LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/4748/25 (926/404/25)

від 11.05.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" задовольнити частково.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" травня 2026 р. Справа№ 910/4748/25 (926/404/25) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Козир Т.П. суддів: Сотнікова С.В. Пантелієнка В.О. за участі секретаря Вага В.В. та за участю представників сторін: від позивача: Руккас Д.М. орд.; від відповідача: - розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/4748/25(926/404/25) (суддя А.М.Івченко) за позовом Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" про зобов`язання передати оплачений товар на суму 126 000,00 грн в межах справи № 910/4748/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет", УСТАНОВИВ: Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 12 лютого 2026 року задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнув із Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління" звернулось із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині стягнення 30000 грн витрат на правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 5000 грн, або, як альтернативу, відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд не навів жодного аналізу, чому саме сума 30 000 грн є співмірною та обґрунтованою; з акту наданих послуг вбачається, що адвокатом виконано роботи тривалістю 8 годин і заявлена сума 30 000 грн фактично становить 3 750 грн за 1 годину, що є неспівмірним для даної категорії спорів та не відповідає принципу розумності; додаткова угода до договору та звіт, надані стороною відповідача, не відповідають змісту договору як його додатки та їх укладення не передбачено умовами договору; відповідачем не надано жодного рішення загальних зборів, а також не вказується про це у Додатковій угоді № 4, на підтвердження того, що Ксенія Гунчак станом на день підписання Додаткової угоди № 4 є виконуючим обов`язки генерального директора товариства; звіт про надані послуги від 20 січня 2026 року не було підписано клієнтом, отже сума не була узгоджена; справа розглядалась без виклику сторін, відповідачем було подані лише чотири документи (два клопотання, заява та відзив), характер та обсяг виконаних робіт є нескладним, а тому апелянт вважає справедливою компенсацією витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, суму в розмірі 5 000,00 грн. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що позивач у суді першої інстанції жодним чином не заперечував проти заявленого клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та не клопотав про зменшення відповідного розміру, тому суд, встановивши дотримання стороною відповідача вимог статей 126, 129 ГПК України, виснував про необхідність задоволення вказаного клопотання; будь-які доводи апелянта про неспівмірність та необґрунтованість заявлених до стягнення витрат мали бути подані ним до суду першої інстанції, а посилання на такі доводи в апеляційній інстанції є формою зловживання процесуальними правами; відповідачем були подані належні докази понесення ним витрат на професійну правову допомогу, а Додаткова угода була підписана Операційним директором Товариства, як членом дирекції; підписані між Адвокатським об`єднанням та клієнтом договори, додаткові угоди та замовлення (доручення) є правомірними та обов`язковими до виконання; відмова у задоволенні позову у даній справі є підтвердженням досягнення для клієнта бажаного результату, який було зафіксовано у замовленні (дорученні). Також заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву, яке мотивоване тим, що відповідач на даний час немає керівника, а відповідно і доступу до Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, тому відповідач фактично не отримав ухвалу апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження та дізнався про відкриття апеляційного провадження та про відповідну ухвалу шляхом моніторингу судових рішень у справах за участі Товариства на веб-сайті "Судова влада України" та в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18 березня 2026 року після забезпечення надання загального доступу до ухвали. Суд визнає поважними причини пропуску строку на подання відзиву та приймає його до розгляду. За клопотанням представників сторін судове засідання проводилось в режимі відеоконференції. Представник відповідача на відеоконферензв`язок не вийшла, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити. Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2025 року Комунальне підприємств "Чернівецьке тролейбусне управління" звернулось у Господарський суд Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" про зобов`язання передати оплачений товар на суму 126 000,00 грн (машини для обробки даних - технічні засоби АСОП: термінали (валідатори). Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2025 у справі №926/404/25 було відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. 11.03.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача є м. Київ. 13.03.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання. 16.04.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, оскільки місцем виконання договору є місто Чернівці. 24.04.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням №926/1271/25 у спорі щодо визнання недійсним договору відступлення права вимоги (сесії) №07/02 від 16.01.2025, за яким позивач набув права вимоги до відповідача. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.05.2025 задоволено зазначене клопотання та зупинено провадження у справі. 04.08.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване тим, що рішенням суду від 01.07.2025 у справі №926/1271/25 було задоволено його позов та визнано недійсним вказаний договір. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2025 провадження у справі було поновлено. 09.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4748/25 про банкрутство ТОВ "Айк`ю Тікет". Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2025 задоволено вказане клопотання та передано матеріали справи до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі №910/4748/25 (926/404/25) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено строк для подання відзиву. 14.10.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову. Також у відзиві зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрати, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи становить 30 000,00 грн і докази сплати витрат у зв`язку з розглядом справи будуть надані представником відповідача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у задоволенні позову було відмовлено. 26.01.2026 від представника відповідача надійшла клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, у якій він просив долучити докази понесення витрат на правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. За наслідками розгляду клопотання відповідача суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення від 12 лютого 2026, яким задовольнив клопотання відповідача та стягнув на його користь з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Рішення мотивоване тим, що відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн, а позивачем не подано відзиву на заяву відповідача про розподіл судових витрат. Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, з огляду на наступне. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що підчас розгляду справи у Господарському суді Чернівецької області відповідач не подавав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести, як і не подавав відзиву на позовну заяву, а вказаний розрахунок він навів лише у відзиві, який був поданий після передачі справи до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи про банкрутство. Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу були подані відповідачем в межах зазначеного строку. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України). Оскільки у задоволенні позову було відмовлено, понесені відповідачем судові витрати покладаються на позивача. За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України). Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії наступних документів: - Договору №29/04/24 про надання юридичних послуг від 30.04.2024, який укладений між ТОВ "Айкю Директ Україна" (нова назва - ТОВ "Айк`ю тікет") та адвокатським об`єднанням "Поляк і Партнери" (АО); - замовлення (доручення) від 08.03.2025 до Договору №29/04/25; - Додаткової угоди №4 від 08.03.2023 до Договору №29/04/25; - Звіту (акту) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи №910/4748/25 (926/404/25) від 20.01.2026. Відповідно до умов п.1.1 Договору №29/04/25 на умовах цього договору АО зобов`язується надавати клієнту юридичні послуги визначені даним Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги. Пунктом 4.1 Договору №29/04/25 встановлено, що за надані АО послуги клієнт щомісяця сплачує на користь АО 40 000,00 грн у безготівковій формі протягом 3 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг. За умовами п.8.1 Договору №29/04/25 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє протягом 5 років з дня укладення, тобто до 29 квітня 2029 року. Згідно з п.8.4 Договору №29/04/25 зміни в цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві. Договір з боку відповідача підписаний в.о. генерального директора Гунчак Ксенією Олександрівною. Згідно Додаткової угоди №4 від 08.03.2025 сторони вирішили доповнити пункт 4.1 Договору №29/04/25 підпунктом 4.1.1 "Винагорода за послуги, які надаються АО (далі - Гонорар) у справі 926/404/25 про зобов`язання передачі товару на суму 126 000 грн становить 30 000 (тридцять тисяч) гривень згідно із замовленням (дорученням) до договору, яке є його невід`ємною частиною". Додаткова угода з боку відповідача підписана операційним директором Гунчак Ксенією Олександрівною. Згідно замовлення (доручення) до Договору №29/04/25 відповідач доручив адвокатському об`єднанню представництво інтересів в суді при розгляді справи за позовом КП "ЧТУ" про зобов`язання передачі товару на суму 126000 грн. 20.01.2026 адвокатським об`єднанням "Поляк і Партнери" складено Звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розгляду справи №910/478/2 (926/404/25), згідно якого надана наступна правнича допомога: - 07.05.2025 підготовка клопотання про зупинення провадження у справі, направлення клопотання із додатками через підсистему "Електронний суд" - 1:30 год; - 04.07.2025 підготовка клопотання про поновлення провадження у справі, направлення клопотання із додатками через підсистему "Електронний суд" - 1:30 год; - 09.09.2025 підготовка клопотання про направлення справи за підсудністю для розгляду в межах справи №910/4748/25, направлення клопотання із додатками через підсистему "Електронний суд" - 1:00 год; - 08.09.2025 підготовка та представництво інтересів клієнта в суді - 1:00 год; - 14.10.2025 підготовка відзиву на позовну заяву, направлення відзиву із додатками через підсистему "Електронний суд" - 3:00 год; - всього 30 000,00 грн - 8:00 год. Акт не містить підпису клієнту, однак матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг адвокатами АО "Поляк і Партнери" - Поляк Мрією Володимирівною та Поляком Петром Петровичем, які діяли на підставі наявних у матеріалах справи ордерів, виданих адвокатським об`єднанням, тому відповідні доводи апелянта відхиляються. Матеріали справи не містять доказів оплати вказаних послуг, однак відповідно до правових позицій Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено Твердження позивача про те, що Гунчак Ксенія Олександрівна не була уповноважена на укладання договору і додаткової угоди відхиляється судом, оскільки в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, відповідачем доведено понесення ним витрат на оплату правничої допомоги в даній справі в суді у сумі 30 000,00 грн. Позивач під час розгляду клопотання відповідача в суді першої інстанції не скористався правом подати заперечення проти нього. У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20). У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Дослідивши поданий відповідачем звіт з детальним описом наданої правничої допомоги, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами, часом витраченим адвокатами на виконання таких робіт, оскільки зміст поданих клопотань та відзиву на позов в значній мірі складається з цитування різних норм чинного законодавства, вказані клопотання і відзив мають незначний обсяг, справа розглядалась судом в порядку спрощеного провадження, предметом спору була передача товару на суму 126 000 грн, що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення. Тому враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду першої інстанції адвокатами документів, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідача в сумі 5000,00 грн. В іншій же частині заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом За таких обставин оскаржуване додаткове рішення Господарського суду міста Києва визнати законним та обґрунтованим не можна, тому воно підлягає зміні в частині розміру стягнутої з позивача на користь відповідача суми витрат на правову допомогу. Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" задовольнити частково.

2. Змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2026 року, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції: "1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути із Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 12, код ЄДРПОУ 03328909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" (Код за ЄДРПОУ: 43161409, 04082, м. Київ, вул. Коноплянська, 12, офіс 12) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Видати наказ.

3. Копію додаткового рішення направити позивачу, відповідачу."

3. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13.05.2026. Головуючий суддя Т.П. Козир Судді С.В. Сотніков В.О. Пантелієнко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»