Ухвала КАС ВС № 572/2144/25

УХВАЛА 29 червня 2026 року м. Київ справа №572/2144/25 адміністративне провадження №К/990/26088/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевірив касаційну скаргу адвоката Бурми Олексія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі №572/2144/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: - визнати незаконною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №421 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 14 квітня 2025 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, - справу провадженням закрити. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - залишено без розгляду. 08 червня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга адвоката Бурми Олексія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі №572/2144/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне. Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржником не сплачено судовий збір у встановленому розмірі. До касаційної скарги скаржником не додано документа, що підтверджує сплату судового збору. Водночас у касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність можливості сплатити судовий збір на момент її подання та просить відстрочити його сплату до ухвалення рішення за результатами касаційного розгляду, посилаючись на свій майновий стан і недостатність доходів для здійснення такої оплати на цей час. Також скаржник вказує на відсутність у нього будь-якого рухомого чи нерухомого майна, що на його думку, додатково свідчить про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору. Вирішуючи клопотання скаржника, Суд виходить з такого. Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Частиною п`ятою статті 330 КАС України спеціально обумовлено, що якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 року (справа № 215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи. Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. У постановах від 20 лютого 2020 року у справі №420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі №460/3138/19 Верховний Суд констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору. Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року №215/3831/16-а (2-а/215/128/16) передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Особа, яка заявляє клопотання про звільнення (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. З огляду на викладене, оскільки скаржник не надав належних доказів, які б надавали Суду підстави для відстрочення сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», а отже у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328,00 грн. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2662,24 грн (3328,00 грн Ч 0,8) або надати належні докази на підтвердження обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - документа про сплату судового збору в розмірі 2662,24 грн або належних доказів на підтвердження обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу адвоката Бурми Олексія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі №572/2144/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.Е. Мацедонська М.І. Смокович