LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/2279/26

від 12.05.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі № 380/2279/26 - без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/2279/26 пров. № А/857/17115/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі № 380/2279/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Мричко Н.І. у м. Львові в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також РТЦК), військової частини НОМЕР_1 (далі також ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати наказ РТЦК № 4662 від 11.11.2025 року в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 ; - зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити позивача зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 . Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до РТЦК в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4662 від 11.11.2025 року в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача до ВЧ НОМЕР_1 . Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який покликаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог скасувати, а справу направити на продовження розгляду. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що для даної категорії громадян, а саме тих, які призвані на військову службу по мобілізації, а не за контрактом, повинен застосовуватись саме шестимісячний строк звернення до суду. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 04.03.2026 вимоги ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк позивачем не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто. Апеляційним судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху ухвалою від 13.02.2026 для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та доказів поважності причин пропуску такого строку. Позивачем не виконано вимоги вказаної ухвали, не надіслано на адресу суду заяви/клопотання про поновлення строку на звернення до суду в частині заявлених позовних вимог. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Згідно із статтею 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України). За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший). Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом. Як слідує із матеріалів справи, спір у ній виник у зв`язку із призовом за мобілізацією, який за своєю суттю є прийняттям громадянина на публічну службу. Суд першої інстанції вірно встановив пропуск позивачем строку в частині заявлених вимог на звернення до суду, апелянтом вказаного жодним чином не спростовано, заяви/клопотання про поновлення такого строку не подано. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та скасуванню не підлягає. Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні. Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі № 380/2279/26 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді І. В. Глушко Н. М. Судова-Хомюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»