Постанова 4822 № 716/1848/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 7 травня 2026 року м. Чернівці справа № 716/1848/25 провадження №22-ц/822/577/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Перепелюк І. Б. суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н. секретар Черновська А.К. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 21 січня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано наступним. 21.07.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено угоду про параметри кредитування №UO1.102.11894/1 до кредитного договору №UO1.102.11894. Відповідно до умов договору кредиту №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 8038 гривень, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом із процентними платежами (процентами і платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною часиною. Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 14,02% річних від залишкової суми кредиту. Згідно п.1.4 кредитного договору за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до графіку платежів. ПАТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти у сумі 8038 гривень строком до 21.04.2024 року. Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, чим допустив істотні порушення умов договору, не повернув кошти, які були йому надані у вигляді кредиту відповідно договору, та не сплатив відсотки за користування кредитом, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. У зв`язку з не поверненням отриманих коштів за договором кредиту заборгованість ОСОБА_1 за договором №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року на 03.12.2020 року (дата відступлення) становить 11242 грн. 99 коп., яка складається з: 7760 грн. 64 коп. заборгованість за основним боргом; 3482 грн. 35 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. 03.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №12/90. Відповідно до п.2.1 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами в паперовому вигляді в день укладення цього договору. За договором факторингу права вимоги, строк платежів по котрим настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в день підписання відповідного реєстру боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань передбачених договором факторингу, щодо розрахунків. ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язання за договором факторингу виконало в повному обсязі та відповідно перерахувало суму 2300000 гривень на користь АТ «Ідея Банк». Таким чином, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 03.12.2020 року, на підставі договору факторингу №12/90 перейшло право за кредитним договором №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року, що був укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року в розмірі 11 242 грн. 99 коп. та понесені судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 21 січня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у розмірі 11242 грн. 99 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» понесені судові витрати в розмірі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 21 січня 2026 року та у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 відмовити. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, вважає, що воно прийнято в порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що посилання суду на відсутність контррозрахунку заборгованості є дискримінаційним. Здійснення розрахунку і надання доказів правомірності здійснення розрахунку заборгованості є обов`язком позивача, а не відповідачів. Відповідачі не мають обов`язку робити доволі складні розрахунки, не маючи відповідних знань та первинної документації, ні доводити суду, що зроблені ними розрахунки є правильними. Зазначає, що судом не досліджувалися питання правомірності достовірності доказів, що надано позивачем: копія виписки по рахунку ОСОБА_2 з 24.07.2017 по 21.07.2017 року, копія виписки по рахунку Первуляк з 01.01.2020 по 03.12.2020 року; копія сторінки Угоди про параметри кредитування № UO1.102.11894 від 21.04.2017 року до Договору кредитування № UO1.102.11894 від 21.04.2017 року; копія сторінки з «Графіком щомісячних платежів за кредитним договором; копія сторінки Угоди про параметри кредитування № UO1.102.11894 від 21.04.2017 року до Договору кредитування № UO1.102.11894 від 21.04.2017 року з реквізитами, які, на думку відповідача повинні бути посвідчені саме банком, або особою, яка має на це спеціальні повноваження від банку Суд не дослідив зазначені доводи відповідачки, не навів аргументів, чому він не бере їх до уваги, чим надав перевагу твердженням позивача, та порушив вимоги процесуального закону стосовно належності та допустимості доказів.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що 21.04.2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 підписано Угоду про параметри кредитування №UO1.102.11894/1 до кредитного договору №UO1.102.11894. Відповідно до умов вказаної угоди, банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 8038 гривень строком на 84 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів із позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника, вказаний у п. 1.6 Угоди (п.п.1.1, 1.2 угоди). Пунктом 1.3 угоди передбачено, що за користуванням кредитом позичальник сплачує проценти за ставкою: - при наявності пільгового періоду кредитування від початку кредитування до завершення перших 0 місяців кредитування 14.02 % річних від неповернутої суми кредиту; - у строками за межами пільгового періоду кредитування або у разі його відсутності 14,02 % річних від неповернутої суми кредиту. Відповідно до п. 1.6. банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР «Стартовий», що обслуговується на умовах договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно п. 2 угоди, ця угода є невід`ємною частиною кредитного договору. Дана угода була підписана відповідачем власноручно. Вказану обставину відповідач у судовому засіданні не заперечувала. Банк надав грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 8038 гривень, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту. Також, як вбачається з виписки, виданої АТ «Ідея Банк» у період з 21.04.2017 року по 21.07.2027 року, банком на картковий рахунок № НОМЕР_1 були переховані кошти у розмірі 8038 гривень. Призначення: видача кредиту, згідно кредитного договору №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року (а.с.9). З виписки наданої АТ «Ідея Банк» по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 року по 03.12.2020 року вбачається, що відповідачем 17.05.2017 року було здійснено повернення кредиту №UO1.102.11894 у сумі 156 грн. 80 коп.; 21.05.2017 року було здійснено погашення тіла кредиту по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року на загальну суму 64 грн. 18 коп., погашення процентів по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 92 грн. 62 коп.,; 29.08.2017 року повернення кредиту №UO1.102.11894 на суму 150 грн. 92 коп., погашення прострочки по відсоткам за угодою №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 150 грн. 92 коп.; 11.09.2017 року здійснено погашення кредиту через термінал EasyPay у сумі 195 гривень, погашення прострочки по відсоткам за угодою №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 130 грн. 87 коп., погашення простроченого кредиту по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 64 грн. 13 коп.; 28.09.2017 року здійснено погашення кредиту через термінал EasyPay у сумі 243 грн. 75 коп., погашення простроченого кредиту по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 149 грн. 05 коп., погашення прострочки по відсоткам по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 94 грн. 70 коп. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 03.12.2020 року, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором у сумі 11242 грн. 99 коп., яка складається з : заборгованість за основним боргом - 7760 грн. 64 коп.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 3482 грн. 35 коп. 03.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 12/90 . Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору (п.2.2 договору факторингу). Пунктом 5.1 Договору факторингу передбачено, що права вимоги, строк платежів по котрим настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в день підписання відповідного реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань передбачених п. 4.1 цього договору. ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму коштів на користь АТ «Ідея Банк» . Відповідно до реєстру боржників від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором UO1.102.11894 від 21.04.2017 року, у розмірі 11242 грн. 99 коп., з яких: заборгованість за основним боргом 7760 грн. 64 коп.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 3482 грн. 35 коп. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. За вимогами частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону, виходячи з наступного. Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 підписано Угоду про параметри кредитування №UO1.102.11894/1 до кредитного договору №UO1.102.11894. На виконання умов договору АТ «Ідея Банк» виконало взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором та надало кредит в зазначеному в договорі розмірі, що підтверджується з виписки, виданої АТ «Ідея Банк» у період з 21.04.2017 року по 21.07.2027 року, банком на картковий рахунок № НОМЕР_1 були переховані кошти у розмірі 8038 гривень. Призначення: видача кредиту, згідно кредитного договору №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року. Банк надав грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 8038 гривень, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту. Як вбачається з наданого позивачем ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту та виписки з рахунку за 21.04.2017 року, АТ «Ідея Банк» перерахувало грошові кошти у розмірі 8038 гривень, на рахунок № НОМЕР_1 . Підстава: договір UO1.102.11894 від ОСОБА_1 . Судом встановлено, що рахунок, на який банком було перераховані кошти у розмірі 8083 гривні, було вказано у кредитному договорі №UO1.102.11894 від 21.04.20217 року, його було відкрито на ім`я ОСОБА_1 ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором кредиту№ UO1.102.11894 від 21.04.2017 року належним чином не виконувала. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного договору №UO1.102.11894 від 21.04.20217 року сторони погодили: загальну суму кредиту у розмірі 8038 гривень; строк кредитування в межах якого здійснюється нарахування процентів за користування кредитом; розмір процентів за користування кредитом. Відповідно до п.1.2 договору - строк кредиту 84 місяці (тобто 7 років). Процентна ставка 14,02 % річних (п.1.3). Кредитний договір містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Крім цього, про обізнаність ОСОБА_1 про укладення кредитного договору свідчать періодичні платежі на погашення кредитної заборгованості, що підтверджується випискою по рахунку. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню. 03.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 12/90. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору (п.2.2 договору факторингу). Пунктом 5.1 Договору факторингу передбачено, що права вимоги, строк платежів по котрим настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в день підписання відповідного реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань передбачених п. 4.1 цього договору. Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за Договором UO1.102.11894 від 21.04.2017, який укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Договір факторингу, укладений між АТ «Ідея Банк» та та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором. Доводи ОСОБА_3 про недоведеність позивачем розміру заборгованості не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема з виписки наданої АТ «Ідея Банк» по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 року по 03.12.2020 року вбачається, що відповідачем 17.05.2017 року було здійснено повернення кредиту №UO1.102.11894 у сумі 156 грн. 80 коп.; 21.05.2017 року було здійснено погашення тіла кредиту по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року на загальну суму 64 грн. 18 коп., погашення процентів по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 92 грн. 62 коп.; 29.08.2017 року повернення кредиту №UO1.102.11894 на суму 150 грн. 92 коп., погашення прострочки по відсоткам за угодою №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 150 грн. 92 коп.; 11.09.2017 року здійснено погашення кредиту через термінал EasyPay у сумі 195 гривень, погашення прострочки по відсоткам за угодою №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 130 грн. 87 коп., погашення простроченого кредиту по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 64 грн. 13 коп.; 28.09.2017 року здійснено погашення кредиту через термінал EasyPay у сумі 243 грн. 75 коп., погашення простроченого кредиту по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 149 грн. 05 коп., погашення прострочки по відсоткам по угоді №UO1.102.11894 від 21.04.2017 року у сумі 94 грн. 70 коп. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 03.12.2020 року, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором у сумі 11242 грн. 99 коп., яка складається з: заборгованість за основним боргом - 7760 грн. 64 коп.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 3482 грн. 35 коп. Виписка по рахунку містить дати та суми, які були сплачені ОСОБА_3 , а також складові, на оплату яких йшли вказані суми. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року№75, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1)назву документа(форми); 2)дату складання; 3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4)зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення)та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку. У постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №169/506/17, від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19 зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства. Отже, належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі таким доказом може бути відповідна банківська виписки. Таким чином, банківська виписка по особовому рахунку є належним доказом отримання кредитних коштів саме відповідачем, їх суми та розміру сплачених коштів відповідачем на погашення заборгованості. Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Із вказаного слідує, що доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, є обов`язком ОСОБА_4 , як позичальника, а не позивача, чого зроблено останньою при розгляді даної справи не було. З огляду на викладене, стороною відповідача розмір заборгованості не спростовано, не надано власного розрахунку чи доказів виконання боргових зобов`язань. За вказаних обставин, колегія суддів вважає доведеним та обґрунтованим наявність у відповідача заборгованості в розмірі 11242 грн. 99 коп., яка складається з: заборгованість за основним боргом - 7760 грн. 64 коп.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 3482 грн. 35 коп. Отже, доводи апелянта по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом при розгляді зазначеної справи. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом, а тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 21 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді І.Б. Перепелюк Н.К. Височанська І.Н. Лисак