Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/20014/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/20014/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/423/26 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 травня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Костів О. З., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент - Банк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 січня 2026 року, ухвалене суддею Дзюбичем В.Л. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 23.04.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті-Заяві. Крім того, позивач зазначав, що відповідачем, окрім Анкети-Заяви також підписано і Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" (далі - Паспорт продукту), в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка. Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У разі, якщо Паспорт Продукту підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису. АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов Договору. Унаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором станом на 26.09.2025 року виникла заборгованість у розмірі 58 879,18 грн, яка складається з: 46731,98 грн - заборгованість за кредитом; 12147, 20 грн - заборгованість за відсотками. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19.01.2026 року позов АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №Б/Н від 23.04.2019 року у розмірі 31656,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 1302,28 грн. В апеляційній скарзі АТ"Акцент-Банк" просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати, постановивши у відповідній частині нове судове рішення, яким позов задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні процентів за користування кредитом, оскільки відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підтвердив факт ознайомлення з ними та погодився з умовами кредитування, а отримання і використання кредитних коштів свідчить про акцепт умов договору. Скаржник зазначає, що паспорт споживчого кредиту містить усі істотні умови кредитування, у тому числі розмір процентної ставки, строк кредитування та порядок погашення заборгованості, і підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19.01.2026 року без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим. Доводи відзиву зводяться до того, що висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, оскільки анкета-заява, підписана відповідачем, не містить істотних умов кредитного договору щодо розміру процентної ставки, порядку нарахування процентів та комісій, а позивач не довів належними доказами факт ознайомлення відповідача саме з тими Умовами та Правилами надання банківських послуг, на які він посилається. Зазначається, що паспорт споживчого кредиту не є складовою кредитного договору та не підтверджує погодження сторонами істотних умов договору, а тому не може бути належною підставою для стягнення процентів. Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом, тому в іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Обставини справи. Судом встановлено, що 23.04.2019 року ОСОБА_1 підписав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, в якій підтвердив, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг, згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Він зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитись з їх змінами на сайті А-Банку. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту йому роз`яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування ним отримано. Вказана заява підписана особисто відповідачем, ОСОБА_1 не заперечує цього факту. Як вбачається з паперової копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, остання містить особисті дані та відомості про її підписання власноручним (цифровим) підписом клієнта, однак, не містить даних про погоджені сторонами умови кредитування. Також, позивачем надано до суду паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», з якої вбачається, що кредит надається з дотриманням таких умов: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту - до 50000 грн; строк кредитування - 240 місяців; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; процентна ставка - пільгова 0,000001%, базова 3,9% на місяць, 46,8% річних; тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит); загальні витрати за кредитом - 85459,96 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 110459,96 грн; реальна річна процентна ставка - 58,23%. Згаданий документ підписаний простим електронним підписом ОСОБА_1 . Також паспорт споживчого кредиту містить застереження, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходу тощо. Паспорт споживчого кредиту підписано 23.04.2019 року ОСОБА_1 простим електронним підписом. Також позивачем надано до суду першої інстанції витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщених на сайті Банку в розділі «Умови та правила» (https://a-bank.com.ua/terms). Дата формування цього витягу в документі відсутня, документ не містить у собі підпису ОСОБА_1 . Крім того, позивачем надана до суду копія документа «Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена», дата складання (формування, затвердження) цього документа відсутня; документ не містить у собі підпису відповідача ОСОБА_1 . Згідно з цим документом кредитний ліміт встановлюється тільки для карток у гривні, базова процентна ставка, пільговий період - до 55 днів; базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць - 3,9% - «Універсальна», 3,7 % - «Універсальна GOLD», 3,7 % - «Зелена». Згідно з довідкою банку, на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , відповідачу видані картки № НОМЕР_2 (зі строком дії до грудня місяця 2031 року), № НОМЕР_3 (зі строком дії до грудня місяця 2031), №4323357022535146 (зі строком дії до грудня місяця 2024 року). Згідно з довідкою Банку, за кредитним договором від 23.04.2019 року, укладеним з ОСОБА_1 , за період з 23.04.2019 року до 26.09.2025 року кредитний ліміт кілька разів змінювався, як з ініціативи клієнта, так і з ініціативи Банку. Згідно з випискою по картці клієнта ОСОБА_1 від 26.09.2025 року за період з 23.04.2019 по 26.09.2025 сума витрат становила 181 859,50 грн, сума зарахувань 124 161,44 грн, сума комісій - 1905,11 грн, сума кешбеку - 395,52 грн. Згідно розрахунку заборгованості за договором від 23.04.2019 року б/н, укладеним між А-Банком та ОСОБА_1 , станом на 26.09.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 58879,18 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 46731,98 грн, заборгованість за відсотками - 12147,20 грн. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Акцент Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідач користувався кредитними коштами та належним чином не виконав обов`язок щодо їх повернення, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту. Водночас суд дійшов висновку про недоведеність погодження сторонами у письмовій формі умов щодо сплати процентів та комісій, оскільки анкета-заява не містить відповідних істотних умов, а надані Банком Умови та Правила, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту не підтверджують належним чином погодження відповідачем таких умов. З урахуванням здійснених відповідачем платежів, списаних Банком процентів та комісій, суд вважав, що до стягнення підлягає лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 31 656,44 грн. Зокрема, суд першої інстанції правильно встановив, що підписана відповідачем анкета-заява не містить погоджених сторонами істотних умов кредитного договору щодо розміру процентної ставки, порядку нарахування процентів та комісій, а надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи не містять підпису відповідача та не підтверджують, що саме з їх змістом він був ознайомлений і погодився під час укладення договору. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано врахував дані виписки по картковому рахунку, з якої вбачається, що за період з 23.04.2019 року по 26.09.2025 року відповідач використав кредитні кошти на суму 181 859,50 грн та вніс на рахунок власні кошти у розмірі 124 161,44 грн. Водночас, із рахунку відповідача Банком було списано 24136,51 грн процентів та 1905,11 грн комісій, при цьому їх погашення здійснювалося за рахунок нових кредитних коштів шляхом збільшення кредитного ліміту, що призвело до збільшення суми заборгованості за тілом кредиту. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні процентів за користування кредитом, оскільки відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підтвердив факт ознайомлення з ними та погодився з умовами кредитування, а отримання і використання кредитних коштів свідчить про акцепт умов договору, є необґрунтованими, оскільки сама анкета-заява не містить погоджених сторонами істотних умов кредитного договору щодо розміру процентної ставки, порядку її нарахування та сплати комісій, а надані Банком Умови та Правила, Тарифи і Паспорт споживчого кредиту не містять належного підтвердження того, що саме з цими умовами відповідач був ознайомлений та погодився під час укладення договору. При цьому сам по собі факт користування кредитними коштами не може свідчити про погодження відповідачем усіх умов кредитування, зокрема щодо сплати процентів та комісій. Доводи апеляційної скарги про те, що паспорт споживчого кредиту містить усі істотні умови кредитування, у тому числі розмір процентної ставки, строк кредитування та порядок погашення заборгованості, а також підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. По перше, як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту за програмою Кредитна картка містить опис умов за декількома видами кредитних карт, та з його змісту не вбачається умови якої саме кредитної картки погоджувалися. По друге, відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.05.2022 року у справі №393/126/20, ознайомлення споживача з паспортом споживчого кредиту та його підписання не означає укладення договору про споживчий кредит та погодження сторонами його істотних умов, оскільки у такому паспорті не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку щодо надання споживачу інформації про умови кредитування, а не доказом погодження сторонами усіх умов кредитного договору. По третє, сам паспорт споживчого кредиту містить застереження про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від наведеної у ньому інформації та залежать від оцінки кредитоспроможності споживача, а також не містить відомостей щодо фактично встановленого відповідачу кредитного ліміту. Безпідставними є і посилання скаржника на підписання паспорта споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором, оскільки саме лише зазначення у документі інформації про його підписання простим електронним підписом не є належним доказом вчинення відповідачем відповідних дій. Позивачем не надано доказів ідентифікації відповідача в інформаційній системі Банку, підтвердження використання ним мобільного пристрою чи інших належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували підписання відповідачем саме цього документа. За таких обставин наведені доводи є формальними, необґрунтованими та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підлягають відхиленню. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, надав доказам правильну правову оцінку, відтак рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент - Банк" залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 січня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Постанову суду апеляційної інстанції складено 18 травня 2026 року. Головуюча Хома М.В. Судді Костів О.З. Храпак Н.М.