Постанова 4816 № 591/3782/23

Справа №591/3782/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сорока М. Р. Номер провадження 33/816/334/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 11 червня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/3782/23 за апеляційною скаргою захисника ПАВЛОВСЬКОГО В. А. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2023, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, установив: У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвокат ПАВЛОВСЬКИЙ В. А. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки на оголошенні тексту постанови ОСОБА_2 та захисник були відсутні, копію постанови їм не було направлено та не вручено, а захисник отримав її копію 28.11.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи. Також просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, оскільки суд розглянув справу без участі ОСОБА_2 , чим порушив її право на захист. Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2023 ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на неї накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн, з позбавленням права керування т/з строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 536,80 грн. Згідно постанови, ОСОБА_2 04.05.2023 о 23:55 год у м. Суми по вул. Героїв Крут, у районі будинку 6, керувала транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6820, результат 1,42 проміле. ОСОБА_2 з результатом не погодилась, прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я категорично відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР. Будучи відповідно вимог ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП своєчасно сповіщеними у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її захисник Павловський В. А. в судове засідання не з`явилися і будь-якого клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи не надали. Відповідно ч. 4-6 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 , оскільки це не суперечить положенням ст. 268, 294 КУпАП. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32). Враховуючи, що ОСОБА_2 та її захисник Павловський В. А. не були присутні під час прийняття суддею рішення 09.11.2023, а апеляційна скарга подана захисником 04.12.2023, то строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки цей строк пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 046236 від 05.05.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що водій ОСОБА_2 керувала т/з із ознаками алкогольного сп`яніння, після проведення відповідного огляду поліцейським з використанням спеціального технічного засобу з результатами згодна не була та відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, чим порушила п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім протоколу, об`єктивно підтверджується доказами в справі, зокрема: - роздруківкою показників огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, проведеного 04.05.2023, результат тесту 1,420/00, а також актом огляду, з результатом ОСОБА_2 згодна не була; - відеозаписами з технічних засобів поліцейських, з яких убачається, що останніми зупинений т/з під керуванням водія ОСОБА_2 , якій було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з наявними у неї відповідними ознаками із застосуванням спеціального технічного засобу, на що вона погодилася. З результатом огляду ОСОБА_2 згодна не була, від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовилася. Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також його достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цьому доказу. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Необхідно зауважити, що положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», згідно якого у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягала огляду на стан сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського. Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_2 на захист через розгляд справи у її відсутність не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки справа надійшла до суду першої інстанції 15.05.2023 і судовий розгляд вперше був призначений на 17.05.2023, однак цього дня від захисника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, 12.07.2023 у зв`язку з участю захисника у невідкладних слідчих діях, 28.09.2023 через хворобу захисника, 01.11.2023 знову у зв`язку з участю захисника у невідкладних слідчих діях. У судове засідання, призначене на 09.11.2023, ОСОБА_2 та її захисник Павловський В. А. також не з`явилися, при цьому від захисника надійшла заява про відкладення судового розгляду у зв`язку з його відрядженням. Таким чином, ОСОБА_2 було надано більш ніж достатньо можливостей реалізувати своє право на доступ до суду, брати участь в розгляді справи, оскільки загальна тривалість провадження справи в суді першої інстанції складала близько пів року, протягом яких судові засідання призначалися п`ять разів, але в жодне з них ОСОБА_2 не з`явилася, доказів поважності причин неявки в судові засіданні не надала, своєї правової позиції в будь-який доступний спосіб не висловила. У зв`язку з цим апеляційний суд погоджується із суддею суду першої інстанції про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_2 , що допускається положеннями ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). «Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними» (п. 28 рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04; рішення від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України») і «запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів» (п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», заява № 26976/06). «Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02; рішення від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява № 30979/96). У іншому своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), ЄСПЛ зазначив, що «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання». Право ОСОБА_2 на доступ до суду не було обмежено таким чином чи такою мірою, що сама суть права була зведена нанівець. Таке обмеження відповідало §1 ст. 6 Конвенції, оскільки воно переслідувало легітимну мету, при цьому існувала розумна пропорційність між використаними засобами та поставленою метою. В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього. Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити захиснику ПАВЛОВСЬКОМУ В. А. строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2023. Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2023 відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу її захисника ПАВЛОВСЬКОГО В. А. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов