Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/2976/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1743/25 Справа № 214/2976/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Ігнатова Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Є.Є. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 30.03.2025 року о 22-48 годині в м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Вільної Ічкерії, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобомMercedes-Benz 320 CDI номерний знак НОМЕР_1 з табличками МАКАР в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, який водій пройшов на місці зупинки ТЗ, а саме за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 ARHJ 0118, Результат 0,67 проміле, що підтверджується чеком приладу Drager. З результатами огляду воій згодний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник Ігнатов Є.Є. просять скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Вважають, що суд дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки сам по собі протокол без підтвердження іншими доказами не є беззаперечним доказом вини. Вказують на безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Звертають увагу на порушення порядку огляду, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його огляд має проводитись в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП. У разі відмови у задоволенні скарги, просили застосувати аналогію закону та не призначати ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки таке покарання позбавить ОСОБА_1 можливості виконувати свої безпосередні службові військові обов`язки. Під час розгляду справи захисником подане клопотання про зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Перевіривши доводи захисника на обґрунтування клопотання про зупинення провадження, заслухавши пояснення захисника та ОСОБА_1 , вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала можливість зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення взагалі, в тому числі і з підстави знаходження особи на військовій службі. За приписами ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці, військовозобов`язані несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Тобто, для військовослужбовців, які вчинили адміністративні правопорушення, пов`язані із порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не існує будь-яких виключень у процедурі притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, перебування на військовій службі не завадило ОСОБА_1 прийняти участь у судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286285 від 31.03.2025 р., згідно якого 30.03.2025 року о 22-48 годині в м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Вільної Ічкерії, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 320 CDI номерний знак НОМЕР_1 з табличками МАКАР в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, який водій пройшов на місці зупинки ТЗ, а саме за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 ARHJ 0118, результат 0,67 проміле, що підтверджується чеком приладу Drager. З результатами огляду воій згодний. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Результат огляду на стан сп`яніння позитивний 0,67 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом. Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest 6820 Drager», тест № 1321 від 30.03.2025 року, з якої вбачається, що 30.03.2025 року о 23:01 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 0,67 ‰. Роздруківка містить підпис ОСОБА_1 . Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes-Benz 320 CDI з табличками МАКАР, виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, здійснення огляду на стан сп`яніння за допомогою Alcotest Drager, зафіксовано результат 0,67 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився. Рапортом інспектора, згідно якого 30.03.2025 року, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» зупинено автомобіль Mercedes-Benz 320 CDI номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, повідомлено про них та роз`яснено п.п. 2.5 ПДР України, ст. 266, 130, 268 КУпАП, направлено на огляд до медичного закладу та надано змогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т.з. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 на місці, кількісний показник алкоголю у видихаємому повітрі склав 0,67 ‰, з результатом погодився. Складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ознайомлено з місцем та часом розгляду справи, відсторонений від керування. Від заяв, пояснень та отримання копії протоколу та підпису у ньому відмовився. Надані суду докази в їх сукупності є належними та достатніми доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та, на думку апеляційного суду, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. З оглянутого судом відеозапису встановлено, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння була проведена відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015№ 1452/735. Апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. На долученому до протоколу відеозапису відображено факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, здійснення огляду на стан сп`яніння за допомогою Alcotest Drager, зафіксовано результат 0,67 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився. Отже, вказаний відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Підстав для визнання відеозапису недопустимим доказом апеляційний суд не вбачає. Посилання в апеляційній скарзі на безпідставну зупинку транспортного засобу на увагу не заслуговують, оскільки транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 мав замість номерного знаку табличку «МАКАР» та зупинився на червоне світло світлофора переїхавши стоп-лінію, що дає працівникам поліції законні підстави для зупинки транспортних засобів. Доводи апеляційної скарги про порушення порядку огляду, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем і у працівників поліції відсутні повноваження на проведення огляду військовослужбовців, не можуть бути взяті до уваги, оскільки положення ст. 266-1 КУпАП не розповсюджуються на осіб, які керують транспортними засобами. Щодо доводів апеляційної скарги про можливість призначення ОСОБА_1 більш м`якого стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд зазначає, що вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями. Суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Є.Є. залишити без задоволення. Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя