Постанова 4855 № 640/5304/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5304/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В: 04.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Сервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №309 від 02.03.2020 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний наказ прийнято за відсутності на то законних підстав, оскільки в запиті відповідача про надання інформації, який отримав позивач, не вказано підставу витребування такої інформації, що є порушенням ст.78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України). Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва вказана справа надійшла 25.04.2024 до Київського окружного адміністративного суду. Внаслідок ліквідації відповідача, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як правонаступника, визнано стороною у цій справі. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2025, прийняте у порядку спрощеного провадження, у задоволені позовних вимог відмовлено. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і доведеність відповідачем правомірності спірного наказу. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Доводи апелянта аналогічні доводам позовної заяви. Зокрема, апелянт вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірність спірного рішення, через що наполягає на скасуванні наказу. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Слухання справи з поважних причин продовжувалось. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Обставини встановлені судом. 28.03.2017 Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДПС отримало від ТОВ "ДТЕК Сервіс" лист - повідомлення від 21.03.2017 № 07/6-187/2017 р., складене у порядку пп.38.11 ст. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК Кодексу України, в якому зазначено про ведення діяльності підприємством на території, де урядові органи тимчасово не здійснюють владні повноваження (83001, м. Донецьк, буд. Шевченка 11), та про неможливість доступу до матеріальних цінностей підприємства у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин (а.с.47). 04.09.2018 відповідач, з метою отримання пояснень та документальних підтверджень причин не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на окупованій території та не використовуються за призначенням у господарській діяльності підприємства, на підставі пп. 16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 статті 16, пп.20.1.2 п. 20.1 статті 20, п. 1 абз. 3 пп. 73.3 ст.73, 78.1.4, п. 78.1, статті 78 ПК України , направив на адресу позивача запит від 04.09.2018 р. № 36820/10/28-10-46-13-08, у якому зазначено, що відповідно до додатку PI до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року, станом на 31.12.2017 року ТОВ «ДТЕК СЕРВІС » було відображено позитивні різниці по рядку 1.1.2. «Сума уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку» в сумі 168 308 722,00 грн. За підсумками півріччя 2017 року вказаний показник дорівнює 168 308 722,00 грн., за підсумками 2017 року - 168 823 039,00 грн. (а.с.44). Позивач листом від 28.09.2018 №04/6-665/2018 відмовив відповідачу у наданні пояснень та документальних підтверджень, посилаючись на порушення відповідачем у цьому запиті абзацу 3 п.73.3 ст.73 ПК України. 24.01.2020р. відповідач надіслав на адресу інший запит № 3276/10/28-10-50-11 від 24.01.2020 про необхідність надання певного переліку документів та поянень з приводу того ж самого питання що було наведено у запиті відповідача від 04.09.2018 р. та необхідносні відновлення втрачених документів (а.с.54). Зокрема, у цьому запити наголошено на відсутності складеної та реєстрованої зведеної податкової накладної з нарахуванням ПДВ на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства. Крім того, контролюючим органом було запропоновано надати у якості документальних підтверджень: - рішення (наказ) керівника про проведення уцінки, переліки знецінених товарів, запасів (результати проведення інвентаризації або дані бухгалтерського обліку, які використовувались при визначенні обсягів втрат від знецінення товарів, запасів), затверджений керівником відповідний акт, відомості (регістри) бухгалтерського обліку у яких відображено уцінку (знецінення) та сформовані відповідні витрати. За відсутності фактів включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту при придбанні товарів, запасів, що були уцінені, необхідно надати відповідні розшифровки, оборотно-сальдові відомості, записи бухгалтерського обліку в розрізі матеріальних цінностей, складський облік матеріалів). 20.02.2020 позивач на вказаний запит відповідача від 24.01.2020 надав відповідь із зазначенням інформації про зміну вартості запасів (а.с.24). Згідно змісту цієї відповіді позивачем будь яких документів щодо підстав не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ надано не було. 02.03.2020 відповідач прийняв наказ № 309 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Сервіс» (код ЄДРПОУ 34456687) на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України (а.с.20). Згідно змісту цього наказу, підстава перевірки «щодо повноти та достовірності декларування ПДВ в березні 2017 року відносно залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на тимчосово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства». 03.03.2020 відповідачем при виході за адресою місця знаходження позивача, посадовоми особами податкового органу було складено «Акт про факт відмови посадовими особами позивача у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки» від 03.03.2020 №9/28-10-50-11/34456687, яким зафіксовано, що посадова особа ТОВ "ДТЕК СЕРВІС" відмовилаь від отримання копії наказу Офісу великих платників податків ДПС від 02.03.2020 року №309 та направлень на проведення на перевірки від 02.03.2020 № 61/28-10-50-11 та 62/28-10-50-11 оформлені на Михайленко В. та Зуб А. відповідно, про що свідчить особистий підпис в акті представника позивача Фролової-Гутарової І.А. (а.с.52). Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК). Пунктом 78.1 статті 78 ПК визначено вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки. Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК передбачено можливість проведення перевірки, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Відповідно до пункту 78.4 цієї статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується нормами статті 73 ПК та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (далі - Порядок №1245). Так, згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3 статті 73 ПК контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абзаци шостий-чотирнадцятий пункту 73.3). Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) (абзац шістнадцятий пункту 73.3). За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. Висновки суду. Слід наголосити, що питання оскарження наказів про проведення перевірки вже було предметом розгляду, зокрема у справі № 816/228/17. У постанові від 08.09.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Проте, у цій справі оскаржується наказ податкового органу, який не було реалізовано, позивач не допустив контролюючий орган до проведення перевірки. Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми необхідно констатувати, що запит контролюючого органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження. Отже, матеріалами справи підтверджено, що податковий орган надсилав на адресу позивача декілька запитів з приводу надання позивачем інформації та документального підтвердження правильності складання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2017 і можливого порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого законодавства. Зокрема, зі змісту запитів контролюючого органу від 04.09.2018 р. № 36820/10/28-10-46-13-08 та від 24.01.2020р. № 3276/10/28-10-50-11 вбачається, що відповідно до додатку PI до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року, ТОВ «ДТЕК Сервіс» станом на дату складання запитів було відображено позитивні різниці по рядку 1.1.2. «Сума уцінки та втрат від зменшення корисності засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку» в сумі 168 308 722,00 грн. За підсумками півріччя 2017 року вказаний показник дорівнював 168 308 722,00 грн., за підсумками 2017 року - 168 823 039,00 грн. Разом із цим, за формою додатку РІ не передбачено відображення уцінки та втрат від знецінення оборотних активів. Також, контролюючим органом встановлено відсутність складання та реєстрації зведеної податкової накладної з нарахуванням ПДВ на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей. Тобто, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції зробив висновок, що у відповідача були законні підстави для прийняття спірного наказу на проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача відповідно до підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме через те, що позивач не виконав запити відповідача, в яких чітко зазначалась обставина - недостовірність даних у відповідній податковій декларації. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним, оскільки він грунтується на нормі закону і відповідачем доведено правомірність спірного наказу належними та допустимими доказами. Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача. Отже, доводи апелянта не підтверджені належними доказами. Надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Отже, всі доводи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель В.В. Файдюк