LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд214/11349/25

від 12.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу захисника Білої Т.О. залишити без задоволення. Постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1308/26 Справа № 214/11349/25 Суддя у 1-й інстанції - Фролова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Білої Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Білої Т.О. на постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 13.11.2025 року о 00:05 год. в м. Кривий Ріг вул. Володимира Великого, буд. 38А, в порушення п.2.9.а. ПДР водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ Hyundai H200 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком медичного огляду №1689 від 17.11.2025 року КП ДБКЛПД ДОР. В апеляційній скарзі захисник Біла Т.О. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що судом не повно з`ясовані обставини справи та надано невірну оцінку наявним у справі доказам. Звертає увагу на те, що протокол складений поза межами строку, передбаченого ч. 2 ст. 254 КУпАП. Зазначає, що висновок щодо результатів медичного огляду складений на четвертий день після огляду, без присутності ОСОБА_1 , поліцейського та без належної фіксації. ОСОБА_1 лікар з висновком не ознайомила, для підпису висновок не надавався. На її думку, вказаний висновок та сам огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння є недійсними. Також вважає, що чек приладу Драгер не можна вважати допустимим доказом у справі, оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду за допомогою зазначеного приладу. Зауважує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому його огляд мав бути проведений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП та Порядку №

32. Наголошує, що додані до протоколу докази є недопустимими, оскільки отримані з порушенням встановленого законом порядку. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі Інструкція). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані алкогольного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд із дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував всі обставин справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, а також повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності. Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515512 від 17.11.2025 року, згідно якого 13.11.2025 року о 00:05:00 год. в м. Кривий Ріг по вул. Володимира Великого, 38А, водій ОСОБА_1 керував тз Hyundai H200 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком медичного огляду № 1689 від 17.11.2025 року КП ДБКЛПД ДОР, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним на підставі акту медичного огляду №1689 складеному 17.11.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 з результатом 1,16 ‰, незгоду ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу та факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Рапортом інспектора від 17.11.2025 року, згідно якого під час патрулювання в нічну зміну було виявлено тз Hyundai H200 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою газоаналізатора Drager № ARHE-0216, тест 1411, результат 1,16‰, з результатом був незгоден, тому пройшов огляд у закладі охорони здоров`я та згідно висновку № 1689 від 17.11.2025 року перебував у стані алкогольного сп`яніння. Від керування транспортним засобом водія відсторонено. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп`яніння 1,16 ‰. Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest Drager 6820», прилад № ARНЕ-0216 тест № 1411 від 13.11.2025 року, з якої вбачається, що 13 листопада 2025 року о 00:36 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 1,16 ‰, від підпису якої ОСОБА_1 відмовився. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом. Письмовими поясненнями ОСОБА_1 . Повідомленням про запрошення до підрозділу поліції. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає. Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з незгодою з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився у КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, який відноситься до переліку медичних закладів, яким надано право проведення огляду на стан сп`яніння. З відеозапису до протоколу та висновку вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений у відповідності з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Лікар ознайомився з документами особи, провів опитування та зовнішній огляд, після продуття газоаналізатора Драгер у ОСОБА_1 виявлено 1,39 ‰ алкоголю в крові та для встановлення остаточного результату відібрано зразки біологічного середовища сечі. Згідно результатів лабораторних досліджень встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, на підставі чого 17.11.2025 року лікарем видано висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений на підставі акту огляду № 1689. З огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги про недійсність висновку, складання висновку за відсутності ОСОБА_1 та поліцейського, а також та про невручення ОСОБА_1 висновку безпосередньо після огляду, апеляційний суд не приймає. Крім того, ОСОБА_1 було роз`яснено, що свій екземпляр висновку він може отримати у лікарні. Складання висновку не у день огляду обумовлено об`єктивними обставинами (проведення лабораторних досліджень) та не свідчить про недостовірність викладених у ньому відомостей. Підстави для сумніву у компетенції лікаря, працюючого у медичному закладі та який має вищу медичну освіту, у суду відсутні. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол складений поза межами строку, передбаченого ст. 254 КУпАП на увагу не заслуговують, оскільки таке складення обумовлено отриманням висновку лікаря. Доводи апеляційної скарги про те, що чек приладу Драгер не можна вважати допустимим доказом у справі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки незгода ОСОБА_1 із результатом зафіксованим у чеку, була підставою для проведення огляду у закладі охорони здоров`я та саме висновком лікаря встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про порушення порядку огляду, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем тому огляд має бути проведений відповідно до Порядку № 32 та ст. 266-1 КУпАП, не можуть бути взяті до уваги, оскільки положення ст. 266-1 КУпАП не розповсюджуються на осіб, які керують транспортними засобами. Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Враховуючи, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, тобто спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції мали відповідні повноваження щодо зупинки транспортного засобу, проведення огляду водія на стан сп`яніння, відповідно до ст. 266 КУпАП та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Щодо клопотання захисника про можливість призначення ОСОБА_1 більш м`якого стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд зазначає, що вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями. Суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення. Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Білої Т.О. залишити без задоволення. Постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»