Постанова 4816 № 591/9007/25

Справа №591/9007/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В. Номер провадження 33/816/501/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 17 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/9007/25 за апеляційною скаргою захисника ПАНЧЕНКО П. Е. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 12.08.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: захисника адвоката Панченко П. Е., установив: В поданій апеляційній скарзі захисник ПАНЧЕНКО П. Е. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, оскільки зупинка т/з під керуванням ОСОБА_2 є незаконною, поліцейськими не роз`яснено йому порядок огляду на стан сп`яніння, у тому числі і право на огляд у закладі охорони здоров`я, у разі незгоди з результатом огляду на місці зупинки т/з. Роздруківка показника з газоаналізатора Драгер є недопустимим доказом, оскільки робота приладу була некоректною і відображалась температура + 28 С, в той час як температура повітря назовні була +17 С. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки постанова була ухвалена у їх відсутність. Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 12.08.2025 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. Згідно постанови судді, ОСОБА_3 29.07.2025 о 22:03 по вул. Серпнева неподалік будинку 12 в м. Суми керував т/з Horch, д. н. з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager Alcotest 7510 ARLM 0299, результат 0,52 проміле, із результатом огляду погодився, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32). Оскільки сторони не були присутні при ухваленні суддею постанови, захисник Панченко П. Е. копію судового рішення отримала 01.09.20225, а апеляційну скаргу подала 04.09.2025, тому строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Вислухавши доводи захисника Панченко П. Е., яка підтримала свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 406578 від 29.07.2025, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 керував т/з в стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується, крім протоколу, наявними у справі доказами, а саме: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_3 пройшов медичний огляд на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM 0299, результат тестування 0,52 проміле, з даним результатом огляду погодився, засвідчивши це своїм особистим підписом у відповідній графі (а. с. 4); - роздруківкою результату тестування з газоаналізатору Drager Alcotest 7510 ARLM 0299, згідно якої показник алкоголю у ОСОБА_2 29.07.2025 об 22:14 становив 0,52 проміле; - відеозаписами події правопорушення із технічних засобів поліцейських, якими зафіксовані обставини зупинки поліцейськими т/з під керуванням водія ОСОБА_2 , виявлення у нього під час спілкування ознак алкогольного сп`яніння, вимога поліцейських на проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, проходження ОСОБА_4 за згодом огляду на стан сп`яніння на місці зупинки т/з із використанням газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM 0299, результат тестування 0,52 проміле, згода останнього з результатом огляду. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп`яніння, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Так, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп`яніння. Згідно визначеної процедури огляд, зокрема на стан алкогольного сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Відеозаписи події наведеного вище правопорушення є об`єктивними доказами у справі і не залежать від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних обставин, а засвідчують, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських щодо забезпечення проходження водієм ОСОБА_4 огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з із використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM 0299, а із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , а той факт, що зафіксовані на них події за участю останнього мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється. Цей відеозапис розкриває повну картину події, яка відбулась 29.07.2025 о 22:03 по вул. Серпнева в м. Суми, та містить усі суттєві обставини, що підлягають з`ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді (ст. 280 КУпАП), зокрема: 1) факт керування особою т/з; 2) вимога поліцейського до особи, яка керувала т/з, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку; 3) проходження особою, яка керувала т/з, медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з із використанням газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM 0299; 4) Згода особи, яка керувала т/з, з результатом огляду (тестування). Недотримання ОСОБА_4 вимог ПДР, а не дії будь-яких осіб, і призвело до складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до його змісту (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) керування особою т/з у стані алкогольного сп`яніння, конкретний пункт ПДР 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за невиконання водієм певного обов`язку ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 як учасника дорожнього руху. Доводи апеляційної скарги захисника про незаконну зупинки т/з під керуванням ОСОБА_2 колегія суддів вважає необґрунтованою і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, керування т/з означає не тільки виконання водієм технічних дій для приведення т/з в рух та зміни його напрямку або швидкості, але й включає також усі дії, пов`язані з наданням, зупиненням та маневруванням автомобілем. Тобто, керуванням т/з є процес управління та експлуатації будь-якого т/з, який використовується для пересування людей або вантажів, із дотримання правил дорожнього руху та забезпечення безпеки, ураховуючи мету поїздки, її особливості, термін, маршрут руху, дорожні умови, швидкісний режим на різних ділянках, зупинки. Верховний Суд України у абз. 3 і 4 п. 27 постанови № 14 Пленуму від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), констатував, що «керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись». Необхідно зауважити, що саме Правила дорожнього руху України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3). На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до ОСОБА_2 про зупинку т/з і проходження огляду на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП). Іншими словами, водієві зобороняється керувати т/з в стані алкогольного сп`яніння у будь-якому випадку. Що стосується доводів захисника у апеляційній скарзі про те, що поліцейськими не роз`яснено ОСОБА_5 порядок огляду на стан сп`яніння, у тому числі і право на огляд у закладі охорони здоров`я, у разі незгоди з результатом огляду на місці зупинки т/з, то апеляційний суд вважає їх безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства України про адміністративні правопорушення. Так, згідно вимог ст. 268 КУпАП, ОСОБА_3 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову в справі. При цьому жодним нормативно-правовим чи підзаконним нормативно-правовим актом, які передбачають права і обов`язки учасників дорожнього руху, не передбачений обов`язок поліцейського про детальне роз`яснення водію процедури проходження огляду на стан сп`яніння, у тому числі і право на огляд у закладі охорони здоров`я, у разі згоди з результатом огляду на місці зупинки т/з. Згідно наявного у справі відеозапису поліцейські все-таки запропонували ОСОБА_5 проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, але останній відповів, що він іде додому відпочивати. Крім того, як зазначалось вище, ОСОБА_3 погодився з результатом тестування з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки т/з, тому роз`яснювати йому можливість пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я не було доцільним в усякому разі. Той факт, що роздруківка показника з газоаналізатора Драгер відобразила температуру приладу + 28 С, а в той час температура повітря назовні була +17 С, не свідчить про некоректність роботи газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM 0299, з використанням якого проводився огляд ОСОБА_2 на стан сп`яніння, і відповідно цей доказ є допустимим, оскільки цей прилад забезпечує швидкий та точний аналіз вмісту алкоголю в повітрі, що видихається. Відбір проби здійснюється звичайним способом за допомогою мундштука і відбувається в автоматичному режимі згідно заводських налаштувань приладу. Прилад автоматично видає результат з відбору проби повітря при досягненні необхідного обсягу повітря, що продувається через мундштук, і різниця у температурі повітря назовні і приладу ніяким чином не впливає на точність результату тестування і вміст алкоголю в повітрі, що видихається людиною. Вище наведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури огляду на стан сп`яніння, який був проведений на місці зупинки т/з із відео фіксацією подій правопорушення та із застосуванням спеціального технічного засобу, що повністю відповідає вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з повинен виконувати, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971). Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків. Належна правова процедура це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів) тощо, суддя повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання. Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_3 керував т/з в стані алкогольного сп`яніння, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити захиснику ПАНЧЕНКО П. Е. строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 12.08.2025. Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 12.08.2025 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ПАНЧЕНКО П. Е. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов