Постанова Волинський апеляційний суд № 165/3220/25

Справа № 165/3220/25 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М. М. Провадження № 22-ц/802/541/26 Доповідач: Карпук А. К. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 травня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпук А.К. суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І., секретар Власюк О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 подану його представником Кондратішиною Вікторією Вікторівною на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 11 лютого 2026 року в складі судді Ушакова М. М.,, В С Т А Н О В И В : В вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 26.06.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 453719432 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.1.1. договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої цілі, на суму 12000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом нараховані згідно п. 1.3, п. 1.4 або п. 1.5 цього договору. 26.06.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 , що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». 28.11.2018 ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення права вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020. У подальшому, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн фінанс») укладено Договір факторингу №05/0820-01, на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача (відповідно до Реєстру боржників) за кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020. 05.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №05/07/24, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 12000,00 гривень. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, заборгованість не погасив. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем нарахування жодних штрафних санкцій не здійснювалось. Таким чином заборгованість відповідача по кредитному договору № 453719432 від 26.06.2020 становить 92328,25грн., яку просив стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 11 лютого 2026 року позов задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 92328 грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором №453719432 від 26.06.2020. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 7422 грн. 40 коп. понесених по справі судових витрат. Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав чинними додаткові угоди про пролонгацію, які не містять електронного підпису (одноразового ідентифікатора) відповідача, що свідчить про їх неукладеність, а тому позивачем заявлена безпідставна вимога про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування. Загальна сума коштів, сплачених відповідачем протягом дії кредитного договору, становить 43 038,00 грн, що перевищує як суму отриманого кредиту (12 000,00 грн), так і погоджену сторонами сукупну суму до повернення відповідно до Графіку розрахунків (15 996,00 грн). Зазначає, що повноваження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» щодо розпорядження активами за Договором факторингу №05/0820-01 були обмежені строком його дії. Згідно з Додатковою угодою № 2 від 03.08.2021 строк дії цього договору було продовжено до 31.12.2022, а Додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 - до 30.12.2024 включно. Третій Договір факторингу № 04/06/25-Ю між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» був укладений лише 04.06.2025, тобто через 5 місяців після завершення строку дії Договору факторингу № 05/0820-01. Оскільки матеріали справи не містять доказів подальшої пролонгації Договору № 05/0820-01 на 2025 рік, станом на 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уже не мало чинних прав вимоги, які воно могло б відступити новому кредитору. Тому у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не було належних повноважень на момент відступлення права вимоги Позивачу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує аргументи апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін. В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 13.05.2026, тобто, дата складення повного судового рішення. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі «Позичальник») укладено кредитний договір № 453719432. Пунктом 1.1. договору передбачено, що товаристо зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 12000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом нараховані згідно п. 1.3, п. 1.4 або п. 1.5 цього договору. Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 YD729YZ5. Сторони договору погодили, що кредит надається строком на 30 днів (п.1.2 договору). Відповідно до пункту 1.3. договору, на період визначений п. 1.2. договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день. Пунктом 1.4. кредитного договору визначено, що у випадку користування кредитом понад строк, визначений п.1.2. договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються Базова процентна ставка в розмірі 2,09 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язаний сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом. На підтвердження факту надання кредитних коштів відповідачу, позивач надав суду платіжне доручення від 26.06.2020 згідно з яким було здійснено переказ коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 12000,00 грн. Факт підписання кредитного договору сторонами, його відповідності Закону України «Про електронну комерцію», отримання кредитних коштів, сторонами не оспорюється, а встановлені в цій частині рішення суду першої інстанції обставини справи представником відповідача не оскаржуються. Додатковою угодою від 28.07.2020 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 26.07.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,26% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 24.08.2020 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (29) двадцять дев`ять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 25.08.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,01% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 23.09.2020 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 23.09.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 12.10.2020 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (19) дев`ятнадцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 23.10.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 12.11.2020 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 11.11.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 09.12.2020 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (28) двадцять вісім днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 11.12.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 11.01.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 08.01.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 07.02.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 07.02.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 09.03.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 09.03.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 11.04.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 08.04.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 08.05.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 08.05.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 07.06.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 07.06.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 10.07.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 07.07.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 06.08.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 06.08.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 08.09.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 05.09.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 08.10.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 05.10.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Додатковою угодою від 07.11.2021 до Договору 453719432 від 26.06.2020, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на (30) тридцять днів. На дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користуваня кредитом. Водночас згідно з п. 3 Додаткової угоди починаючи з 04.11.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,63% в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з Додатковою угодою. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою. Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача за період з 26.06.2020 по 03.01.2022 становить 82340,09грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 11990,42 грн, за процентами 70553,51 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за період з 04.01.2022 по 31.08.2023 становить 923328,25 грн., з яких: за тілом кредиту 11990,42 грн, за процентами 80337,83 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Також умовами договору факторингу визначено, що кредитний договір кредитний договір, укладений між первісним кредитором, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і боржником (фізичною особою з якою укладено кредитний договір, право грошової вимоги до якої уступається за цим договором), перелік кредитних договорів, право вимоги за якими відступається, наводиться у відповідних додатках до цього договору, а саме в Реєстрах прав вимог, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами втому числі грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Крім того, 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19 до вказаного договору, згідно з якою строк дії договору закінчується 31.12.2020, додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції, додаткову угоду №27 від 31 грудня 2021 року, згідно з якою строк дії договору закінчується 31.12.2022, додаткову угоду № 31 від 31.12.2022, згідно з якою строк дії договору закінчується 31.12.2023, а також додаткову угоду № 32 від 31.12.2023, згідно з якою строк дії договору закінчується 31.12.2024. 04.01.2022 на виконання Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №167, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020. Відповідно до реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 82543,93 грн, яка складається з 11990,42 грн заборгованості за основною сумою боргу та 70553,51 грн заборгованості по несплаченим відсоткам. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого, з врахуванням додаткових угод № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92328,25 грн. У подальшому, 04.06.2025 між ТОВ «ФК «ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 900937884 від 17.01.2021 у загальному розмірі 14269,72 грн. Відповідно до реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025) складеного 04.06.2025, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 92328,25грн, яка складається з 11990,42 грн заборгованості за основною сумою боргу та 80337,83 грн заборгованості по несплаченим відсоткам. Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Як встановлено судом, 26.06.2020 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронний кредитний договір №453719432 та підписав його у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. На виконання умов договору №453719432 від 26.06.2020 ОСОБА_1 на картку перераховано кредитні кошти у розмірі 12000грн. Однак, отримавши кредитні кошти за вказаним договором, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, не повернув у передбачений договором строк тіло кредиту та проценти за користування кредитними коштами. Тому зважаючи на умови укладеного договору, у відповідача виник обов`язок повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів. У позовній заяві ТОВ «Юніт Капітал», як новий кредитор, просив, крім тіла кредиту стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Перевіряючи розмір заборгованості, колегія суддів враховує умови кредитного договору № 453719432 від 26.06.2020 та умови додаткових угод до Кредитного договору. Як зазначалось вище, відповідно до кредитного договору № 453719432 від 26.06.2020, ОСОБА_1 наданий кредит в сумі 12000,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 26.07.2020, із сплатою 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що в загальному за 30 днів становить 3996,00 грн. В подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено ряд додаткових угод, згідно з умовами яких продовжувався строк кредитування та змінювалась процентна ставка, так, останньою додатковою угодою від 07.11.2021 продовжено строк на який був наданий кредит на 30 днів, тобто з 04.11.2021 до 04.12.2021. Як вбачається з розрахунку, відповідач періодично погашав заборгованість, а саме: 24.08.2020 - 4 083,00грн; 23.09.2020 - 3 666,00грн.; 12.10.2020 - 1 437,00 грн.; 12.11.2020 - 2 343,00 грн.; 09.12.2020 - 2 041,00 грн.; 11.01.2021 - 2 495,00 грн.; 07.02.2021 - 2 041,00 грн.; 09.03.2021 - 2 268,00 грн.; 11.04.2021 - 2 494,00 грн.; 08.05.2021 - 2 041,00 грн.; 07.06.2021 - 2 267,00 грн.; 10.07.2021 - 2 494,00 грн.; 06.08.2021 - 2 041,00 грн.; 08.09.2021 - 2 494,00 грн.; 08.10.2021 - 2 267,00 грн.; 07.11.2021- 2 267,00 грн.; всього 43 038,00 грн. За розрахунком заборгованості наданим позивачем за період з 26.06.2020 по 04.12.2021 у відповідача наявна заборгованість в розмірі 18105,53грн. з яких:11990,42 заборгованість за тілом наданого кредиту та 6115,11 грн заборгованість за відсотками. Водночас, як вбачається із розрахунку заборгованості, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» після закінчення дисконтного періоду (04.12.2021), що фактично є закінченням строку кредитування, згідно з умовами договору, який було продовжено відповідачем, продовжував нараховувати проценти за процентною ставкою 1,7% за кожен день користування кредитом. При цьому, відповідно до умов кредитного договору, вказані нарахування є процентами за користування грошовими коштами у розумінні частини 2 статті 625 ЦК України (п.4.4). Тобто кредитодавець фактично ототожнив відсотки за користування кредитними коштами з відсотками, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства. У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 в п. 95-108 вказано щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)). У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, враховуючи правову природу останніх. З наведеного слідує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом обмежене умовами самого кредитного договору з урахуванням додаткових угод, у даному випадку, нарахування відсотків могло відбуватись лише за період з 26.06.2020 по 04.12.2021. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість, яка складається з заборгованості по кредиту та з заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Вимог про стягнення з відповідача грошових коштів за прострочення виконання зобов`язань, встановлені охоронною нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, позовна заява не містить. Суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення відсотків за користування кредитом, в той час як нараховані за межами строку кредитування проценти не є процентами за користування кредитом, а згідно пункту 4.4 кредитного договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, а отже позов в цій частині не підлягав задоволенню. З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» процентів за користування кредитом після 04.12.2021, тобто поза межами строку кредитування. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 18105,53 грн. з яких:11990,42 заборгованість за тілом наданого кредиту та 6115,11 грн заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню на користь позивача. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі заперечувала факт укладення відповідачем додаткових угод, посилаючись на те, що такі угоди не підписані, проте апеляційний суд відхиляє такі заперечення з огляду на таке. Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами , відповідач періодично погашав заборгованість, а саме: 24.08.2020 - 4 083,00грн; 23.09.2020 - 3 666,00грн.; 12.10.2020 - 1 437,00 грн.; 12.11.2020 - 2 343,00 грн.; 09.12.2020 - 2 041,00 грн.; 11.01.2021 - 2 495,00 грн.; 07.02.2021 - 2 041,00 грн.; 09.03.2021 - 2 268,00 грн.; 11.04.2021 - 2 494,00 грн.; 08.05.2021 - 2 041,00 грн.; 07.06.2021 - 2 267,00 грн.; 10.07.2021 - 2 494,00 грн.; 06.08.2021 - 2 041,00 грн.; 08.09.2021 - 2 494,00 грн.; 08.10.2021 - 2 267,00 грн.; 07.11.2021- 2 267,00 грн.; всього 43 038,00 грн. Відповідно до п.2 додаткових угод сторони погодили, що на дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц). Відповідач сплачував кошти на погашення фактично нарахованих відсотків, отже, вчинив конклюдентні дії, що свідчить про прийняття умов укладених додаткових угод, які створили для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Щодо доводів апеляційної скарги в частині не доведення факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020 на третьому етапі від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал». Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Згідно з п. 2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Відповідно до п. п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому всі інші умови договору залишились без змін. 31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01. 31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п.1.5 договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно з умовами договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Отже, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 04.01.2022 на виконання п. 2.1 Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №167, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020. Відповідно до реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 82543,93 грн, яка складається з 11990,42 грн заборгованості за основною сумою боргу та 70553,51 грн заборгованості по несплаченим відсоткам. Таким чином, договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року 31 грудня 2020 року. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за Кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 04.01.2022, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №167. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Надана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора -ТОВ «Таліон Плюс». Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, зокрема, відступати право вимоги на користь третіх осіб. Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у встановленому законом порядку не визнавався недійсним та не є предметом спору в даній справі. 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТаліонПлюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу№05/0820-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги за кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 строк дії договору закінчується 04 серпня 2021 року. Відповідно до п. 8.6 додатки та додаткові угоди до наданого договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину. 03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. 30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Додаткову угоду № 3 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно. Відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року фактор ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» має право розпорядитися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на корить третіх осіб. Копія договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, клієнт зобов`язується фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Отже, предметом договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є відступлення права вимоги, які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. В той же час, у п. 1.5 договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року передбачено, що Реєстр права вимоги означає перелік Прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного Реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92328,25 грн. Відповідно до п. 5.3.3 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Отже, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», набувши у встановленому порядку право вимоги до відповідача, мало належний обсяг цивільної правоздатності та повноважень для його подальшого відступлення, у тому числі на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», незалежно від спливу строку дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, оскільки таке право виникло та реалізовано в межах дії відповідного правочину. У зв`язку з викладеним, слід дійти висновку, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» правомірно набуло статусу кредитора та мало всі необхідні правові підстави для подальшого відступлення права вимоги, а відтак спірні правовідносини щодо переходу права вимоги є належним чином підтвердженими та відповідають вимогам законодавства У подальшому, 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020 у загальному розмірі 92328,25 грн., відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною договору. Таким чином, згідно з витягом реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 92328,25 грн. Колегія суддів визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. В матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджує погодження сторонами умов отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, перехід права вимоги до позивача від первісного кредитора підтверджено належними та допустимими доказами. Ураховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Підсумовуючи вище наведене апеляційний суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020 в розмірі 18105,53 грн. з яких:11990,42 заборгованість за тілом наданого кредиту та 6115,11 грн заборгованість за відсотками. Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Суд першої інстанції, розглядаючи позов ТОВ «Юніт Капітал», неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права допустив помилку щодо визначеного позивачем розміру заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції. Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення суми заборгованості стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 453719432 від 26.06.2020 з 92328,25 грн до 18105,53 грн. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду ТОВ «Юніт Капітал» сплатило судовий збір у сумі 2422,40 грн., а відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою 3633,60грн. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, тому пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 18105,53 грн з заявленої суми 92328,25 грн, що становить 19,61 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 475,03 грн (2422,40грн х 19,61%%) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Крім того, у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги на 80,39% підлягає стягненню з ТОВ «Юніт Капітал» на користь відповідача витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2921,05 грн (3633,60 грн. х 80,39%). ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві також просило стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу. Згідно з ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025; копію додаткової угоди №25770555147 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24 квітня 2012 року; протокол погодження вартості послуг до вищезазначеного договору про надання правничої допомоги (додаток № 1 до договору); акт прийому-передачі наданих послуг №05/06/25-01 від 05.06.2025 на надання юридичних послуг в суді першої інстанції на суму 7000 грн, яка складається: за складання позовної заяви 5000грн, вивчення матеріалів 1000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації 500 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн. Колегія суддів, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі N 753/15687/15. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною. За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Враховуючи незначну складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також часткове задоволення позовних вимог позивача, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 980,50 грн. Керуючись статтями 268, 367, 368, 376, 382, 384 , 389 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 подану його представником Кондратішиною Вікторією Вікторівною задовольнити частково. Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 11 лютого 2026 року в цій справі в частині стягнення кредитної заборгованості та стягнення судових витрат змінити, виклавши резолютивну частину рішення у новій редакції. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №453719432 від 26.06.2020 в розмірі 18105,53 грн. (вісімнадцять тисяч сто п`ять гривень 53 коп.) Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) 475,03 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) 980,50 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 2921,05 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді