Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/38114/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38114/25 Головуючий І інстанції: Танцюра К.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року (м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали - 16.03.2026р.) про відмову у встановленні судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 12.11.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд: - визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 18.06.2025р.; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення станом на 18.06.2025р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого законом на 01.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної Постанови, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов`язковим зазначенням окладу за військове (спеціальне) звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та щомісячної премії, які було визначено Міністром оборони України на 2025р. для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2025р. позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача виготовити та направити до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025р. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого законом на 01.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної вище Постанови, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025р. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили - 13.01.2026р. 04.03.2026р. ОСОБА_1 було подано до суду 1-ї інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/38114/25, в якій він просив зобов`язати відповідача надати звіт про виконання в повному обсязі рішення судове рішення від 25.12.2025р. у даній справі та, відповідно, встановити строк для подання такого звіту. Зазначені вище вимоги обґрунтовані умисним, на думку позивача, не виконанням суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили у цій адміністративній справі. Зокрема, як зазначив позивача, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2025р. у справі №420/38114/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 була виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025р. від 02.02.2026р. №ЮО115145. У цій довідці посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років визначені з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до рішення суду, але надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень та премія, всупереч рішення суду, визначені з урахуванням суми 1762 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року (постановленою в порядку письмового провадження) заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 18.03.2026р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного судового рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2026р. та ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви про встановлення судового контролю від 04.03.2026р. - задовольнити. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. 31.03.2026р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У відповідності до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення. Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Положеннями ч.2 ст.55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або ж бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Як передбачено у ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання ж судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.ч.2,3 ст.14 КАС України). За приписами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив про те, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» Суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Також, варто звернути увагу на те, що обов`язковість виконання судового рішення є однією зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя, яка виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень). Виконання рішення суду повинно бути справедливим, швидким, ефективним та пропорційним, тобто для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд 1-ї інстанції виходив з того, що підставою для звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю стало те, що в виданій ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення суду довідці станом на 18.06.2025р. вказані надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень і премія, всупереч даному рішенню суду, визначені з урахуванням суми 1762 грн. Однак, предметом розгляду адміністративної справи №420/38114/25 була відмова ІНФОРМАЦІЯ_2 видати довідку станом на 18.06.2025р., із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого законом на 01.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а не визначення конкретного розміру додаткових видів грошового забезпечення. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам цієї справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано, зокрема, ст.382 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382 КАС України). Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням судового рішення, механізм якого унормований, у тому числі, ст.382 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання такого рішення. За письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання рішення суду з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання та одержання пенсійних виплат. У подальшому, судом можуть бути вжиті заходи реагування у межах судового контролю за виконанням судових рішень у формі встановлення нового строку для подачі відповідного звіту та/або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання судового рішення. Підставами для застосування штрафу або ж встановлення нового строку для подачі звіту є, відповідно, неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення чи якщо в поданому звіті причини невиконання або неповного виконання рішення суду (дій зобов`язального характеру) є неповажними. Для застосування вищенаведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення, встановлення нового строку подання звіту або ж накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є дійсно правом суду, а не його обов`язком. Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, серед іншого, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19 та від 01.02.2022р. у справа №420/177/20. Так, зі змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2025р. у справі №420/38114/25 вбачається, що відповідача було зобов`язано підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого законом на 01.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної вище Постанови, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025р. Враховуючи вказане, ІНФОРМАЦІЯ_3 з дня набрання даним рішенням суду законної сили, був зобов`язаний виконати таке рішення суду. На виконання вказаного вище рішення, відповідачем 02.02.2026р. була виготовлена довідка за №ЮО115145 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025р. Як вбачається зі змісту зазначеної довідки від 02.02.2026р. №ЮО115145 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 18.06.2025р., грошове забезпечення становить: - посадовий оклад (32 тарифний розряд) - 10660 грн.; - оклад за військовим званням (капітан ІІ рангу) - 2420 грн.; - надбавка за вислугу років 50% - 6540 грн.; - надбавка за особливості проходження служби 65% - 7419,75 грн.; - надбавка за таємність 10% - 620 грн.; - премія 390% - 24180 грн. Всього грошове забезпечення становить - 51839,75 грн. Разом із тим, у вказаній вище довідці передбачено, що додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавка за особливості проходження, надбавка за таємність та премія) визначені із розміру посадового окладу із розрахунку - 1762 грн., в той час як основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років) визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025р. У цьому контексті, слід наголосити, що предметом оскарження у справі №420/38114/25 була відмова ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 18.06.2025р. У зазначеній справі судом першої інстанції вирішувалось питання щодо наявності у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.07.2025р. з урахуванням усіх видів грошового забезпечення з розрахунком посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р., на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704. Про це чітко свідчить зміст резолютивної частини відповідного рішення суду першої інстанції, яким ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов`язано підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого законом на 01.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної вище Постанови, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025р. У цьому контексті, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавка за класну кваліфікацію, а також премія вираховується у відсотковому відношенні до посадового окладу та окладу за військовим званням. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 в оновленій довідці під час визначення додаткових видів грошового забезпечення повинен був також виходити із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025р. Вказане у сукупності є підставою для висновку суду щодо порушення відповідачем положень ст.ст.58,129-1 Конституції України та ч.2 ст.14 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На підставі викладеного та з метою належного судового контролю за виконанням рішення у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ст.382 КАС України, встановити для суб`єкта владних повноважень 30-денний строк на виконання судового рішення у справі №420/38114/25 та подання відповідного звіту до суду першої інстанції з дати вирішення порушеного процесуального питання. Разом із тим, слід зазначити про те, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не було забезпечено виконання рішення суду та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або ж у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Отже, у даному конкретному випадку, жодні підстави для накладення на керівника відповідача штрафу за неподання звіту чи невиконання рішення - відсутні. За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Як передбачено ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для даної справи, що призвело до неправильного вирішення відповідного процесуального питання, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду 1-ї інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви позивача щодо встановлення судового у справі, з наведених вище підстав. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пп. «ґ» п.4 ч.1 ст.322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини з зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Керуючись ст.ст.249,308,311,315,317,321,322,325,328,382 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк 30 (тридцять) днів з дня одержання даного судового рішення для подання до Одеського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення від 25 грудня 2025 року у справі №420/38114/25. Направити справу №420/38114/25 до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду відповідного звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України. Попередити суб`єкта владних повноважень, що за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 08.05.2026р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: В.А. Голуб В.О. Скрипченко