Постанова 4811 № 448/208/26

Справа № 448/208/26 Головуючий у 1 інстанції: Гіряк С.І. Провадження № 33/811/684/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М. з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень 00 копійок, без конфіскації рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. Згідно з постановою, 24.01.2026 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) в межах прикордонної смуги на відстані 2500 метрів від лінії державного кордону на напрямку 504 прикордонного знаку на околиці населеного пункту Биків територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області за здійснення незаконного полювання, а саме: здійснював полювання без належного на те дозволу та внаслідок чого було добуто три диких тварини, а саме: свиня дика. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2020, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.85 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що не отримував повістки, телефонного дзвінка чи повідомлення про розгляд справи 09.03.2026 р. Про існування самої постанови дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР). В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова підлягає скасуванню. У протоколі та постанові суду зазначено, що подія відбулася 24.01.2026 р. о 19:30. Ця інформація не відповідає дійсності. Наголошує на тому, що фактичне затримання групи осіб відбулося близько 16:30. Розбіжність у три години свідчить про грубе порушення при оформленні матеріалів справи та ставить під сумнів об`єктивність усіх викладених у протоколі обставин. Суд першої інстанції не перевірив фактичний час подій, обмежившись лише формальним переписуванням даних із рапортів працівників ДПСУ. Вказує, що копію протоколу яку видали йому під час затримання, відрізняється від того, що міститься в матеріалах справи Зміст протоколу, за яким суд першої інстанції приймав рішення, не ідентичний тому примірнику, який був вручений йому. Це вказує на ймовірне внесення змін до документа вже після його підписання або наявність ознак службового підроблення. Оскільки він не був ознайомлений з остаточною версією протоколу, яка потрапила до суду, був позбавлений права на захист та надання пояснень по суті "нових" обставин. Відтак, висновок суду про його провину грунтується на припущеннях. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Також вказав, що була наявна ліцензія на добування кабана. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Позиція апелянта щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі. Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наступним доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 000746Е від 24 січня 2026 року відповідно до якого 24.01.2026 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) в межах прикордонної смуги на відстані 2500 метрів від лінії державного кордону на напрямку 504 прикордонного знаку на околиці населеного пункту Биків територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області за здійснення незаконного полювання, а саме: здійснював полювання без належного на те дозволу та внаслідок чого було добуто три диких тварини, а саме: свиня дика. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2020, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.85 КУпАП. (а.с. 4); протоком про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 24.01.2026 (а.с. 5); рапортом старшого інспектора прикордонної служби відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тим Б) ОСОБА_2 (а.с. 8); рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) (а.с. 9); рапортом старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_3 (а.с. 10); відеозаписом на якому зафіксовано обставини викладенні у протоколі. Крім того згідно з наявної у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 від 24.01.2026 вбачається, що останній визнав свою вину (а.с. 11). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до диспозиції ч.2 ст.85 КУпАП відповідальність настає за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин. Статтею 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що полюванням є дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах. Дозвіл на добування - це документ (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на селекційний, діагностичний та науковий відстріл), який дає право на добування (в тому числі відлов) дикої тварини (тварин), а також право на використання (транспортування, перенесення, зберігання) продукції полювання; Незаконно добута продукція полювання - дика тварина чи її частина, добута (відловлена) чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог цього Закону чи інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України. Статтею 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю. До полювання прирівнюється: - перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); - перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю. Згідно із ст. 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» документами на право полювання (для громадян України) є: - посвідчення мисливця; - щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; - дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); - відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; - паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання. Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання може здійснюватися такими способами: - індивідуальне полювання; - колективне полювання; - колективне полювання з нагоничами (облавне полювання). Полювання може здійснюватися з використанням: - мисливської вогнепальної зброї; - собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них); - сіток і пасток для відлову тварин живцем; - пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення; - мисливських вишок; - пахучих неотруйних приманок. Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь відповідних документів дозвільного характеру, виданих уповноваженим державним органом. Згідно із ст. 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову. Ліцензії видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про тваринний світ» право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку і одержали відповідні документи, що засвідчують право на полювання. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про тваринний світ» документами на право полювання є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю); паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання. Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання. Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а на території Автономної Республіки Крим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства відповідно до порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, а саме адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. З матеріалів справи, наявних рапортів та відеозапису вбачається, що 24.01.2026 ОСОБА_1 був затриманий працівниками прикордонної служби із впольованими дикими тваринами, при цьому не мав належного дозволу на полювання. За таких обставин суд вірно встановив, що ОСОБА_1 24.01.2026 здійснював полювання без належного на те дозволу та внаслідок чого було добуто три диких тварини, а саме: свиня дика, чим порушив вимоги п.1 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 85 КУпАП. Щодо покликання ОСОБА_1 на наявність ліцензії на добування кабана, апеляційний суд звертає увагу на те, що дозвіл видано ОСОБА_4 на добування одного кабана, а відповідно до протоколу ОСОБА_1 добуто три диких тварини (дика свиня). Відтак доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП, є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи. Доводи ОСОБА_1 щодо розбіжностей у часі затримання та часі вказаному у протоколі, не може бути підставою для скасування постанови та не впливає на правильність висновків судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП. З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, підстави для скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження по справі щодо правопорушника за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.85 КУпАП відсутні. Отже, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції на відповідність вимогам КУпАП в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 85 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КУпАП України суддя апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність притягнення до відповідальності та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, а відтак постанову Мостиського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.