Постанова 4813 № 523/19982/25

Номер провадження: 22-ц/813/5153/26 Справа № 523/19982/25 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 07.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07 січня 2026 року, за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачу ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. ОСОБА_3 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між відповідачем та банком кредитний договір. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, надав ОСОБА_3 кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконув, у зв`язку з чим, станом на 23.09.2025 року відповідач має заборгованість у розмірі 46 765 гривень 36 копійок, з яких: 37 501 гривень 49 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9 263 гривень 87 копійок - загальний залишок заборгованості за відсотками. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором від 02.08.2021 року у розмірі 46765,36грн та судовий збір у розмірі 2422,4 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Хаджибейський районний суд м. Одеси рішенням від 07 січня 2026 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.08.2021 року станом на 23 вересня 2025 року у розмірі 46 765 гривень 36 копійок, яка складається з 37 501 гривень 49 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);9 263 гривень 87 копійок - загальний залишок заборгованості за відсотками. В іншій частині позовні вимоги залишив без задоволення. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Згідно з наданим банком розрахунком, через невиконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 02.08.2021 року станом на 23.09.2025 року відповідач має заборгованість у розмірі 46 765 гривень 36 копійок, з яких: 37 501 гривень 49 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9 263 гривень 87 копійок - загальний залишок заборгованості за відсотками. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором не виконав, тому суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.08.2021 року у розмірі 46 765 гривень 36 копійок. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07 січня 2026 року у справі № 523/19982/25за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , посилається на те, що суд не врахував, що позивачем не надано доказів підписання кредитного договору № б/н від 02.08.2021 року за допомогою електронного підпису або одноразового електронного ідентифікатору саме відповідачем. АТ «Акцент-Банк» не надано оригінал кредитного договору та в матеріалах справи не міститься доказів того, що відповідач отримав кредитні кошти на свій рахунок. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та Акціонерному товариству «Акцент-Банк»роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі. ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав у порядку ч. 7 ст. 272 ЦПК України. Представник відповідача адвокат Бойко С.В. копію ухвали про відкриття провадження отримав 05.03.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. АТ «Акцент-Банк`отримало копію ухвали про відкриття провадження та апеляційну скаргу отримало 05.03.2026 року та 13.02.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. На адресу Одеського апеляційного суду, через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «Акцент-Банк». У відзиві позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.01.2026 року залишити без змін. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.05.2026року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 46765,36 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Згідно з наданим банком розрахунком, через невиконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 02.08.2021 року станом на 23.09.2025 року відповідач має заборгованість у розмірі 46 765 гривень 36 копійок, з яких: 37 501 гривень 49 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9 263 гривень 87 копійок - загальний залишок заборгованості за відсотками. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором не виконав, тому суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.08.2021 року у розмірі 46 765 гривень 36 копійок. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - цедомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»). Судом встановлено, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. Зазначена Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» підписана цифровим підписом ОСОБА_1 02.08.2021 року о 11 годині 56 хвилин. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, службове становище, соціальний статус. Підписавши зазначену анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив, що умови договору про надання банківських послуг, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «А-Банк», зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Анкета-Заява та Умови та правила надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг. В анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А Банк», відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_1 , що буде використовуватися для накладання електронного підпису у мобільному додатку АВаnк 24 з метою засвідчення його дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг. Звертаючись до суду із позовом банк просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла станом на 23 вересня 2025 року у розмірі 46 765 гривень 36 копійок, яка складається з 37 501 гривень 49 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9 263 гривень 87 копійок - загальний залишок заборгованості за відсотками. Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А- Банк» від 02.08.2021 року, яка підписана власноручним цифровим підписом ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за договором б/н від 02.08.2021, витяг Умов і правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайтіhttps://a-bank.com.ua/termsкопію Тарифів Зеленої картки А-Банку, копію Паспорта споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», ксерокопію паспорта відповідача, довідку за картами про відкриття рахунку № НОМЕР_2 , довідку за лімітами, виписку по картці ОСОБА_1 . З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що через невиконання зобов`язань за кредитним договором від 02.08.2021 року станом на 23.09.2025 року відповідач має заборгованість у розмірі 46765,36 грн, яка складається з: 37501,49 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 9263,87 грн загальний залишок заборгованості за відсотками. ОСОБА_1 приймав участь у суді першої інстанції через представника ОСОБА_2 . Натомість, ані сам скаржник, ні його представник у суді першої інстанції не заперечували факт укладення кредитного договору, розмір заборгованості Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Посилання ОСОБА_1 на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем коштів за договором, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17 Верховний Суд зазначив, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо. Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15 зазначено, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» отримано картку № НОМЕР_3 , строком дії до жовтня 2027 року. З довідки за лімітами, наданою позивачем вбачається, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт за кредитним договором б/н (внутрішньобанківський референсSAMABWFC10073984206) з 11.09.2023 року у розмірі 1000 грн; 05.06.2024 року у розмірі 20000 грн; 05.06.22024 року у розмірі 37600 грн. Відповідно до Анкети-Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», ОСОБА_1 погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. З наданої банком виписки про рух коштів по картці відповідача від 23.09.2025 року за період з 02.08.2021 року по 23.09.2025 року вбачається, що відповідач після відкриття рахунку неодноразово здійснював операції щодо переказу коштів на картку, так й поповнював картку. Отже, виписка про рух коштів по картці є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, сплати послуг карткою, часткове погашення заборгованості. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що доводи скаржника про відсутність доказів отримання кредитних коштів на свій рахунок спростовуються випискою по картці за рахунком № НОМЕР_2 за період з 02.08.2021 року по 23.09.2025 року, яка є належними та допустимими доказом у справі. Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи оригіналу кредитного договору, то апеляційний суд зазначає наступне. На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. У частинах першій та другій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних. Відповідно до ч. 6 статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21). Частиною п`ятою статті 100 ЦПК України передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Отже, якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа. Із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції приймав участь представник ОСОБА_1 адвокат Бойко С.В., який надавав письмові пояснення стосовно поданої позовної заяви. Проте, будь-яких заперечень з приводу не укладення відповідачем договору від 02.08.2021 року не зазначав. Як і не звертався до суду першої інстанції із клопотанням про витребування оригіналу кредитного договору. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою відповідач клопотань про витребування доказів не заявляє. Тому посилання скаржника на відсутність в матеріалах справи оригіналу кредитного договору, є безпідставним. Інших доводів апеляційна скарга не містить. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.08.2021 року станом на 23 вересня 2025 року у розмірі 46 765 гривень 36 копійок. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають колегії суддів підстав для його скасування, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,залишити без задоволення. Рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07 січня 2026 року,залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді Ю.П.Лозко О.Ю.Карташов