Постанова 4857 № 572/2144/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 572/2144/25 пров. № А/857/18133/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О., а також сторін (їх представників): від позивача не з`явився; від відповідача - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката Бурми Сергія Миколайовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської обл. від 09.03.2026р. про залишення без розгляду позовної заяви представника адвоката Бурми Сергія Миколайовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення (суддя суду І інстанції: Ведяніна Т.О., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 14 год. 10 хв. 09.03.2026р., м.Сарни Рівненської обл.; дата складання повної ухвали суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: Оскаржуваною ухвалою Сарненського районного суду Рівненської обл. від 09.03.2026р.залишено в порядку п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України без розгляду позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення (а.с.126 і на звороті). Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив представник адвокат Бурма С.М., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , який у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати і справу передати на розгляд до суду першої інстанції, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового залишення позову без розгляду (а.с.131-135). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дійсно судові засіданні в справі призначалися тричі (18.11.2025р., 04.02.2026р. і 09.03.2026р.), однак жодного разу дата судового засідання із позивачем або його представником не погоджувалася. У зв`язку із зайнятістю представника позивача в інших судових засіданнях він подавав клопотання про відкладення судового розгляду, до яких долучено докази його зайнятості. При цьому, позивач має бажання особисто надати пояснення, також ним заявлене клопотання про виклик свідків до суду. Водночас, суд не обґрунтував неможливість розгляду справи за відсутності позивача та його представника. Звідси, в судовому засіданні від 09.03.2026р. суд зобов`язаний був розглянути справу по суті, а не залишати позов без розгляду. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Ухвалою апеляційного суду від 20.04.2026р. задоволено клопотання представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.163-165). Протокольною ухвалою від 05.05.2026р. колегія суддів ухвалила відхилити клопотання представника позивача, що надійшло до апеляційного суду 05.05.2026р., про відкладення апеляційного розгляду справи через виниклу необхідність ознайомлення з матеріалами справи, що може потягнути доповнення чи зміну поданої апеляційної скарги (а.с.169-170), оскільки вважає зазначені причини неповажними. Зокрема, про час та місце розгляду справи представник позивача був завчасно повідомлений (22.04.2026р. - а.с168), що надавало йому реальну можливість оперативно реагувати на будь-життєві зміни та вжити всіх можливих заходів для участі в судовому розгляді справи. Окрім цього, до часу проведення судового засідання представник позивача не звертався із клопотаннями про ознайомлення з матеріалами справи. Водночас, питання зміни чи доповнення апеляційної скарги регламентовані ст.303 КАС України, норми якої допускають такі дії лише в межах строку на апеляційне оскарження. Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засідання учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За сукупності таких обставин апеляційний суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та його представника. Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.4 ч.1 ст.240 КАС України визначено ті обставини, що позивач та його представник не з`явилися в судові засідання від 18.11.2025р, 04.02.2026р., 09.03.2026р., при цьому були належним чином та завчасно повідомлені про час та місце розгляду справи. В той же час представник позивача тричі подавав клопотання про відкладення судових засідань у зв`язку із зайнятістю в інших судових процесах. Таким чином, судом констатовано повторну неявку позивача до суду без поважних причин. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Згідно п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Указана правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12.01.2023р. у справі № 9901/278/21. Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що 28.04.2025р. (згідно із відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) представник адвокат Бурма С.М., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 421 від 14.04.2025р. про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та справу провадженням закрити, у зв`язку із відсутністю в діяннях Вирівського сільського голови ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП; судові витрати по справі покласти на відповідача (а.с.1-7). Ухвалою суду від 13.05.2025р. відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 16.06.2025р. із викликом сторін (а.с.95 і на звороті). Згідно довідки секретаря судового засідання від 16.06.2025р. судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному (а.с.104). Наступне судове засідання було призначено на 18.11.2025р., представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні (а.с.110-111). Протокольною ухвалою суду від 18.11.2025р. оголошено перерву в розгляду справи до 04.02.2026р. (а.с.112), про час та місце розгляду справи повідомлені сторони (а.с.113-115). 03.02.2026р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні (а.с.116-117). Протокольною ухвалою суду від 04.02.2026р. оголошено перерву в розгляду справи до 09.03.2026р. (а.с.118), про час та місце розгляду справи повідомлені сторони (а.с.119-121). 09.03.2026р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні (а.с.122-123). Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ визначені ст.268 КАС України. Зокрема, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Також приписами ч.1 ст.286 КАС України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Розглядуваний спір стосується оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 421 від 14.04.2025р. про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою Вирівського сільського голову ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч.2 ст.210-1 КУпАП. В тексті позовної заяви представником позивача заявлено клопотання про виклик 12 (дванадцять) свідків, вказано на неможливості подачі всіх доказів через ненадходження відповіді на адвокатський запит. До позовної заяви долучено значну кількість додатків (а.с.8-85). Із змісту клопотань про відкладення розгляду справи слідує, що в них представник позивача не вказував про можливість розгляду справи за відсутності сторони. Також в поданій апеляційній скарзі зазначено про те, що позивач має бажання особисто надати пояснення, також ним заявлено клопотання про виклик свідків до суду. З огляду на викладене, враховуючи сукупність наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за таких обставин суд не міг прийняти рішення про розгляд справи за відсутності позивача. Хоча позиція позивача була викладена у його позовній заяві, однак для її підтвердження представник позивача заявив клопотання про виклик значної кількості свідків наголосив на представленні додаткових доказів. Колегія суддів бере до уваги, що у цій справі не було жодного судового засідання за участі сторін (їх представників), сторони (їх представники) жодного разу не давали пояснення, а тому повторна (тричі) неявка позивача у судове засідання об`єктивно перешкоджала розгляду справи судом за відсутності сторін. Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 13.01.2026р. у справі № 826/9845/18. Згідно правових позицій, визначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі № 9901/949/18, загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас, правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. Відтак, на підставі викладеного слід визнати безпідставними і необґрунтованими твердження представника позивача про незаконність дій суду першої інстанції, який усупереч вимогам ч.5 ст.205 КАС України в обов`язковому порядку не розглянув його позовні вимоги, незважаючи на його повторні неявки в судові засідання без поважних причин. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що за таких умов були наявними правові підстави вважати повторну неявку позивача до суду без поважних причин, що призвела до неможливості правильного вирішення справи. Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були наявними достатні та належні підстави для залишення позовної заяви представника адвоката Бурми С.М., діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Згідно приписів ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 . Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026р. в частині зупинення дії ухвали Сарненського районного суду Рівненської обл. від 09.03.2026р. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 572/2144/25 слід визнати такою, що втратила чинність (а.с.155-157). Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника адвоката Бурми Сергія Миколайовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської обл. від 09.03.2026р. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 572/2144/25 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 . Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026р. в частині зупинення дії ухвали Сарненського районного суду Рівненської обл. від 09.03.2026р. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 572/2144/25 такою, що втратила чинність. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного судового рішення: 07.05.2026р.