Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/16232/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" березня 2025 р. Справа№ 910/16232/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко А.І. суддів: Коробенка Г.П. Михальської Ю.Б. секретар судового засідання: Романенко К.О., за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.03.2025, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/16232/24 (суддя Котков О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд» про стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ДЕ18/08 від 01.08.2022 року у розмірі 2 500 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ДЕ18/08 від 01.08.2022 року. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та її мотиви Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі №910/16232/24 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки. Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині неповернення сплаченої суми судового збору та прийняти в цій частині нову, якою повернути суму сплаченого судового збору. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду по причині першої неявки представника позивача в призначене судове засідання, дійшов хибного висновку про відсутність підстав для повернення останньому сплаченої ним суми судового збору у розмірі 30 000, 00 грн. за подання позовної заяви. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Явка представників у судове засідання В судове засідання 18.03.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 03.03.2025) до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд». Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України). Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача. Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ДЕ18/08 від 01.08.2022 року у розмірі 2 500 000,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/12280/24 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.02.2025. З протоколу судового засідання вбачається, що представники сторін в підготовче засідання 04.02.2025 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання 04.02.2025 були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 06.01.2025) до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд». При цьому, ухвалою суду від 06.01.2025 позивача було попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі №910/16232/24 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки. Крім того, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі №910/16232/24 зазначено про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору, з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки. В цій частині ухвала суду сторонами не оскаржується. Разом з цим, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі №910/16232/24 зазначено про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору, з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Так, скаржник в своїй апеляційній скарзі, звертає увагу суду на те, що положеннями пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлені чіткі підстави для неповернення сплаченого судового збору позивача при залишенні позову без розгляду, а саме: якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання. А відтак, на думку позивача, наявні всі підстави для повернення сплаченої позивачем суми судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, у якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір». Відповідно до статті 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. За приписами частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для повернення судового збору, оскільки перелік підстав для повернення судового збору, визначений пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2021 у справі №916/1022/20. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» сплаченого судового збору за подання позову з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за відсутності позивача, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду від 04.02.2025 є обґрунтованою та постановлена відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. У відповідності до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків. Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі №910/16232/24 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, 276, статтями 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі №910/16232/24 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі №910/16232/24 залишити без змін. Матеріали справи №910/16232/24 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено: 21.03.2025. Головуючий суддя А.І. Тищенко Судді Г.П. Коробенко Ю.Б. Михальська