LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824752/10510/23

від 22.04.2026 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/7585/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2026 року місто Київ справа №752/10510/23 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А. за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Ольшевської І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист», третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про встановлення факту трудових відносин, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку,- В С Т А Н О В И В: В травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив: встановити факт перебування позивача у трудових відносинах з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист» на посаді консультант з юридичних питань з 06 жовтня 2022 року по 07 травня 2023 року включно; зобов`язати відповідача винести наказ про прийом на роботу позивача на посаду консультанта з юридичних питань з 06 жовтня 2022 року та винести наказ про звільнення з посади консультант з юридичних питань з 07 травня 2023 року на підставі ст.39 КЗпП України; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу не з вини працівника в сумі 21302,30 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по компенсації за невикористану щомісячну основну відпустку в сумі 27560 грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що 06 жовтня 2022 рокуміж нимта Благодійноюорганізацією«Благодійний фонд «Право на захист» укладено договори про надання послуг №ЦПХ2022/03 з додатками та завданнями на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Вказував, що 03січня 2023року між ним та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист» укладено договори про надання послуг №ЦПХ2023/03 з додатками та завданнями про надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо-переміщеним особам (ВПО). Зазначав, що з ним було укладено договори про надання послуг, відносини за якими повинні регулюватись нормами ЦК України. Разом з тим всупереч умовам договорів відповідач змушував позивача підпорядковуватися внутрішньо-трудовим розпорядкам, а саме: звітуватись, де буде кожен день, носити брендований одяг, здавати табель відпрацьованих годин кожен місяць. Вказував, що йому було видано службове посвідчення №1379 від 06 жовтня 2022 року та №1799 від 19 січня 2023 року із вказаною посадою: «Консультант з юридичних питань». Посилався на те, що не дивлячись на підписання сторонами цивільно-правових угод, між сторонами існували трудові правовідносини, оскільки позивач виконував конкретну трудову функцію - консультанта з юридичних питань (юриста), робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалась у процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер). Вказував, що робота була не самостійною і виконувалась за дорученням замовника, що притаманно трудовим правовідносинам, зокрема, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку організації: режим роботи передбачав працю з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 18:00 години, а також чергування в офісі в деякі дні кожного місяця. У зв`язку із вказаними обставинами, позивач звернувся до суду за захистом свого права, яке вважає порушеним. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 рокупозов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність між сторонами виключно цивільно-правових відносин, обмежився формальним посиланням на назву укладених договорів, не надавши належної правової оцінки їх фактичному змісту та реальному характеру спірних правовідносин. Такий підхід суперечить вимогам статті 21 КЗпП України, відповідно до якої визначальним є не форма чи назва договору, а сукупність ознак трудових відносин, зокрема систематичність виконання роботи, виконання визначеної трудової функції, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку та включеність праці працівника в організаційну діяльність роботодавця. Вказував, що у спірних правовідносинах наявні саме ті ознаки, які Верховний Суд відносить до трудових. Позивач фактично виконував постійну трудову функцію юриста в діяльності відповідача, а не разові чи індивідуально визначені завдання з досягнення окремого матеріального результату. Робота носила системний та безперервний характер, здійснювалася за встановленим графіком, із використанням службових посвідчень, табелів обліку робочого часу та під контролем і керівництвом відповідача, що свідчить про регулювання саме процесу праці, а не її результату. Зазначав, що суд першої інстанції неправильно оцінив показання свідків у їх сукупності, графік роботи та робочого часу; знецінив ознаки інтеграції позивача в організаційну структуру відповідача, його використання службової пошти, обладнання та посвідчення, що свідчить про підпорядкування та організаційну залежність, характерні для трудових відносин. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач татретя особа Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праціу судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існували цивільно-правові (договірні) відносини, які не були пов'язані із самим процесом праці, а відтак позивач не довів належними доказами свої вимоги. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 06 жовтня 2022 року між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист», як замовником, та ОСОБА_1 , як виконавцем був укладений договір про надання послуг №ЦПХ 2022/03, за умовами якого виконавець зобов`язується своїми силами та на власний ризик надавати послуги у сфері права за плату за завданнями замовника, підписаними сторонами, що наводяться в додатках до цього договору, а замовник зобов`язується оплатити послуги на умовах цього договору. Строк надання послуг сторони зазначають у додатках до договору (завданнях). Згідно з п.п.3.1., 3.2 вказаного договору надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін щомісячно протягом 10 днів по завершенні надання послуг за місяць. За надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за вказаними в розділі 7 цього договору платіжними реквізитами виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. Сторони домовились, що замовник може здійснювати авансування послуг виконавця, терміни перерахування якого сторони визначають окрема, та яке зараховується в рахунок майбутніх платежів за надані послуги. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього договору (замовленнях). Загальна ціна послуг за цим договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, яку розраховує та сплачує замовник на вартість послуг, наданих замовником виконавцю. Пунктом 6.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року. Положеннями п.6.7. вказаного договору визначено, що усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами Цивільного кодексу України. Відповідно до п.6.12. договору сторони декларують, що даний договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам. Додатком №2 до договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06 жовтня 2022 року визначено Завдання №1 від 06 жовтня 2022 року на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України, м. Київ та Київська область; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 06 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 688 годин, вартість однієї години - 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця в рамках даного договору відбувається в рамках реалізації проектів замовника, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних результатів, про досягнення яких має звітувати. 06 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг №ЦПХ2022/03, за умовами якого ОСОБА_1 , як виконавець зобов`язався своїми силами та на власник ризик надати послуги у сфері права за плату за завданням відповідача, як замовника, підписаним сторонами, що наводиться в додатках до цього договору, а замовник зобов`язався оплатити послуги на умовах цього договору.Строк надання послуг сторони зазначають у додатках до договору (завданнях). У п.п.3.1., 3.2. вказаного договору визначено, що надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 30 днів по завершенні надання послуг за місяць або з іншою періодичністю за домовленістю сторін. За надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за платіжними реквізитами виконавця протягом п`ятнадцяти робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього договору (замовленнях). Загальна ціна послуг за цим договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, які розраховує та сплачує замовник, на вартість послуг, наданих замовником виконавцю. Згідно з п.6.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 грудня 2022 року. Відповідно до п.6.11. договору сторони декларують, що даний договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам. Додатком №2 до договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06 жовтня 2022 року визначено Завдання №1 від 06 жовтня 2022 року на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України, м. Київ та Київська область; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 06 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 688 годин, вартість однієї години - 265,00 грн. Додатком №2 до договору про надання консультаційних послуг №ЦПХ 2022/03 від 06 жовтня 2022 року визначено Завдання №1 від 06 жовтня 2022 року, пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений термін надання послуг - з 06 жовтня 2022 року до 30 грудня 2022 року; пунктом 3 вартість послуг та порядок розрахунків - очікувана кількість годин надання послуг у період 464 години, вартість однієї години складає 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця за цим завданням відбувається в рамках реалізації проекту «Забезпечення сталого реагування на надзвичайні ситуації в Київській та Полтавській областях», що фінансується HIAS Inc. за договором R2PFY2202, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних вимірювальних результатів за такими показниками: кількість юридичних консультацій, наданих бенефіціарам; кількість бенефіціарів, що отримали індивідуальні консультації; кількість бенефіціарів, що отримали вторинну юридичну консультацію; кількість справ, підготовлених для судового провадження; кількість бенефіціарів, переадресованих до служби безоплатної юридичної допомоги. Замовник повідомляє регулярно (щотижнево, щомісячно) виконавцю кількісні показники для виконання. Про досягнення кількісних показників виконавець має звітувати. Позивач у позовній заяві вказував на те, що 06 жовтня 2022 року з відповідачем було укладено три договори №ЦПХ2022/03 та долучив до матеріалів позову три договори, датовані 06 жовтня 2022 року. Відповідач заперечував укладення саме трьох договорів і вказував про укладення 06 жовтня 2022 року тільки одного договору, копію якого долучив до відзиву. Дослідивши долучені до матеріалів справи договори від 06 жовтня 2022 року за №ЦПХ2022/03 судом першої інстанції встановлено, що два з трьох долучених до позову договорів є ідентичними між собою, а також ідентичними з договором, що долучений відповідачем. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про укладення сторонами 06 жовтня 2022 року двох договорів про надання послуг №ЦПХ 2022/03. 03 січня 2023 року між між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист», як замовником, та ОСОБА_1 , як виконавцем укладено договір про надання послуг №ЦПХ2023/03, згідно з яким виконавець зобов`язався своїми силами та на власний ризик надавати послуги у сфері права за плату за завданнями замовника, підписаними сторонами, що наводяться в додатках до цього договору, а замовник зобов`язується оплатити послуги на умовах цього договору. Відповідно до п.п.3.1., 3.2 вказаного договору надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін щомісячно протягом 10 днів по завершенні надання послуг за місяць. За надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за вказаними в розділі 7 цього договору платіжними реквізитами виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. Сторони домовились, що замовник може здійснювати авансування послуг виконавця, терміни перерахування якого сторони визначають окрема, та яке зараховується в рахунок майбутніх платежів за надані послуги. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього договору (замовленнях). Загальна ціна послуг за цим договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, яку розраховує та сплачує замовник на вартість послуг, наданих замовником виконавцю. Пунктом 6.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 серпня 2023 року. Згідно з п.6.11. зазначеного договору сторони декларують, що даний договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам. Додатком №2 до договору про надання послуг №ЦПХ 2023/03 від 03 січня 2023 року визначено Завдання №1 від 03 січня 2023 року на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України, м. Київ та Київська область; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 03 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року, очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 1 920 годин, вартість однієї години - 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця в рамках даного договору відбувається в рамках реалізації проектів замовника, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних результатів, про досягнення яких має звітувати. Також 03 січня 2023 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг №ЦПХ2023/03, згідно з яким виконавець зобов`язався своїми силами та на власний ризик надавати послуги у сфері права за плату за завданнями замовника, підписаними сторонами, що наводяться в додатках до цього Договору, а замовник зобов`язується оплатити послуги на умовах цього Договору. Згідно з п.3.1., 3.2 вказаного договору надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін щомісячно протягом 10 днів по завершенні надання послуг за місяць. За надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за вказаними в розділі 7 цього договору платіжними реквізитами виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. Сторони домовились, що замовник може здійснювати авансування послуг виконавця, терміни перерахування якого сторони визначають окремо, та яке зараховується в рахунок майбутніх платежів за надані послуги. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього договору (замовленнях). Загальна ціна послуг за цим договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, яку розраховує та сплачує замовник на вартість послуг, наданих замовником виконавцю. Пунктом 6.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 29 грудня 2023 року. Згідно з п.6.11. договору сторони декларують, що даний договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам. Додатком №2 до договору про надання послуг №ЦПХ 2023/03 від 03 січня 2023 року визначено Завдання №1 від 03 січня 2023 року на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та особам, що постраждали від, пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 03 січня 2023 року по 29 грудня 2023 року, очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 2 112 годин, вартість однієї години - 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця в рамках даного договору відбувається в рамках реалізації проектів замовника, проекти, з яких проводилось фінансування, буде вказано в актах виконаних робіт, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних вимірюваних результатів за такими показниками: кількість юридичних консультацій, наданих бенефіціарам; кількість бенефіціарів, що отримали індивідуальні консультації; кількість бенефіціарів, що отримали вторинну юридичну консультацію; кількість справ, підготовлених для судового провадження; кількість бенефіціарів, переадресованих до служби безоплатної юридичної допомоги. Замовник повідомлятиме регулярно (щотижнево, щомісячно) виконавцю кількісні показники для виконання. Про досягнення кількісних показників виконавець має звітувати. На виконання умов вказаних вище договорів позивачем виконано, а відповідачем прийнято послуг за наступними актами приймання-передачі наданих послуг: акт №10/22 приймання-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2022 року до договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06 жовтня 2022 року у період надання послуг з 06 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 144 години, вартість послуг 38160,00 грн., утримання з винагороди 6 868,80 грн. податку з доходів фізичних осіб, 572,40 грн. військового збору, до виплати 30718,80 грн.; акт №11/22 приймання-передачі наданих послуг від 30 листопада 2022 року до договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06 жовтня 2022 року у період надання послуг з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 176 годин, вартість послуг 46640,00 грн., утримання з винагороди 8395,20 грн. податку з доходів фізичних осіб, 699,60 грн. військового збору, до виплати 37545,20 грн.; акт №12/22 приймання-передачі наданих послуг від 31 грудня 2022 року до договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06 жовтня 2022 року у період надання послуг з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 176 години, вартість послуг 46640,00 грн., утримання з винагороди 8395,20 грн. податку з доходів фізичних осіб, 699,60 грн. військового збору, до виплати 37545,20 грн.; акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 31 січня 2023 року до договору про надання послуг №ЦПХ 2023/03 від 03 січня 2023 року у період надання послуг з 03 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 168 години, вартість послуг 44520,00 грн., утримання з винагороди 8013,60 грн. податку з доходів фізичних осіб, 667,80 грн. військового збору, до виплати 35838,60 грн.; акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 28 лютого 2023 року у період надання послуг з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: виїзди на місця, інтерв`ю з ВПО, правові дослідження, загальні консультації з правових питань, складання позовів/апеляцій/скарг/заяв до органів влади та судів, аналітична роботи, статистика (збір і підготовка), листування з донорами / партнерами / польовими підрозділами / іншим, конференції/ семінари / лекції / практикуми, зустрічі з представниками влади, партнерами тощо/персональні зустрічі, інша діяльність, пов`язана з юридичною роботою, підготовка звітів; об`єм послуг за вказаний період склав 160 години, вартість послуг 42400,00 грн., утримання з винагороди 1908,00 грн. податку з доходів фізичних осіб, 159,00 грн. військового збору, до виплати 34132,00 грн.; акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 31 березня 2023 року у період надання послуг з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: виїзди на місця, інтерв`ю з ВПО, правові дослідження, загальні консультації з правових питань, складання позовів / апеляцій / скарг / заяв до органів влади тасудів, аналітична роботи, статистика (збір і підготовка), листування з донорами / партнерами / польовими підрозділами / іншим, конференції / семінари / лекції /практикуми, зустрічі з представниками влади, партнерами тощо / персональні зустрічі, інша діяльність, пов`язана з юридичною роботою, підготовка звітів; об`єм послуг за вказаний період склав 184 години, вартість послуг 48760,00 грн., утримання з винагороди 8776,80 грн. податку з доходів фізичних осіб, 731,40 грн. військового збору, до виплати 39251,80 грн.; акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 21 квітня 2023 року у період надання послуг з 03 квітня 2023 року по 21 квітня 2023 року, в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: виїзди на місця, інтерв`ю з ВПО, правові дослідження, загальні консультації з правових питань, складання позовів / апеляцій / скарг / заяв до органів влади та судів, аналітична роботи, статистика (збір і підготовка), листування з донорами / партнерами / польовими підрозділами / іншим, конференції / семінари / лекції / практикуми, зустрічі з представниками влади, партнерами тощо/персональні зустрічі, інша діяльність, пов`язана з юридичною роботою, підготовка звітів; об`єм послуг за вказаний період склав 120 години, вартість послуг 31800,00 грн., утримання з винагороди 5724,00 грн. податку з доходів фізичних осіб, 477,00 грн. військового збору, до виплати 25599,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, користуючись умовами п.п.6.2.2. п.6.2. договору про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 03 січня 2023 року повідомив позивача про дострокове припинення вказаного договору з 07 травня 2023 року, що підтверджується повідомленням №1 від 21 квітня 2023 року та повідомленням №2 від 21 квітня 2023 року та просив повернути надані в користування матеріальні цінності. На виконання повідомлень №1 та №2 позивачем повернуто відповідачу ноутбук Asus, інвентарний номер 02231, серійний номер N1N0CX21F25039; комп`ютерну мишку марки Logitech, модель М190; навушники марки А4ТЕСН, модель HU-10; рюкзак та брендований одяг «Право на захист»; посвідчення БО «БФ «Право на захист» №1799 від 19 січня 2023 року. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом посилався на те, що не дивлячись на підписання сторонами цивільно-правових угод, між ними існували трудові правовідносини, оскільки він виконував конкретну трудову функцію - консультанта з юридичних питань (юриста), робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалась у процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер); робота була не самостійною і виконувалась за дорученням відповідача, що притаманно трудовим правовідносинам, зокрема, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку організації: режим роботи передбачав працю з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 18:00 години, а також чергування в офісі в деякі дні кожного місяця; йому були видані службові посвідчення, брендований одяг, а також для роботи ноутбук, мишку, навушники, рюкзак. Зазначав, що він мав робоче місце в офісі. Відповідач, заперечуючи проти позову вказував на те, що позивач не приймався на роботу відповідачем, оскільки між ними не існували трудові відносини, а існували цивільно-правові відносини згідно з договорами; позивач не мав робочого місця у приміщенні відповідача; позивач у період дії договорів з відповідачем не підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку; договір з позивачем укладався на визначений період часу; послуги позивача не мали гарантованого розміру оплати, а залежали від обсягу наданих ним послуг; до позивача не могли бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності; договорами були передбачені умови та види відповідальності виконавця за порушення умов договорів; укладені договори не передбачали соціальні гарантії; позивач не інтегрувався в організаційну структуру відповідача. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). За приписами ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відповідно до частини другої статті 2 КЗпП України працівник реалізує своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі чи організації, або з фізичною особою. Згідно з ч.1 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. За змістом ст.21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника у процесі виробництва. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст.208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст.626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 травня 2018 року в справі №127/21595/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі №204/3645/20. Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі №462/7621/15-ц, 13 квітня 2020 року у справі №344/2293/19, 24 листопада 2021 року у справі №361/3422/19, від 16 червня 2022 року у справі №638/16444/19, від 08 вересня 2023 року у справі №132/1587/22, від 18 вересня 2023 року у справі №754/12104/20-ц. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. З умов укладених між сторонами договорів вбачається, що вони спрямовані на конкретний результат, позивач надавав послуги у сфері права в різних проектах, різну кількість годин, види робіт (наданих послуг), які були виконані (надані) позивачем, зазначені в актах приймання-передачі послуг, договори укладені на визначений період часу, у завданнях до договорів визначений їх зміст та перелік, види завдань, обсяг робіт. Акти приймання-передачі наданих послуг містять результат роботи, види робіт, кількість відпрацьованого часу, вартість наданих послуг. Також слід звернути увагу на п.6.11. договорів, де зазначено, що вони ні за змістом, ні за формою не є трудовими договорами та жодним чином не обмежують права позивача на працевлаштування або надання послуг третім особам. Свідки, які були допитані в суді першої інстанції підтвердили роботу позивача в проектах відповідача, виїзд його на локації, надання позивачем послуг, серед яких, зокрема, консультування осіб, які постраждали від російської агресії, носіння позивачем брендованого одягу під час надання послуг за вимогою донорів, із зазначенням про те, ОСОБА_1 . Був саме консультантом з юридичних питань. Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що між позивачем та відповідачем не було трудових обов`язків та їх ознак. Зазначив, що Фонд працює як благодійна організація згідно з проектами, які надають донори. У Фонді є юристи, які забезпечують постійну роботу Фонду та працюють за трудовими договорами, а є підрядники, які наймаються для надання послуг для певного проекту. Позивач був саме таким підрядником. Вказував, що у позивача не було конкретного робочого місця та був відсутній графік роботи. Зазначав, що відповідно до проекту в деякі дні формувалася задача - Фонд виїзжав в деякі організації для надання безоплатної юридичної допомоги фізичним особам, що включало в себе усні консультації юристів у певній локації. З огляду на вищенаведене, вбачається, що між сторонами існували цивільно-правові (договірні) відносини, оскільки позивач працював за цивільно-правовими договорами, укладеними з відповідачем та отримував грошові кошти за виконану роботу. У матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про існування між сторонами в заявлений позивачем період сталих трудових відносин, виконання позивачем на постійній основі трудових обов'язків, узгоджених з відповідачем. Позивач не довів факту виконання ним трудових обов`язків з підпорядкуванням Правилам внутрішнього трудового розпорядку та з дотриманням цим Правилам графіку роботи з визначенням робочого місця та виплатою заробітної плати за трудовим договором. А відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що: позивач фактично виконував постійну трудову функцію юриста в діяльності відповідача, а не разові чи індивідуально визначені завдання з досягненням окремого матеріального результату, робота носила системний та безперервний характер, здійснювалася за встановленим графіком, із використанням службових посвідчень, табелів обліку робочого часу та під контролем і керівництвом відповідача, що свідчить про регулювання саме процесу праці, а не її результату - оскільки вони спростовуються вищезазначеним. Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, встановив фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд надав відповідну правову оцінку. Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)). Стаття 375 ЦПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 01 травня 2026 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»