEYNER, TOV v. UKRAINE», Арр. 23620/05, 24 November 2016, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Доводи апеляційної скарги. Посилання апелянта на те, що за інформацією, яка міститься в базах даних ДФС України, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні від 23.10.2018 № 3630; від 24.10.2018 № 3661; від 24.10.2018 № 3668 зареєстровані 16.11.2018 о 08:00 годині спростовуються тим, що квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкової накладної в електронному вигляді відповідачем до позивача не направлялись та не надходили, а тому податкові накладні від 23.10.2018 № 3630, від 24.10.2018 № 3661, від 24.10.2018 № 3668 зареєстровані позивачем саме 15.11.2018, тобто в передбачені законодавством терміни. Стосовно доводів податкового органу, що вказані вище аргументи стосуються лише трьох накладних, колегія суддів також відхиляє, оскільки для реєстрації до ЄДРПН позивачем в строк надіслані податкові накладні від 23.10.2018 № 3630, від 24.10.2018 № 3661, від 24.10.2018 № 3668 на загальну суму 73 733,06 грн та, з урахуванням того, що ним пропущені строки реєстрації податкових накладних в ЄДРПН на суму ПДВ 2 988,2 грн, а отже вказані обставини не можуть слугувати підставою для визнання податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0042015005/30397329 обґрунтованим та законним. Покладення в основу спірного податкового повідомлення-рішення помилкових висновків щодо несвоєчасної реєстрації певних податкових накладних, навіть за умови несвоєчасної реєстрації інших податкових накладних, зумовлює некоректне визначення штрафних санкцій, нівелює обґрунтованість спірного акта індивідуальної дії та вказує на порушення контролюючим органом принципів розсудливості та добросовісності, що є критеріями, яким мають відповідати оскаржені рішення суб`єктів владних повноважень. Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що юридичні наслідки для господарюючого суб`єкта за несвоєчасну реєстрацію окремих податкових накладних, які не охоплюються висновками суду щодо своєчасності їх подання, можуть бути оформлені шляхом винесення іншого податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками вже проведеної чи проведеної в майбутньому камеральної перевірки. Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Светолюкс-Николаев" є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 400/2101/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий: О.І. Шляхтицький Суддя: Г.В. Семенюк Суддя: С.Д. Домусчі