Постанова 4821 № 712/2627/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 712/2627/24 Провадження № 22-ц/821/1027/26 категорія: скарга на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Василенко Л.І., Фетісової Т.Л. за участю секретаря: Руденко А.О. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 представник відповідача: адвокат Багінський Андрій Михайлович розглянувши в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Багінського Андрія Михайловича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2026 року (постановлену в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Пироженка С.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя ,- в с т а н о в и в : Короткий зміст вимог У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому з урахуванням остаточної заяви про збільшення позовних вимог, просила суд : - визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя автомобіль KIA CARENS, НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, автомобіль KIA CARNIVAL, НОМЕР_2 , 2009 року випуску, сірого кольору, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобілів у сумі 297 210,00 грн; - визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину ринкової вартості будинку у сумі 750 220,00 грн; - визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя меблі та побутову техніку та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості меблів та побутової техніки у сумі 93 050,00 грн; - припинити право спільної сумісної власності на зазначене майно; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. 17 березня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Білоглазенко Г.П. подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та повернення позивачу сплаченого судового збору. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що стали підставою для залишення заяви без розгляду. Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 972,10 грн. Ухвала суду мотивована тим, що представник позивача до початку розгляду справи по суті звернувся до суду із заявою про залишення позову буз розгляду і право заявника на дану процесуальну дію прямо передбачено законом та не порушує будь-чиїх прав і охоронюваних законом інтересів, у зв`язку із чим дійшов висновку про залишення позову без розгляду. Повертаючи судовий збір, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд справи по суті не розпочато, а сторона позивача подала заяву про залишення позову буз розгляду, суд вважав за можливе повернути позивачу сплачений судовий збір. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 26 березня 2026 року через систему «Електронний суд», представник ОСОБА_2 адвокат Багінський А.М., вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, просив ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом не було вирішено клопотання представника відповідача адвоката Багінського А.М. про участь у судовому засідання 17 березня 2026 року в режимі відеоконференції. Вказує, що у визначений час адвокат приєднався через електронний кабінет до відеоконференції, однак з невідомих причин відеоконференція не відбулася. Повернення судового збору вважає незаконним, оскільки під час перебування справи у суді неодноразово призначались експертизи, матеріали надсилались до відповідних установ та їх проведення. Звертає увагу, що позивач за час проведення підготовчого засідання змінила позовні вимоги, а потім подала заяву про залишення позову без розгляду. Вказує, що позивач знову подала до суду позов про поділ майна подружжя, справа №712/3832/26, що може свідчити про зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Відзив на апеляційну скаргу У запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли до Черкаського апеляційного суду 05 травня 2026 року, представник ОСОБА_1 адвокат Білоглазенко Г.П., просить залишити апеляційну скаргу сторони відповідача без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2026 року без змін, вважаючи ухвалу суду законною, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, залишення позову (заяви) без розгляду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, посилаючись на п.5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив із того, що представник позивача до початку розгляду справи по суті звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду і право заявника на дану процесуальну дію прямо передбачено законом та не порушує будь-чиїх прав і охоронюваних законом інтересів, тому дійшов висновку про залишення позову без розгляду. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції по наступних підставах. Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За положеннями ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 43, 49 ЦПК України, і повинні здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України). За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій. У частині третій статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Стаття 257 ЦПК України містить виключний перелік підстав для залишення позову без розгляду і такий перелік розширеному тлумаченню не підлягає. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з такою заявою. Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі №548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі №505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04 квітня 2022 року у справі №441/1609/19 (провадження № 61-20050св21). Враховуючи той факт, що із даним позовом звернулась ОСОБА_1 і це право позивача, яка діє через свого представника, до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду, яка не порушує права та інтереси відповідача, суд обгрунтовано залишив поданий ОСОБА_1 позов без розгляду відповідно до п.5.ч.1 ст. 257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги сторони відповідача, що судом не було вирішено клопотання представника відповідача адвоката Багінського А.М. про участь у судовому засідання 17 березня 2026 року в режимі відеоконференції, відхиляються колегією суддів, оскільки стороною позивача подано заяву про залишення позову без розгляду, тому відсутня необхідність у вирішенні процесуальних питань, зокрема, проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Невирішення клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не є істотним порушенням норм процесуального права, яке могло б призвести до скасування ухвали та не впливає на правильність вирішення питання про залишення позову без розгляду та не є розглядом спору по суті. Інші доводи апеляційної скарги в частині вирішення заяви сторони позивача про залишення позову без розгляду суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Щодо доводів апеляційної скарги в частині повернення судового збору, колегія суддів виходить із наступного. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина третя статті 257 ЦПК України). Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Аналіз змісту даної статті Закону України «Про судовий збір» та ст. 142 ЦПК України, дає суду підстави для висновку, що у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду та задоволення її судом, судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається. Вказане узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 449/1290/20 від 11 січня 2022 року ( провадження № 61-18698св21). Залишаючи позов без розгляду на підставі відповідної заяви представника позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 сплаченої нею суми судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 972,10 грн. За наведених обставин, ухвала суду першої інстанції в частині повернення судового збору ОСОБА_1 , сплаченого нею за подання позовної заяви слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання про повернення судового збору. Відповідно до п.2, ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Багінського Андрія Михайловича - задовольнити частково. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2026 року в частині повернення ОСОБА_1 з державного бюджету судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 972,10 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Білоглазенко Галини Петрівни про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 972,10 грн. відмовити. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Т.Л. Фетісова Л.І. Василенко