Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/5606/25
від 14.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Хмельницький Справа № 676/5606/25 Провадження № 22-ц/820/1167/26 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), Гринчука Р.С., П`єнти І.В. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №676/5606/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Євтодьєвим Анатолієм Олександровичем, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року (суддя Вдовичинський А.В., повне судове рішення складено 25 лютого 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Юніт Капітал» вказувало, що 23.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 821705807 (надалі Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 23.08.2023 відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер кредитні кошти у розмірі 12000 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження його терміну дії. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №255 від 24.10.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. 19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01 і відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 19.12.2024 до Договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» набуло у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Позивач вказує, що так як загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 58334,40 грн, яка складається з: 12000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 46 334,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а тому ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та вирішити питання судових витрат. Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 821705807 від 23.08.2023 у розмірі 58334,40 грн, в т.ч.: заборгованість по кредиту 12000 грн, заборгованість по процентам 46334,40 грн; 2422,40 грн судового збору, 7000 грн витрат на правничу допомогу. Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2026 року скасовано заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайсуду від 02 грудня 2025 року. Призначено справу за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду в спрощеному позовному провадженні. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 821705807 від 23.08.2023 у розмірі 58334,40 грн, в т.ч.: заборгованість по кредиту 12000 грн, заборгованість по процентам 46334,40 грн; 2422,40 грн судового збору, 3000 грн витрат на правничу допомогу. Не погоджуючись із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення 42 554,40 грн процентів, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Євтодьєв А.О., оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам в сумі 42554,40 грн є незаконними і необґрунтованими, оскільки суперечать умовам Кредитного договору. Так, при зверненні за отриманням кредиту відповідач розраховував отримати 12 000 грн і повернути 15 780 грн, з яких 3780 грн відсотки. Пункт 3.3 Кредитного договору передбачає порядок пролонгації Кредитного договору, відповідно до якого у разі якщо строк у 30 днів пролонгується, відповідач має сплатити усі нараховані проценти за ним. Однак, матеріали справи не містять доказів що за Кредитним договором у відповідні строки були сплачені зазначені проценти, а отже пролонгації договору (строку користування коштами) відповідач не здійснював. Таким чином, на думку відповідача, позивачем нараховано заборгованість поза межами узгодженого строку кредитування, що є незаконним і необґрунтованим. Також, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Євдотьєв А.О., зауважує, що враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 46 554,40 грн не є співмірною сумі заборгованості за тілом кредиту (12 000 грн), а тому вимога про стягнення процентів, розмір яких більше ніж майже на 400% перевищує розмір боргу по тілу кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду ОСОБА_2 , як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитом. ОСОБА_1 вважає, що з огляду на умови кредитування сума до стягнення становить 15 780 грн (12 000 грн тіла кредиту та 3 780 грн процентів). Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Євтодьєв А.О., просить скасувати оскаржуване рішення у частині стягнення заборгованості по процентам (відсоткам), та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині частково, а саме у межах 3 780 грн, а у решті позовних вимог у цій частині відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал» зазначає, що відповідно до п. 8.3.1 Кредитного договору за період від дати видачі кредиту до 22.09.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25% річних, що на день укладення Договору становить 1,05% від суми кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків за Дисконтною ставкою відбувалось за наступною формулою: 12 000*1,05/100=126 грн - здійснювалось нарахування процентів від 23.08.2023 22.09.2023 Пунктом 8.4 Кредитного договору передбачено, що після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення Договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Нарахування відсотків відбувалось за наступною формулою: 12 000*2,98/100=357,60 грн - здійснювалось нарахування процентів за період з 23.09.2023 19.01.2024. А тому, на думку позивача, алгоритм нарахування заборгованості по відсоткам узгоджений Кредитним договором та становить 58 334,40 грн. Тому, Товариство погоджується із висновками суду першої інстанції та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Справа розглядається в порядку статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Як слідує із доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Євтодьєв А.О., оскаржує судове рішення лише в частині стягнення ?42 554,4?0 грн заборгованості по відсотках, тому апеляційним судом не переглядається судове рішення в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 12000 грн та заборгованості по відсоткам в розмірі 3780 грн. Адже відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц визначено, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується??.????? Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно положень частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом першої інстанції правильно встановлено, що 23 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 821705807 (а.с. 28-37). Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 12000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п.3.1. договору). Згідно з п. 3.2 сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних у цьому пункті, не обмежена. Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 3780 грн (п. 3.3 договору). Пунктом 4.1. договору передбачено, що з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та строк оплати обов`язково платежу по процентам за користування кредитом. Протягом обраного строку застосуються спеціальні умови користування кредитом - Дисконтний період. Максимально доступна сума кредиту, яка доступна позичальнику і яку позичальник може отримати шляхом ініціювання другого та наступних траншів, вказана в п. 2.1. договору як сума кредитного ліміту, та визначається кредитодавцем в залежності від кредитного рейтингу позичальника. Згідно з п.4.2. договору, позичальник підтверджує, що вказав в заявці повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Позичальник зобов`язується оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше ніж протягом 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. Як вбачається з п.4.5. договору, за результатами заповнення заявки позичальник вказує реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит. Згідно п.4.6. договору, на підставі даних, зазначених у первинній заявці, інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила ідентифікацію позичальника та формувала його особистий кабінет. Пунктом 4.10.8. договору передбачено, що після створення сторонами електронних підписів одноразовими ідентифікаторами, текст оферти, реквізити підписів, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з сторін дій спрямованих на ознайомлення з паспортом кредиту та підписання цього договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису директора кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації. Відповідно до п.4.11. договору після виконання всього переліченого в п. 4.10. договору кредитодавець ініціює надання кредиту, способом вказаним позичальником в цьому договорі. Відповідно до п.7.1., 7.3. договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 22.09.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 22.09.2028. З огляду на п. 7.4 договору, проценти за договором сплачуються в наступному порядку: 7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником Дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; 7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Згідно з п. 8.1. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (п. 8.2. договору). Пунктом 8.3. договору передбачено, що протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: 8.3.1. За період від дати видачі кредиту до 22.09.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,05 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі-дисконтна процентна ставка); 8.3.2. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 22.09.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі-індивідуальна процента ставка). Згідно із п. 8.4. договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Відповідно до п.12.4. договору, сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Пунктом 14.1. договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua. Згідно п.14.2. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Зазначений Кредитний договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором CPSE відправленим 23.08.2023 16:28:48 на номер телефону відповідача та введений 23.08.2023 16:29:31. На виконання умов Кредитного договору товариство перерахувало 23.08.2023 12000 грн на картковий рахунок відповідача (а.с. 39, 127). І вказана обставина не заперечується відповідачем. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з п.2.1. якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 83-88). Відповідно до п. 1.3, 4.1 указаного договору, під правом вимоги розуміються всі права ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в такі редакції: строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Всі інші умови договору залишаються без змін (а.с. 88 зворот). Також між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду від 31 грудня 2020 року №26, якою викладено договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 у новій редакції, строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с.89-93). 31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с.94). Крім того, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду від 31 грудня 2022 року №31, якою продовжено строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с. 94 зворот). ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду від 31 грудня 2023 року №32, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 95). 24 жовтня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги № 255 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за яким боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором № 821705807 від 23 серпня 2023 року в розмірі 27223,20 грн (а.с. 81). 19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 19/1224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 75-80). 19.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано реєстр прав вимоги №2 до договору факторингу № 19-1224-01 від 19.12.2024, за яким боржником є, зокрема, ОСОБА_1 в сумі 46334,40 грн (а.с. 73). 04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п.1.1 договору факторингу) (а.с. 66-70). У витязі з реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року під порядковим номером 12847 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 821705807, дата кредитного договору 23 серпня 2023 року, сума боргу 58334,40 грн, прострочене тіло 12000 грн, прострочені відсотки 46334,40 грн (а.с. 64-65). 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року (а.с.61). Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт укладення 23 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №821705807 в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», наявності заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12000 грн та по відсоткам у розмірі 3780 грн, а також факт переходу права вимоги за вказаним договором до ТОВ «Юніт Капітал». Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відсотках в розмірі ?42 554,4?0 грн, суд першої інстанції виходив із того, що відсотки нараховані відповідно до умов договору, якими передбачено кінцеву дату повернення кредиту 22.09.2028, а також право позивача нараховувати відсотки щоденно після закінчення 30-денного дисконтного періоду.?????? Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Згідно частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Судом встановлено, що 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором №821705807 від 23.08.2023 перейшло до ТОВ «Юніт капітал». Згідно витягу Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 58334,40 грн, з яких: 12000 грн прострочене тіло за кредитом, 46334,40 грн прострочені відсотки. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що сторони кредитного договору обумовили строк кредитування саме 30 днів і тільки за ці дні повинні нараховуватися відсотки, узгоджені сторонами, у розмірі 3780 грн, є помилковими та спростовуються наступним. Із договору кредитної лінії, а саме п 7.3 вбачається, що кінцева дата повернення кредиту 22.09.2028, відтак термін кредиту становить 1857 днів, що підтверджено також Паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» (а.с.26-27). Водночас, 30-денний період є терміном за який нараховується саме дисконтна процентна ставка в розмірі 383,25 % річних, тобто 1,05% відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (п.8.3.1 договору та розділ 4 паспорту кредиту (застереження)). У разі якщо позичальник вчинить дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціювання пролонгації) один або декілька разів, за період з наступного дня після 22.09.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50% річних, тобто 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.8.3.2. договору). Разом з тим, відповідно до п. 8.4 Кредитного договору сторонами узгоджено, що після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4 договору). Враховуючи, що отримавши кредитні кошти в розмірі 12000 грн і за користування якими в Дисконтному періоді (30 днів з 23.08.2023 по 22.09.2023) нараховано 3780 грн відсотків, ОСОБА_1 не було вчинено дій, а саме сплати нарахованих за перші 30 днів Дисконтного періоду процентів (3780 грн) для здійснення пролонгацій Дисконтного періоду кредитування, тому правомірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з позичальника на користь позивача нарахованих відсотків за період з 23.09.2023 по 19.01.2024 у розмірі, відповідно до п. 8.4 Кредитного договору (42 554,4?0 грн). Відтак, твердження відповідача про незаконність стягнення відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, що, на його думку, відповідає Дисконтному періоду кредитування (лише 30 днів), не заслуговують на увагу, адже не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать умовам договору кредитної лінії № 821705807 від 23.08.2023, що трактуються позичальником на власну користь. Крім того, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі №132/1006/19, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, відповідач зазначає, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити загальний розмір процентів. Слід зауважити, що правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 902/417/18 не підлягають до застосування у цій справі, оскільки обставини у справі, що перебуває на апеляційному перегляді не є подібними до обставин справи, на яку посилається відповідач. Предметом спору у справі № 902/417/18 є стягнення заборгованості за договором поставки, неустойки і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Тобто, у справі на яку посилається відповідач, йдеться про проценти річних, як складову відповідальності за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України, а не як оплату за користування кредитними коштами відповідно до вимог статті 1048 ЦК України. Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі №132/1006/19 стосуються обґрунтованості вимог зустрічного позову про визнання недійсним пунктів кредитного договору про розмір відсотків. Проте, слід зазначити, що у справі, що переглядається апеляційним судом, вирішується питання про стягнення саме заборгованості за кредитним договором, до складу якої входить заборгованість за кредитом та відсотки за користування кредитом. Верховий Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі №582/202/22 зазначив, що умови договорів про сплату відсотків за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки оспорювані пункти договорів про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договори укладені в електронній формі, про умови договорів позивач була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами). Кредитний договір укладений на визначений термін, за якими позивач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відсоткова ставка за користування кредитними коштами (в тому числі за Дисконтний період кредитування, за період Пролонгації Дисконтного періоду кредитування та за період після закінчення Дисконтного періоду кредитування), прямо передбачена умовами договору кредитної лінії № 821705807 від 23.08.2023, який ОСОБА_1 підписав, що свідчить про те, що він визнавав умови договору, як прийнятні. При цьому, ОСОБА_1 незгоди з розміром відсотків не висловлював, зустрічних вимог до товариства про визнання недійсним договору в цій частині не пред`являв. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами в сумі 42554,40 грн. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування в оскаржуваній частині. Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Євтодьєвим Анатолієм Олександровичем, залишити без задоволення. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі ?42 554,4?0 грн залишити без змін.?????? Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року. Судді А.П. Корніюк Р.С. Гринчук І.В. П`єнта