Постанова 4818 № 619/9538/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 619/9538/24 Номер провадження 22-ц/818/368/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 травня 2025 року в складі судді Пруднікової О.В. по справі № 619/9538/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ : У листопаді 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі А-Банк) звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 жовтня 2019 року у розмірі 12484,24 грн станом на 06 листопада 2024 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 приєдналася до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит (встановило кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06 листопада 2024 року має заборгованість у сумі 12484,24 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 6835,63 грн; заборгованості за відсотками в сумі 5648,63 грн. Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 травня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23 жовтня 2019 року у розмірі 3079 грн 48 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Акцент-Банк», в інтересах якого діє Омельченко Євген Володимирович, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зауважує, що в паспорті споживчого кредиту чітко зазначені всі умови надання кредитної лінії. Таким чином сторони погодили всі істотні умови. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє Омельченко Євген Володимирович в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що списані з кредитної картки відповідача відсотки підлягають вирахуванню із заборгованості, оскільки умови щодо сплати відсотків погоджені не були. Таким чином позовні вимоги є частково обґрунтованими. Матеріалами справи встановлено, що 23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ «А-Банк» і підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», у якій, шляхом проставляння підпису погодилася з тим, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, які розташовані в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася з договором про надання банком послуг до його укладання і згодна з його умовам, екземпляр договору про надання банківських послуг погодилася отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту банка (а.с. 8). 23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 електронним підписом підписала наданий АТ «А-Банк» паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація, зокрема, про основні умови кредитування з урахуванням потреб споживача, інформацію щодо річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 9). Відповідно до довідки ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до серпня 2026 року (а.с. 17). Згідно з довідкою за лімітами ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № б/н від 23 жовтня 2019 року за період з 23 жовтня 2019 року по 06 листопада 2024 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000,00 грн, який збільшено 23 лютого 2024 року до 6 900, 00 грн (а.с. 18). Згідно з розрахунком заборгованості, який додано позивачем до позовної заяви відповідач станом на 06 листопада 2024 року має заборгованість у сумі 12 484, 24 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 6835,61 грн та заборгованості за відсотками в сумі 5648,63 грн (а.с. 5-7). До позовної заяви Банк також додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.соm.ua/terms/в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» які не містять підпису відповідача. Також до позову додано виписку за рахунком ОСОБА_1 , згідно з якою за період 23 жовтня 2019 року 06 листопада 2024 року сума витрат складає 32866, 31 грн, сума зарахувань складає 20596,02 грн, сума комісій 525,62 грн, сума кешбеку 4,7 грн. Надані позивачем докази вказують на те, що між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку. Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23 жовтня 2019 року підписана відповідачем ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору в письмовій формі. Анкета-Заява містить персональні дані позичальника та її контактну інформацію. Водночас ця анкета-заява не містить умов щодо розміру, підстав та порядку нарахування процентів. Надані позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.соm.ua/terms/в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін. Разом з тим, указані документи не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23 жовтня 2019 року. Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» підписаний ОСОБА_1 . Водночас вказаний паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20). Даних про узгодження сторонами розміру відсотків за користування кредитом матеріали справи не містять. До того ж у самому паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» зазначено, що інформація в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 01 січня 2020 року. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредитну картку, на яку зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ст. 611 ЦК України вразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Позивачем доведено укладення між сторонами кредитного договору. З виписки по картковому рахунку вбачається використання відповідачкою кредитних коштів. Проте позивачем не доведено наявності підстав для стягнення відсотків за користування кредитними коштами. Оскільки підписана анкета-заява не містить істотних умов договору у вигляді відсотків та строку повернення коштів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з Виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 користувалась кредитною карткою. За час користування послугами АТ «А-Банк» відповідачем внесено на рахунок 20 596,02 грн, витрачено 32 866,31 грн. Між тим, відповідно до вказаної виписки до суми зазначених витрат банком в розмірі 32 866,31 грн зараховано проценти, які не погоджені сторонами, у загальному розмірі 9190,81 грн (а.с. 13-30). Отже, оскільки стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання погоджені сторонами не були, то банк безпідставно їх списав, тому сума списаних коштів підлягає вирахуванню із загальної заборгованості. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та дійшов обґрунтованого висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог . Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування паспорту споживчого кредиту, судова колегія зазначає наступне. Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» передбачно, що кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит. Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення - ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування». До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту - ч. 2 ст. 9 Закону України «Про кредитування». Таким чином паспорт споживчого кредиту містить лише інформацію щодо наявної можливості на укладення споживчого кредиту, при цьому є інформаційною довідкою до майбутнього договору. Доказів укладення кредитного договору 23 жовтня 2019 року та погодження усіх істотних умов між сторонам позивачем суду не надано. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції. Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 березня 2026 року Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук